17 лютого 2025 рокуСправа №160/33106/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» (49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд.74, оф.316, ЄДРПОУ 44008454) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22 ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішень,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати:
- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів:
№ UA 110130/2024/000346/1 від 01.11.2024 p.,
№ UA 110130/2024/000348/1 від 04.11.2024 p.,
№ UA 110130/2024/000352/1 від 07.11.2024 р.,
№ UA 110130/2024/000380/1 від 28.11.2024 p.,
№ UA 110130/2024/000382/1 від 01.12.2024 p.,
№ UA 110130/2024/000387/1 від 03.12.2024 p.,
№ UA 110130/2024/000392/1 від 06.12.2024 р.
- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:
№ UA110130/2024/000768 від 01.11.2024 р.;
№ UA110130/2024/000772 від 04.11.2024 р.;
№UA110130/2024/000777 від 07.11.2024 р.;
№ UA110130/2024/000822 від 28.11.2024 р.;
№ UA110130/2024/000826 від 01.12.2024 р.;
№ UA110130/2024/000838 від 03.12.2024 р.;
№UA110130/2024/000847 від 06.12.2024 р., винесені Дніпровською митницею.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «КДВ ПЛЮС» з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію. Під час декларування товару за вказаною в електронній митній декларації Товариством обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України.
Так позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів.
Таким чином, позивач робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
02.01.2025 року на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.
07.01.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводів, викладених в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.
13.01.2025 року на адресу суду від представника Дніпровської митниці надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечував, та підтримав позицію, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву, та зазначено, що міркування позивача ґрунтуються виключно на формальних запереченнях щодо встановлених обставин справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» - Покупець, та Компанією MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI ТІCARET LIMITED SІRКЕТІ (Туреччина) - Продавець, було укладено Контракт № 03/24-U від 11.01.2024. Відповідно до умов Контракту продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар й оплатити його на умовах даного Контракту та інвойсів, які є невід'ємною частиною даного контракту.
Ціна і асортимент товару, який поставляється продавцем за цим контрактом, вказується у інвойсах розділ 1.
Згідно з п. 3.1 Контракту товар поставляється на умовах CPT або FCA згідно з Інкотермс-2010. Остаточні умови поставки обумовлено в інвойсах, прийнятих до оплати та є невід'ємною частиною цього контракту.
Поставка товару здійснюється партіями, відповідно до замовлення Покупця, п. 3.2.
Оплата за товар здійснюється на підставі інвойсу, зі 100% попередньою оплатою, п. 4.1. Контракту. Всі платежі здійснюються в доларах США, п. 4.2.
З метою митного оформлення товару, ТОВ «КДВ ПЛЮС» було подано до Дніпровської митниці електронні митні декларації, а саме: від 01.11.2024 №24UA110130025108U0, від 04.11.2024 №24UA110130025309U4; від 07.11.2024 №24UA110130025526U0; від 28.11.2024 №24UA110130027457U3; від 01.12.2024 №24UA110130027660U9; від 03.12.2024 №24UA110130027874U4; від 06.12.2024 №24UA110130028246U9.
