18 лютого 2025 року Справа №160/18637/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Турлакової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання судового рішення по справі №160/18637/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі №160/18637/21, позовну заяву задоволено частково, а саме вирішено:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФД89358 від 20.07.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФД89358 від 20.07.2021 року, станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за стаж служби та додаткових видів грошового забезпечення (із врахуванням раніше виплачених сум).
в іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набрало законної сили 18.01.2022 та судом 13.12.2024 видано виконавчі листи.
Відомості про наявність відкритого виконавчого провадження в матеріалах справи відсутні.
07.01.2025 року від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, в якій просить суд зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року по справі №160/18637/21, встановився відповідний строк для цього (10-календарних днів з дня вручення відповідної ухвали) та направити відповідну ухвалу для її виконання.
Ухвалою суду від 13.01.2025 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі №160/18637/21 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі №160/18637/21, протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
12.02.2025 року від Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області надійшов звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі №160/18637/21, в якому зазначено, що На виконання рішення суду по адміністративній справі № 160/18637/21 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 у розмірі 70 % від грошового забезпечення 17196,75 грн, яке зазначене у довідці від 20.07.2021 № ФД89358, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Доплата пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 по 30.06.2022 становить 216583,77 грн позивач, відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522, був зареєстрований за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 та перебував на обліку в Головному управлінні. Станом на теперішній час Позивач зареєстрований за місцем реєстрації: АДРЕСА_2 та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області де отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Пенсійну справу Позивача сформовано за місцем його теперішньої реєстрації і він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області. Доступу до пенсійної справи ОСОБА_1 . Головне управління не має, відповідно відсутня можливість надання документів на підтвердження виконання рішення суду з об'єктивних причин. Станом на 10.02.2025 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 по адміністративній справі № 160/18637/21 Головним управлінням вжито всіх можливих заходів у межах повноважень, наданих нормами чинного законодавства, щодо нарахування пенсійних коштів позивачу.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши звіт про виконання рішення суду суд виходить з наступного.
Спір в даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в ст. 370 цього Кодексу, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Суд зазначає, що підставою для встановлення строку для подання звіту була заява позивача про невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення від 17.12.2021 в частині виплати ОСОБА_1 нарахованої доплати пенсії за період з квітня 2019 року по червень 2022 року в розмірі 216583,77 грн.
Так, судом встановлено, що на виконання рішення суду по адміністративній справі № 160/18637/21 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 у розмірі 70 % від грошового забезпечення 17196,75 грн, яке зазначене у довідці від 20.07.2021 № ФД89358, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Доплата пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 по 30.06.2022 становить 216583,77 грн.
Позивач на теперішній час зареєстрований за місцем реєстрації: АДРЕСА_2 та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області де отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що підтверджено сторонами у поданих ними заявах.
Як визначено пунктом 8 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають пенсії Порядку № 3-1 при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви про переведення виплати пенсії за новим місцем фактичного проживання надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем фактичного проживання.
Як зазначено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області пенсійну справу позивача сформовано за місцем його теперішньої реєстрації і він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Згідно матеріалів заяви позивача про встановлення судового контролю, саме ГУ ПФУ в Миколаївській області було надано відповідь на заяву позивача та копії документів з пенсійної справи.
Відповідно до пп. пп. 4, 5 п. 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, саме ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснює виплату пенсії позивачу, яка проводиться виключно за рахунок коштів Пенсійного фонду України та з інших джерел, визначених законодавством.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на виконання рішення суду у справі № 160/18637/21, з-поміж іншого, здійснило розрахунок заборгованості з пенсії за відповідний період, а її виплату у відповідному розмірі здійснює вже ГУ ПФУ в Миколаївській області. Зобов'язання за рішенням суду у справі № 160/18637/21 включені до Реєстру судових рішень, виконання яких буде проведено відповідно до Порядку № 1165 вже ГУ ПФУ в Миколаївській області.
Суд бере до уваги, що у випадку надходження грошових коштів на рахунок пенсійного органу з відповідним цільовим призначенням, ГУ ПФУ в Миколаївській області автоматизованим способом, пропорційно обсягу виділених з державного бюджету коштів та кількості отримувачів, здійснює розрахунок та часткову виплату заборгованості.
Отже, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було вжило конкретні заходи для виконання рішення суду у справі №160/18637/21, а фактична невиплата заборгованості на даний час ГУ ПФУ в Миколаївській області зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості їх прийняття.
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду стосовно значення актів Кабінету Міністрів України у соціальній сфері. Так, у постанові від 02 грудня 2018 року у зразковій справі № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18) Велика Палата Верховного Суду врахувала, що у п. 2.1 Рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в ч. 3 ст. 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме ст. 21 Конституції України. У п. 2.2 цього ж Рішення Конституційний Суд України вказав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (п. п. 2, 3 ст. 116 Конституції України). В Рішенні від 02 березня 1999 року № 2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України звернув увагу на те, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до п. 3 ст. 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади.
Рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення визначені ст. 382-3 КАС.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами ч. 5 ст. 382-1 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи та письмові докази, які ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надало разом зі звітом від 12.02.2025 року, суд дійшов висновку про відсутність визначених ч. 2 ст. 382-3 КАС підстав для відмови у його прийнятті.
Таким чином, діючи на підставі ч. 1 ст. 382-3 КАС України, суд приймає звіт ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 12 лютого 2025 року про виконання рішення суду.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 294, 295, 297, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, -
Прийняти поданий 12.02.2025 року Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі №160/18637/21.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст. 295, 297 КАС України.
Суддя Н.В. Турлакова