Разом із митними деклараціями позивачем надані митному органу наступні документи: Зовнішньоекономічний контракт № 03/24 - U від 11.01.2024 р.; Додаткова угода №1 від 14.03.2024 р. до Контракту № 03/24 - U від 11.01.2024 р.; Рахунок - фактура (інвойс) № 74 від 25.10.2024 р.; ???Рахунок е - FATURA № EFA 20240000000086 від 26.10.2024 р.; ???Платіжна інструкція № б/н від 28 жовтня 2024 року.; ???Митна декларація країни відправлення № 24070900EX00002469 від 26.10.2024 р.; ???Вантажна митна декларація № 24TR 07090000020175 від 26.10.2024 р.; ???ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 26.10.2024 р.; ???Сертифікат якості №А 1973690 від 26.10.2024 р.; ????Сертифікат ЕС/TR А 5660436 від 26.10.2024 р.; платіжна інструкція № б/н від 26 жовтня 2024 року; Рахунок - фактура (інвойс) № 75 від 28.10.2024 р.; ??Рахунок е - FATURA № EFA 2024000000087 від 28.10.2024 р.; ???Платіжна інструкція № б/н від 29 жовтня 2024 року; ???Митна декларація країни відправлення №24070900EX00002473 від 28.10.2024 р.; ???Вантажна митна декларація № 24TR 07090000020183 від 28.10.2024 р.; ???ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 28.10.2024 р.; ???Сертифікат якості № А 1973691 від 28.10.2024 р.; ????Фітосанітарний сертифікат ЕС/TR А 5660443 від 29.10.2024 р.; Рахунок - фактура (інвойс) № 76 від 29.10.2024 р.; ???Рахунок е - FATURA № EFA 2024000000088 від 30.10.2024 р.; ???Платіжна інструкція № б/н від 30 жовтня 2024 року; ???Митна декларація країни відправлення № 24070900EX00002477 від 30.10.2024 р.; ???Вантажна митна декларація № 24 TR 07090000020240 від 30.10.2024 р.; ???ЦР - міжнародна автомобільна накладна від 30.10.2024 р.; ???Сертифікат якості № B 1679674 від 30.10.2024 р.; ????Фітосанітарний сертифікат № EC/TR А 5660449 від 30.10.2024 р.; платіжна інструкція № б/н від 30 жовтня 2024 року; Рахунок - фактура (інвойс) № 78 від 21.11.2024 р.; ???Рахунок е - FATURA № EFA 2024000000089 від 23.11.2024 р.; ???Платіжна інструкція № б/н від 22 листопада 2024 року; ???Митна декларація країни відправлення №24070900EX00002610 від 23.11.2024 р.; ???Вантажна митна декларація №24 TR 070900000030М4 від 23.11.2024 р.; ???ЦР - міжнародна автомобільна накладна від 23.11.2024 р.; ???Сертифікат якості №В 1679680 від 23.11.2024 р.; ???Фітосанітарний сертифікат № EC/TR А 5311599 від 23.11.2024 р.; платіжна інструкція № б/н від 22 листопада 2024 року; ???Рахунок - фактура (інвойс) № 79 від 25.11.2024 р.; ???Рахунок е - FATURA №EFA 2024000000090 від 25.11.2024 р.; ???Платіжна інструкція № б/н від 25 листопада 2024 року; ???Митна декларація країни відправлення №є 2407090000002625 від 25.11.2024 р.; ???Вантажна митна декларація № 24 TR 070900000043М6 від 25.11.2024 р.; ???ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 25.11.2024 р.; ???Сертифікат якості № В 1679699 від 25.11.2024 р.; ????Фітосанітарний сертифікат № EC/TR А 5311605 від 25.11.2024 р.; платіжна інструкція № б/н від 25 листопада 2024 року; Рахунок - фактура (інвойс) № 80 від 25.11.2024 р.; ???Рахунок е - FATURA № EFA 2024000000091 від 26.11.2024 р.; ???Платіжна інструкція № б/н від 29 листопада 2024 року; ???Митна декларація країни відправлення №24070900EX00002631 від 26.11.2024 р.; ???Вантажна митна декларація №24 TR 070900000044M5 від 26.11.2024 р.; ???ЦР - міжнародна автомобільна накладна від 26.11.2024 р.; ???Сертифікат якості № B 1679700 від 26.11.2024 р.; ????Фітосанітарний сертифікат №EC/TR А 5311613 від 26.11.2024 р.; платіжна інструкція № 2477-003594 від 29 листопада 2024 року; Рахунок - фактура (інвойс) №81 від 27.11.2024 р.; ???Рахунок е - FATURA № EFA 2024000000092 від 28.11.2024 р.; ???Платіжна інструкція №б/н від 29 листопада 2024 року; ???Митна декларація країни відправлення №24070900EX000002645 від 28.11.2024р.; ???Вантажна митна декларація №24TR 070900000057L9 від 28.11.2024 р.; ???ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 28.11.2024 р.; Сертифікат якості № B 1680255 від 28.11.2024 р.; ????Фітосанітарний сертифікат № EC/TR А 5311635 від 28.11.2024 р.; платіжна інструкція № б/н від 29 листопада 2024 року.
У митних деклараціях митну вартість товарів визначено (за основним методом) за ціною контракту.
Митниця направила ТОВ «КДВ ПЛЮС» повідомлення, відповідно до яких за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Декларантом за вказаними МД заявлено контракт від 11.01.2024 № 03/24-U, укладеного з компанією «MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI VE TICARET LTD SIRKETI» Туреччина, як угоду з виробником (код документу 4104). При цьому, товаросупровідні документи не містять відомості про торгівельну марку. Декларантом у електронному інвойсі митної декларації у графі «торгівельна марка» зазначено - немає даних. Згідно контракту компанія «MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI VE TICARET LTD SIRKETI» є продавцем товару. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі:- копія ліцензії на виробництво товару;- копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару;- копія сертифікату на систему якості товару;- копія сертифікату продукції власного виробництва;- копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД. Документального підтвердження що компанія «MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI VE TICARET LTD SIRKETI» є виробником товару не надано. Декларантом до митного оформлення наданий сертифікат якості товару б/н від 26.10.2024, який не містить підписів та печаток підприємства, що видало зазначений сертифікат. При цьому, в наданих товаросупровідних документах зазначено різну інформацію про оцінюваний товар: в сертифікатах якості від 26.10.2024; від 28.10.2024; від 28.10.2024; від 23.11.2024; від 25.11.2024; від 26.11.2024; від 28.11.2024 зазначено «FRESH TOMATO BRUT», а в інвойсах №EFA2024000000086 від 26.10.2024; № EFA2024000000087 від 28.10.2024; №EFA2024000000088 від 30.10.2024; №EFA2024000000089 від 23.11.2024; №EFA2024000000090 від 25.11.2024; №EFA2024000000091 від 26.11.2024; №EFA2024000000092 від 28.11.2024 та сертифікатах походження товару №A 1973690 від 26.10.2024; № A 1973691 від 28.10.2024; № В 1679674 від 30.10.2024; № B 1679680 від 23.11.2024; № B 1679699 від 25.11.2024; № B 1679700 від 26.11.2024; №B 1680255 від 28.11.2024 зазначено «FRESH TOMATOES».
2) Згідно п. 4.1 контракту умови оплати товару - 100% передплата за товар, якщо інше не вказується в інвойсах. Відповідно до ст. 49 та частини 4 с. 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МКУ. Згідно з ч. 5 ст.58 МКУ «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті», - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/ або на пов'язаних з продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Згідно частини 2 статті 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. До МД від 01.11.2024 №24UA110130025108U0 надано інвойс від 26.10.2024 №EFA2024000000086, в якому умови оплати відсутні. Згідно гр. 70 наданого платіжного документу від 28.10.2024 б/н, оплата здійсненна за товар «томат» згідно інвойсу від 25.10.2024 №74, на суму 9000 дол. США. До митного оформлення надано проформу-інвойс від 25.10.2024 №74. Враховуючи дату автотранспортної накладної та копії митної декларації країни відправлення, оплата здійснена після відвантаження Товару, що не може вважатися передплатою з урахуванням положень пунктів 3.3: 3.6 зовнішньоекономічного контракту. До МД від 04.11.2024 №24UA110130025309U4 надано платіжний документ в іноземній валюті від 29.10.2024 №б/н на суму 18 000,00 дол.США, в графі 70 Призначення платежу (оплати) зазначено інвойс від 28.10.2024 №75 та контракт від 11.01.2024 №03/24-U; даний документ засвідчено печаткою «АТ «ПОЛТАВА-БАНК»», в якій відсутні відомості щодо підписання даного документу керівником та головним бухгалтером імпортера (електронні підписи) - відсутні. Зазначене унеможливлює перевірку наявності всіх складових митної вартості. До МД від 07.11.2024 №24UA110130025526U0 надано платіжний документ в іноземній валюті від 30.10.2024 №б/н на суму 17 000,00 дол.США, в графі 70 Призначення платежу ( оплати) зазначено інвойс від 29.10.2024 №76 та контракт від 11.01.2024 №03/24-U; даний документ засвідчено печаткою «АТ «ПОЛТАВА-БАНК»», в якій відсутні відомості щодо підписання даного документу керівником та головним бухгалтером імпортера (електронні підписи) - відсутні. До МД від 28.11.2024 №24UA110130027457U3 надано платіжний документ в іноземній валюті від 22.11.2024 №б/н на суму 16 000,00 дол. США. В графі «Відправник» цього платіжного документу зазначено АТ 'Полтава-банк', у графі «Отримувач» Банк Південний, що не відповідає відомостям, зазначеним в розділі 13 зовнішньоекономічного договору від 11.01.2024 №03/24-U. Даний документ засвідчено печаткою «АТ «ПОЛТАВА-БАНК»», в якій відомості щодо підписання даного документу керівником та головним бухгалтером імпортера (електронні підписи) - відсутні. До того ж, у наданому до митного оформлення інвойсі (e-фактурі) від 23.11.2024 №EFA2024000000089 відсутнє посилання на зовнішньоекономічній договір згідно з яким постачається оцінювана партія товару. До МД від 01.12.2024 №24UA110130027660U9 надано платіжний документ в іноземній валюті від 25.11.2024 №б/н на суму 16 000,00 дол. США. В графі «Відправник» цього платіжного документу зазначено АТ 'Полтава-банк', у графі «Отримувач» Банк Південний, що не відповідає відомостям, зазначеним в розділі 13 зовнішньоекономічного договору від 11.01.2024 №03/24-U. Даний документ засвідчено печаткою «АТ «ПОЛТАВА-БАНК»», в якій відомості щодо підписання даного документу керівником та головним бухгалтером імпортера (електронні підписи) - відсутні. До того ж, у наданому до митного оформлення інвойсі (e-фактурі) від 25.11.2024 №EFA2024000000090 відсутнє посилання на зовнішньоекономічній договір згідно з яким постачається оцінювана партія товару. До МД від 03.12.2024 №24UA110130027874U4 надано платіжний документ в іноземній валюті від 29.11.2024 №б/н на суму 32 000,00 дол. США. В графі «Відправник» цього платіжного документу зазначено АТ 'Полтава-банк', у графі «Отримувач» Банк Південний, що не відповідає відомостям, зазначеним в розділі 13 зовнішньоекономічного договору від 11.01.2024 №03/24-U. Даний документ засвідчено печаткою «АТ «ПОЛТАВА-БАНК»», в якій відомості щодо підписання даного документу керівником та головним бухгалтером імпортера (електронні підписи) - відсутні. Відповідно до наданого платіжного документа в іноземній валюті від 29.11.2024 №б/н на суму 32 000,00 дол. США у графі 70 призначення пплатежу (інформація про переказ) зазначено інвойс від 25.11.2024 №80 та інвойс від 27.11.2024 №81, інвойс від 27.11.2024 №81 до митного оформлення не надавався. До того ж, у наданому до митного оформлення інвойсі (e-фактурі) від 26.11.2024 № EFA2024000000091 відсутнє посилання на зовнішньоекономічній договір згідно з яким постачається оцінювана партія товару. До МД від 06.12.2024 №24UA110130028246U9 надано платіжний документ в іноземній валюті від 29.11.2024 №б/н на суму 32 000,00 дол.США, в графі 70 Призначення платежу (оплати) зазначено інвойси від 25.11.2024 №80, від 27.11.2024 №81 та контракт від 11.01.2024 №03/24-U; даний документ засвідчено печаткою «АТ «ПОЛТАВА-БАНК»», в якій відсутні відомості щодо підписання даного документу керівником та головним бухгалтером імпортера (електронні підписи) - відсутні; інвойс від 25.11.2024 №80 разом з ЕМД не надано; інвойс 27.11.2024 №81 складено на суму 16 000 дол.США. Відповідно до Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», платник заповнює реквізити платіжного документу, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів. Пунктом 2.1 даного Положення визначено, які реквізити воно має містити, в тому числі «підписи відповідальних осіб платника згідно з наданим до банку платника переліком осіб, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком. У разі подання електронного розрахункового документа відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком, накладають відповідний електронний(і) підпис(и) згідно з вимогами, установленими нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України». Інших платіжних документів, що підтверджують факт передплати до митного оформлення не надано. Чим порушено умови контракту. Зазначене унеможливлює перевірку наявності всіх складових митної вартості.
3) У наданій копії декларації країни відправлення № 24070900EX00002469 від 26.10.2024 зазначена Е-фактура від 23.10.2024 №24243160110886038704296/1, яка до митного оформлення не надавалась. Копія митної декларації країни експорту від 28.10.2024 № 24070900EX00002473 (графа 44) містить інформацію яку надав експортер митним органам Туреччини про використання при здійснення відправки товару - Е-фактури (E-FATURA) від 28.10.2024 №2424316011088603 8710678/1, яка до митного оформлення товару митним органам України не надавалась. Копія митної декларації країни експорту від 23.11.2024 №24070900EX00002610 (графа 44) містить інформацію, яку надав експортер митним органам Туреччини про використання при здійснення відправки товару - Е-фактури (E-FATURA) від 23.11.2024 №2424316011088603 9207848/1, яка до митного оформлення товару митним органам України не надавалась. Копія митної декларації країни експорту від 25.11.2024 №24070900EX00002625 (графа 44) містить інформацію яку надав експортер митним органам Туреччини про використання при здійснення відправки товару - Е-фактури (E-FATURA) від 25.11.2024 №2424316011088603 9228322/1, яка до митного оформлення товару митним органам України не надавалась. Копія митної декларації країни експорту від 26.11.2024 №24070900EX00002631 (графа 44) містить інформацію яку надав експортер митним органам Туреччини про використання при здійснення відправки товару - Е-фактури (E-FATURA) від 26.11.2024 №2424316011088603 9239903/1, яка до митного оформлення товару митним органам України не надавалась. Копія митної декларації країни експорту від 28.11.2024 № 24070900EX00002645 (графа 44) містить інформацію яку надав експортер митним органам Туреччини про використання при здійснення відправки товару - Е-фактури (E-FATURA) від 28.11.2024 №2424316011088603 9292618/1, яка до митного оформлення товару митним органам України не надавалась. Це може означати, що наявний інший інвойс що підлягає сплаті за заявлений товар.
4) Надані до митного оформлення документи, а саме рахунки-проформи містять умови поставки CPT м.Дніпро Україна, але в інвойсах та митних деклараціях країни-відправлення зазначено умови поставки CPT Україна, без зазначення конкретного пункту поставки, проте у митній декларації декларантом зазначено умови поставки CPT Дніпро. Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Відповідно до інформації митної декларації країни експорту №24070900EX00002469 від 26.10.2024 митна вартість товару зазначено 9 000 дол.США, статистична - 6 500 дол.США. Таким чином різниця в сумі 2 500,00 дол.США свідчить про розмір витрат на транспортування товару від місця завантаження - Fethiye-Mugla(Туреччина) до місця призначення в Україні. Відповідно до інформації митної декларації країни експорту від 28.10.2024 № 24070900EX00002473 митна вартість товару зазначена на рівні 18 000,00 дол.США, статистична - 13 500,00 дол.США. Таким чином різниця в сумі - 4500,00 дол.США свідчить про розмір витрат на транспортування товару від місця завантаження - FETHIYE-MUGLA-TYRKIYE до місця призначення - Україна (інформація товаросупровідного документа - CMR від 28.10.2024 № б/н (графа 4, 21) та митної декларації країни експорту від 28.10.2024 № 24070900EX00002473(графа 20), тобто можливе фактичне застосування умов поставки «FCA UA Дніпро». Відповідно до інформації митної декларації країни експорту від 30.10.2024 №24070900EX00002477 митна вартість товару зазначена на рівні 17 000,00 дол.США, статистична - 12 500,00 дол.США. Таким чином різниця в сумі - 4500,00 дол.США свідчить про розмір витрат на транспортування товару від місця завантаження - FETHIYE-MUGLA-TYRKIYE до місця призначення - Україна (інформація товаросупровідного документа - CMR від 30.10.2024 № б/н (графа 4, 21) та митної декларації країни експорту від 30.10.2024 №24070900EX00002477 (графа 20)), тобто можливе фактичне застосування умов поставки «FCA UA Дніпро». Відповідно до інформації митних декларацій країни експорту від 23.11.2024 №24070900EX00002610; від 25.11.2024 №24070900EX00002625; від 26.11.2024 №24070900EX00002631; від 28.11.2024 № 24070900EX00002645 митна вартість товару зазначена на рівні 16000,00 дол.США, статистична - 12000,00 дол.США. Таким чином різниця в сумі - 4000,00 дол.США свідчить про розмір витрат на транспортування товару від місця завантаження - FETHIYE-MUGLA-TYRKIYE до місця призначення - Україна (інформація товаросупровідних документів - CMR від 23.11.2024 №б/н; від 25.11.2024 №б/н; від 26.11.2024 №б/н; від 28.11.2024 №А 1270246 (графа 4, 13) та митних декларацій країни експорту від 23.11.2024 №24070900EX00002610; від 25.11.2024 №24070900EX00002625; від 26.11.2024 №24070900EX00002631; від 28.11.2024 № 24070900EX00002645 (графа 20)), тобто можливе фактичне застосування умов поставки «FCA UA Дніпро».
У зв'язку із виявленими розбіжностями Дніпровська митниця зобов'язала позивача у надати (за наявності) такі додаткові документи: 1. за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3. виписку з бухгалтерської документації; 4. каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 5. висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
ТОВ «КДВ ПЛЮС» листами від 01.11.2024 № 01/11-1, від 04.11.2024 №04/11-2, від 07.11.2024 №07/11-1, від 28.11.2024 №28/11-2, від 01.12.2024, від 03.12.2024 №03/12-1; від 06.12.2024 №06/12-2 повідомив про відсутність можливості надання додаткових документів у десятиденний термін.
За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів:
- №UA110130/2024/000346/1 від 01.11.2024, №UA110130/2024/000348/1 від 04.11.2024, №UA110130/2024/000352/1 від 07.11.2024, №UA110130/2024/000380/1 від 28.11.2024, №UA110130/2024/000382/1 від 01.12.2024, №UA110130/2024/000387/1 від 03.12.2024, №UA110130/2024/000392/1 від 06.12.2024
- картки відмови в прийнятті митної декларації, у митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000768 від 01.11.2024; №UA110130/2024/000772 від 04.11.2024; №UA110130/2024/000777 від 07.11.2024; №UA110130/2024/000822 від 28.11.2024; №UA110130/2024/000826 від 01.12.2024; №UA110130/2024/000838 від 03.12.2024; №UA110130/2024/000847 від 06.12.2024.
За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.
Коригування митної вартості товару проведено за рішеннями про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.
Відтак, правомірність винесеного відповідачем рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару
5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;
6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийнято Дніпровською митницею фактично обґрунтовані тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно ч. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14.
Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).
У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
При цьому суд також звертає увагу на таке.
Як вже встановлювалося судом, поставка товару задекларованого у митних деклараціях, здійснювалась на підставі контракту № 03/24-U від 11.01.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» - Покупець, та Компанією MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI ТІCARET LIMITED SІRКЕТІ (Туреччина) - Продавець.
Щодо тверджень відповідача відносно того, що декларантом до митного оформлення надані сертифікати якості товару, які не містять підписів та печаток підприємства, яке видало зазначений сертифікат, суд зазначає про таке.
Як встановлено ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Так, твердження відповідача щодо змісту сертифікатів якості товару є необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України такі відомості не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише може вимагатись та досліджуватись (за наявності) митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України мають розбіжності, ознаки підробки або всієї інформації.
Зазначаючи про недоліки змісту сертифікатів якості товару, відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих позивачем у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України.
Отже, сумніви митного органу щодо змісту сертифікатів якості товару не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання таких відомостей не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв'язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання відомостей щодо виробника товару та характер зовнішньоекономічної угоди.
Верховний Суд у постанові від 08.09.2020 року у справі № 815/3601/16 прийшов до висновку про те, що у відповідності до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, а тому недоліки сертифікату якості не є підставою для винесення оскарженого позивачем рішення та картки відмови.
Щодо тверджень відповідача відносно того, що товаросупровідні документи не містять відомості про торгівельну марку, що впливає на вартість оцінюваного товару, суд зазначає про таке.
Суд вказує, що посилання відповідача на ненадання до митного органу відомостей щодо виробника товару є необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України такі відомості не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише можуть вимагатись та досліджуватись (за наявності) митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України мають розбіжності, ознаки підробки або всієї інформації.
Посилаючись на відсутність відомостей щодо виробника товару відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих позивачем у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення.
Отже, ненадання позивачем відомостей щодо виробника товару не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання таких відомостей не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердженням митної вартості товару.
Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв'язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання відомостей щодо виробника товару.
Щодо тверджень відповідача відносно неточностей у платіжних документах, що надані позивачем, суд зазначає наступне.
Як встановлено ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Суд вказує на те, що затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.
Разом з тим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості контролюючий орган має впевнитись, що комерційний інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.
Узагальнене визначення інвойсу - це документ, на підставі якого здійснюється оплата за товар та формується звітність.
Згідно із загальносвітовою практикою інвойс має містити: дату складання; найменування та реквізити продавця; найменування та реквізити покупця; найменування товарів; ціну товарів; загальну вартість рахунку; валюту оплати.
Також, в інвойсі можуть зазначатись: реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка; реквізити відвантажувального документа; платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в інвойсі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок, тощо.
На підставі викладеного суд вважає, що надані до митного оформлення інвойси дозволяють ідентифікувати поставку товару та містять відомості про вартість товару.
Окремо, щодо зауважень відповідача відносно умов оплати товару, суд зазначає про таке.
Суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 53 МК України (які зазначалися вище) надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов'язковим.
Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.
Суд зауважує, саме на вищезазначеному, оскільки відповідач обґрунтовує свої доводи безпосередньо недодержання позивачем умов зовнішньоекономічного договору в частині оплати товару, а також недодержанням умов розділу 13 зовнішньоекономічного договору.
Крім того, враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв'язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, оскільки лише саме зазначення, що загальна сума банківських платіжних документів не кореспондується ні з інвойсом, ні рахунком-проформою не може свідчити про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Щодо тверджень відповідача відносно відомостей у копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає про таке.
Суд звертає увагу на те, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв'язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення.
Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 року у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
Щодо доводів відповідача про те, що у митниці відсутня можливість здійснити перевірку числового значення суми, що має бути сплачена за транспортні послуги (перевезення товару), суд зазначає про таке.
Згідно з п. 3.1 Контракту товар поставляється на умовах CPT або FCA згідно з Інкотермс-2010. Остаточні умови поставки обумовлено в інвойсах, прийнятих до оплати та є невід'ємною частиною цього контракту.
Відповідно до умов контракту, саме в інвойсах обумовлюються умови поставки.
Згідно з документами митного оформлення, що знаходяться у матеріалах справи, за наведеним Контрактом на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки СРТ- Україна.
Відповідно до Інкотермс-2010 СРТ ("Фрахт/перевезення оплачене до") означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.
Таким чином, поставка товару на умовах СРТ зобов'язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.
Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.
З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт або транспортні витрати.
Відтак, додаткові витрати на транспортування товару Товариство не понесло.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у справах №160/1329/19, №813/1229/16, №814/4204/15 та №1.380.2019.001344.
Також слід відмітити, що, виходячи з умов зовнішньоекономічного Контракту, Постачальник не вимагав у Покупця обов'язку відшкодування витрат по застосованим Сторонами умовам поставки (зокрема, транспортних витрат тощо). Відсутність такої вимоги, на думку суду, свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником у ціні товару.
На думку суду, відповідачем також не враховано норми Митного кодексу України, якими визначена необхідність надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, для підтвердження витрат на транспортування, які повинні надаватись за певних умов, зокрема якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування умов постави СРТ та інших доказів, що свідчили б про те, що позивач поніс додаткові витрати з транспортування товару до місця призначення.
Також судом встановлено, що наведеними умовами поставки СРТ (в редакції Incoterms 2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари, упаковки та маркування. При цьому, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати транспортні витрати за наведеними умовами поставки.
Крім того, суд окремо зауважує, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року № 2.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.
Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 року у справі №825/648/17, від 26.05.2022 року у справі №560/355/19.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про відсутність інформації про виробника.
Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.
Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.
З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що митним органом оспорювані рішення та, як наслідок картки відмови, прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12 219,94 грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 12 219,94 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» (49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд.74, оф.316, ЄДРПОУ 44008454) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22 ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів: № UA 110130/2024/000346/1 від 01.11.2024 p., № UA 110130/2024/000348/1 від 04.11.2024 p., № UA 110130/2024/000352/1 від 07.11.2024 р., № UA 110130/2024/000380/1 від 28.11.2024 p., № UA 110130/2024/000382/1 від 01.12.2024 p., № UA 110130/2024/000387/1 від 03.12.2024 p., № UA 110130/2024/000392/1 від 06.12.2024 р., винесені Дніпровською митницею.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № UA110130/2024/000768 від 01.11.2024 р.; № UA110130/2024/000772 від 04.11.2024 р.; №UA110130/2024/000777 від 07.11.2024 р.; № UA110130/2024/000822 від 28.11.2024 р.; № UA110130/2024/000826 від 01.12.2024 р.; № UA110130/2024/000838 від 03.12.2024 р.; №UA110130/2024/000847 від 06.12.2024 р., винесені Дніпровською митницею.
Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» (49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд.74, оф.316, ЄДРПОУ 44008454) судовий збір у розмірі 12 219,94 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський