24 грудня 2024 року Справа № 160/26257/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддіЦарікової О.В.
за участі секретаря судового засіданняОсуховської Ж.С.
за участі:
представника позивача: представника відповідача: Погрібняка О.М. Сидорчука Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/26257/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
01.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 95 від 24.04.2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення»;
-визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 1276 о/с від 06.09.2024 року «По особовому складу»;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника командира роти № 2 батальйону № 1 Управління поліції особливого призначення № 4 («Дніпро-1») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що увечері 29.03.2024 р. позивач відпочивав в колі друзів та вжив алкогольний напій (пиво) в об'ємі 3 літра та заспокійливі медичні препарати. Приймав заспокійливі, бо мав намір заспокоїтись, оскільки в його житті відбулися різкі негативні зміни: розлучення з дружиною та сварка з сином. Вказані препарати вживав без рекомендації лікаря. 30.03.2024 алкогольні напої позивач не вживав, при цьому продовжував приймати заспокійливі медичні препарати. 30.03.2024 близько 16:40 позивач їхав по своїм справам на власному мотоциклі «Yamaha Dragstar», н.з. НОМЕР_3 та близько о 17:00 на вул. Набережна Заводська, поблизу буд. № 73Д у м. Дніпрі потрапив в ДТП. Отямився він в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова» ДОР». Внаслідок ДТП він впав зі свого мотоциклу «Yamaha Dragstar», 1.3. НОМЕР_3 , втратив свідомість та отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми, забою головного мозку першого ступеня, перелому зовнішньої стінки фронтальної пазухи з гемосинусом праворуч, вивиху голівки правого плеча, перелому нижньої третини правого стегна, рани нижніх кінцівок та обличчя. Інші учасники ДТП тілесні ушкодження не отримали. Згідно до наказу № 95 від 24.04.2024 за результатами службового розслідування, результати якого викладені у Висновку комісії по службовому розслідуванню від 15 квітня 2024 № 996/59/15-2024, а саме: за вчинення ДТП у стані алкогольного сп'яніння позивачеві було оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом № 1276 о/с від 06.09.2024 року «По особовому складу» відповідач відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Національну поліцію» звільнив позивача зі служби в поліції. Ознайомившись з копіями наказів відповідача № 95 від 24.04.2024 року та № 1276 о/с від 06.09.2024 року, позивач із ними не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що порушують його права.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 відкрито провадження по справі та призначено до розгляду справу №160/26257/24 за правилами загального позовного провадження.
28.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №81358/24).
В обґрунтування відзиву представником відповідача зазначено, що в ході проведення службового розслідування, виходячи з отриманих документів та пояснень встановлено, що 30.03.2024 о 17:05 капітан поліції ОСОБА_2 , перебуваючи в захисному шоломі, керуючи мотоциклом «Yamaha Dragstar», н.3. НОМЕР_3 , рухався по вул. Набережна Заводська в напрямку вул. Метробудівська в м. Дніпро, а саме: в другій смузі по автодорозі, призначеній для руху в двох напрямках (в якій мається чотири смуги в кожному напрямку). В цей час, на зазначеній автодорозі (поблизу буд. №73Д), перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), на подання сигналу світлофору, що забороняє рух, зупинився автомобіль «Subaru Legacy», д.н.з. НОМЕР_4 (який рухався в другій смузі попереду вищевказаного поліцейського у попутному напрямку), під керуванням інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №6 Кам'янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з пасажиром - інспектором сектору кадрового забезпечення цього ж районного управління поліції капітаном поліції Назаренко Віталіною Василівною.
У свою чергу, капітан поліції Григоренко А.І. під'їжджаючи до вищевказаної регульованої ділянки автодороги, недотримуючись безпечної дистанції та безпечного інтервалу, незважаючи на червоний сигнал світлофору, продовжив рух, та оминаючи автомобіль білого кольору (невстановленої марки), що здійснював зупинку в крайній лівій смузі, допустив зіткнення в задню ліву частину автомобіля «Subaru Legacy», д.н.з. НОМЕР_5 . Внаслідок ДТП капітан поліції ОСОБА_1 впав зі свого мотоциклу «Yamaha Dragstar», н.3. НОМЕР_3 , в першій смузі з ліва від вищевказаного автомобіля, втратив свідомість та отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми, забою головного мозку першого ступеня, перелому зовнішньої стінки фронтальної пазухи з гемосинусом праворуч, вивиху голівки правого плеча, перелому нижньої третини правого стегна, рани нижніх кінцівок та обличчя (довідка КП «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечникова» ДОР від 30.03.2024 №661).
Відповідно до Протоколу огляду місця ДТП від 30.03.2024, на дорожньому покритті - слідів гальмування та юзу мотоциклу «Yamaha Dragstar», н.3. НОМЕР_3 , не виявлено, що свідчить про невжиття капітаном поліції ОСОБА_1 заходів щодо зупинки даного транспортного засобу.
Відповідно до довідки КП «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. I.I. Мечникова» ДОР» від 08.04.2024 №787, за результатами токсикологічного дослідження, в біологічних зразках (крові) капітана поліції ОСОБА_4 виявлено 1,7 % алкоголю. Вказана інформація свідчить про те, що капітан поліції ОСОБА_1 керував мотоциклом «Yamaha Dragstar», н.3. НОМЕР_3 , та допустив ДТП у стані алкогольного сп'яніння.
Після перегляду відеозапису, на якому зафіксовано момент вчинення ДТП, капітан поліції ОСОБА_1 усвідомив та визнав свою провину в її настанні. Разом із цим, останній не заперечив факт наявності в себе алкогольного сп'яніння під час керування мотоциклом «Yamaha Dragstar», н.3. НОМЕР_3 , та на момент вчинення ДТІ. З результатами токсикологічного дослідження від 08.04.2024 №787 погодився.
Крім того, представником відповідача зазначено, Головою Національної поліції України видано наказ Національної поліції України від 19.07.2022 №507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пунктом 2 якого зобов'язано керівників, зокрема і міжрегіональних органів поліції, застосовувати за випадки керування транспортними засобами стані (або з ознаками) сп'яніння найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції. Даний наказ враховано ДПОП «ОШБ «Лють» в обов'язковому порядку при звільненні - ОСОБА_1 . Відтак, застосування відповідачем дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби ОСОБА_1 як крайнього заходу дисциплінарного впливу є співмірним вчиненому позивачем проступку. Матеріали справи не містять жодного доказу порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування відносно позивача.
02.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№ 48164/24), в якій позивачем заперечувалися обставини, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, з урахуванням доводів, викладених у відповіді на відзив та позовній заяві, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.
02.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення (вх. №48268/24), в якому представником відповідача заперечувалися доводи, викладені представником позивача у відповіді на відзив, з урахуванням наведеного у відзиві на позовну заяву та запереченнях просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Перше судове засідання відбулося 29.10.2024. Останнє судове засідання відбулося 24.12.2024.
В судовому засіданні, яке було призначено на 24.12.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити повністю. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді заступника командира роти № 2 батальйону № 1 Управління поліції особливого призначення № 4 («Дніпро-1») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Наказом Управління поліції особливого призначення № 4 («Дніпро») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.04.2024 №24 «Про організацію проведення службового розслідування» було розпочато службове розслідування на підставі рапорту начальника відділу моніторингу цього ж управління капітана поліції Бруя О. В. від 01.04.2024 №838/59/15-2024 про те, що 30.03.2024 о 17:05 заступник командира роти №2 батальйону №1 УПОП №4 («Дніпро-1») ДПОП «ОШБ «Лють» капітан поліції ОСОБА_1 , керуючи власним мотоциклом «Yamaha Dragstar», д.н.з. НОМЕР_6 , біля буд. №73Д, по вул. Набережна Заводська в м. Дніпро, не дотримався безпечного інтервалу руху та здійснив зіткнення з автомобілем «Subaru Legacy», д.н.з. НОМЕР_4 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження.
15.04.2024 дисциплінарною комісією Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» складено висновок про результати службового розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни заступником командира роти №2 батальйону №1 УПОП №4 («Дніпро-1») ДПОП «ОШБ «Лють» капітаном поліції ОСОБА_1 .
В ході проведення службового розслідування, виходячи з отриманих документів та пояснень встановлено, що 30.03.2024 о 17:05 капітан поліції ОСОБА_2 , перебуваючи в захисному шоломі, керуючи мотоциклом «Yamaha Dragstar», д.н.з. НОМЕР_3 , рухався по вул. Набережна Заводська в напрямку вул. Метробудівська в м. Дніпро, а саме в другій смузі по автодорозі призначеній для руху в двох напрямках (в якій мається чотири смуги в кожному напрямку).
В цей час, на зазначеній автодорозі (поблизу буд. №73Д), перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), на подання сигналу світлофору, що забороняє рух, зупинився автомобіль «Subaru Legacy», д.н.з. НОМЕР_4 (який рухався в другій смузі по переду вищевказаного поліцейського у попутному напрямку), під керуванням інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №6 Кам'янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з пасажиром - інспектором сектору кадрового забезпечення цього ж районного управління поліції капітаном поліції Назаренко Віталіною Василівною.
У свою чергу, капітан поліції Григоренко А. І. під'їжджаючи до вищевказаної регульованої ділянки автодороги, недотримуючись безпечної дистанції та безпечного інтервалу, незважаючи на червоний сигнал світлофору, продовжив рух, та оминаючи автомобіль білого кольору (невстановленої марки), що здійснював зупинку в крайній лівій смузі, допустив зіткнення в задню ліву частину автомобіля «Subaru Legacy», д.н.з. НОМЕР_5 .
Внаслідок ДТП капітан поліції ОСОБА_1 впав зі свого мотоциклу «Yamaha Dragstar», д.н.з. НОМЕР_3 , в першій смузі з ліва від вищевказаного автомобіля, втратив свідомість та отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми, забою головного мозку першого ступеня, перелому зовнішньої стінки фронтальної пазухи з гемосинусом праворуч, вивиху голівки правого плеча, перелому нижньої третини правого стегна, рани нижніх кінцівок та обличчя (довідка КП «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечникова» ДОР від 30.03.2024 № 661).
Відповідно до Протоколу огляду місця ДТП від 30.03.2024, на дорожньому покритті - слідів гальмування та юзу мотоциклу «Yamaha Dragstar», д.н.з. НОМЕР_3 , не виявлено, що свідчить про невжиття капітаном поліції ОСОБА_1 заходів щодо зупинки даного транспортного засобу.
Відповідно до довідки КП «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. I.I. Мечникова» ДОР» від 08.04.2024 №787, за результатами токсикологічного дослідження, в біологічних зразках (крові) капітана поліції ОСОБА_4 виявлено 1,7 % алкоголю.
Вказана інформація свідчить про те, що капітан поліції ОСОБА_1 керував мотоциклом «Yamaha Dragstar», д.н.з. НОМЕР_3 , та допустив ДТП у стані алкогольного сп'яніння.
З приводу вищевикладених обставин капітан поліції ОСОБА_1 пояснив, що увечері 29.03.2024 відпочивав в колі друзів та вжив алкогольний напій (пиво) в об'ємі 3 літра та заспокійливі медичні препарати (маючи намір заспокоїтись, оскільки в його житті відбулися з різкі негативні зміни: розлучення з дружиною та сварка з сином). Також зазначив, що вказані препарати вживав без рекомендації лікаря.
Надалі, близько 16.40 зазначений поліцейський вирішив проїхатись по м. Дніпро на власному мотоциклі «Yamaha Dragstar», д.н.з. НОМЕР_6 та о 17:05 на вул. Набережна Заводська, поблизу буд. №73Д, потрапив в ДТП.
Обставини (причини та умови) настання зазначеної події пояснити не зміг (не пам'ятає). Отямився в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова» ДОР».
Після перегляду відеозапису, на якому зафіксовано момент вчинення ДТП, капітан поліції ОСОБА_1 усвідомив та визнав свою провину в її настанні.
Разом із цим, останній не заперечив факт наявності в себе алкогольного сп'яніння під час керування мотоциклом «Yamaha Dragstar», д.н.з. НОМЕР_3 , та на момент вчинення ДТІ. З результатами токсикологічного дослідження від 08.04.2024 №787 погодився.
Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 06.09.2024 №1276 о/с капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 06.09.2024.
Підставою видання наказу про звільнення позивача зі служби в поліції став наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 95 від 24.04.2024, згідно з яким на останнього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 95 від 24.04.2024, підставою звільнення позивача зі служби є порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1,2 частини 1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців другого та третього частини п'ятої статті 14, абзацу шостого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1 та 2, підпункту 2 частини третьої статті і Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підпункту «а» пункту 2.9, пунктів 8.10 та 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, Присяги працівника поліції, що, як наслідок, виразилося в керуванні транспортним засобом YAMAHA DRAGSTAR (номерний знак НОМЕР_7 ) у стані алкогольного сп'яніння, та скоєння дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до вимог підпункту 2 пункту 1 наказу Національної поліції України від 19 липня 2022 року №507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності полці» застосовано до заступника командира роти №2 батальйону №1 управління поліції особливого призначення № 4 («Дніпро-1») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Позивач, не погодившись із застосуванням дисциплінарного стягнення та звільнення його зі служби в поліції, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
У своїй діяльності поліція відповідно до частини першої статті 3 Закону № 580-VIII керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII передбачено, що в разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Закон України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" набрав чинності 07 жовтня 2018 року.
Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку, що порушенням поліцейським службової дисципліни вважається невиконання чи неналежне виконання ним обов'язків, визначених статтею 1 цього Статуту, у тому числі, основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п'ята статті 13).
Як обумовлено частинами першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Разом із тим, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893). Цей наказ прийнятий відповідно до частини десятої статті 14, частини сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку № 893, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Згідно з пунктом 4 розділу VI Порядку № 893, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: - висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; - вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; - запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (пункт 5 розділу VI Порядку).
Наведені приписи узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до розділу I Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Ці Правила ґрунтуються на Конституції України, Законах України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», інших законах України, актах Президента України та постановах Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України.
Під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.
Поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Відповідно до розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, визначаються основні вимоги до поведінки поліцейського, зокрема, вказується, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «;Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;
виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі;
поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;
дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;
зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено:
сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;
допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками, дискримінацію в будь-якій формі;
використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях;
розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом;
знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов'язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку;
перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком.
Відповідно до розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, визначаться взаємодія поліції з громадськістю та іншими державними органами, зазначається, що поліцейський виконує свої службові обов'язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об'єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб.
Незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов'язаний: бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку; до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя.
За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику та допускати дискримінацію в будь-якій формі.
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
З метою зменшення кількості випадків застосування поліцейських заходів примусу поліцейський повинен проявляти розсудливість, відкритість, почуття справедливості, володіти комунікативними навичками (переконання, ведення переговорів тощо), а в необхідних випадках мати керівні та організаційні якості.
Як зазначає Верховний Суд у постановах від 17 липня, 28 листопада 2019 року в справах №806/2555/17, №120/860/19-а та від 24 вересня, 13 жовтня 26 листопада 2020 року у справах №420/602/19, №805/3079/17-а, №580/1415/19, вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи, або іншого виду юридичної відповідальності.
Адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Отже, як зазначено вище, підставою звільнення позивача зі служби в поліції на підставі оскаржуваного наказу є висновки службового розслідування щодо порушення позивачем службової дисципліни.
Так, згідно з висновком службового розслідування від 15.04.2024 членами дисциплінарної комісії було встановлено, що 30.03.2024 о 17:05 капітан поліції ОСОБА_2 , перебуваючи в захисному шоломі, керуючи мотоциклом «Yamaha Dragstar», д.н.з. НОМЕР_3 , рухався по вул. Набережна Заводська в напрямку вул. Метробудівська в м. Дніпро, а саме в другій смузі по автодорозі призначеній для руху в двох напрямках (в якій мається чотири смуги в кожному напрямку).
В цей час, на зазначеній автодорозі (поблизу буд. №73Д), перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), на подання сигналу світлофору, що забороняє рух, зупинився автомобіль «Subaru Legacy», д.н.з. НОМЕР_4 (який рухався в другій смузі по переду вищевказаного поліцейського у попутному напрямку), під керуванням інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №6 Кам'янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з пасажиром - інспектором сектору кадрового забезпечення цього ж районного управління поліції капітаном поліції Назаренко Віталіною Василівною.
У свою чергу, капітан поліції Григоренко А.І. під'їжджаючи до вищевказаної регульованої ділянки автодороги, недотримуючись безпечної дистанції та безпечного інтервалу, незважаючи на червоний сигнал світлофору, продовжив рух, та оминаючи автомобіль білого кольору (невстановленої марки), що здійснював зупинку в крайній лівій смузі, допустив зіткнення в задню ліву частину автомобіля «Subaru Legacy», д.н.з. НОМЕР_5 .
Внаслідок ДТП капітан поліції ОСОБА_1 впав зі свого мотоциклу «Yamaha Dragstar», д.н.з. НОМЕР_3 , в першій смузі з ліва від вищевказаного автомобіля, втратив свідомість та отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми, забою головного мозку першого ступеня, перелому зовнішньої стінки фронтальної пазухи з гемосинусом праворуч, вивиху голівки правого плеча, перелому нижньої третини правого стегна, рани нижніх кінцівок та обличчя (довідка КП «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечникова» ДОР від 30.03.2024 №661).
Відповідно до Протоколу огляду місця ДТП від 30.03.2024, на дорожньому покритті - слідів гальмування та юзу мотоциклу «Yamaha Dragstar», д.н.з. НОМЕР_3 , не виявлено, що свідчить про невжиття капітаном поліції ОСОБА_1 заходів щодо зупинки даного транспортного засобу.
Відповідно до довідки КП «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. I.I. Мечникова» ДОР» від 08.04.2024 №787, за результатами токсикологічного дослідження, в біологічних зразках (крові) капітана поліції ОСОБА_4 виявлено 1,7 % алкоголю.
Вказана інформація свідчить про те, що капітан поліції ОСОБА_1 керував мотоциклом «Yamaha Dragstar», д.н.з. НОМЕР_3 , та допустив ДТП у стані алкогольного сп'яніння.
З приводу вищевикладених обставин капітан поліції ОСОБА_1 пояснив, що увечері 29.03.2024 відпочивав в колі друзів та вжив алкогольний напій (пиво) в об'ємі 3 літра та заспокійливі медичні препарати (маючи намір заспокоїтись, оскільки в його житті відбулися з різкі негативні зміни: розлучення з дружиною та сварка з сином). Також зазначив, що вказані препарати вживав без рекомендації лікаря.
Надалі, близько 16.40 зазначений поліцейський вирішив проїхатись по м. Дніпро на власному мотоциклі «Yamaha Dragstar», д.н.з. НОМЕР_6 та о 17:05 на вул. Набережна Заводська, поблизу буд. №73Д, потрапив в ДТП.
Обставини (причини та умови) настання зазначеної події пояснити не зміг (не пам'ятає). Отямився в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова» ДОР».
Після перегляду відеозапису, на якому зафіксовано момент вчинення ДТП, капітан поліції ОСОБА_1 усвідомив та визнав свою провину в її настанні.
Разом із цим, останній не заперечив факт наявності в себе алкогольного сп'яніння під час керування мотоциклом «Yamaha Dragstar», д.н.з. НОМЕР_3 , та на момент вчинення ДТІ. З результатами токсикологічного дослідження від 08.04.2024 №787 погодився.
Отже, за результатами службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 30.03.2024 в умовах воєнного стану у позаробочий час, керував мотоциклом «Yamaha Dragstar», д.н.з. НОМЕР_3 , рухався по вул. Набережна Заводська в напрямку вул. Метробудівська в м. Дніпро та в районі будинку №73Д допустив зіткнення з іншим учасником дорожнього руху, тобто спричинив ДТП, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, останній допустив порушення вимог пунктів 1,2 частини 1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців другого та третього частини п'ятої статті 14, абзацу шостого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1 та 2, підпункту 2 частини третьої статті і Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підпункту «а» пункту 2.9, пунктів 8.10 та 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, Присяги працівника поліції.
Позивачем під час судового розгляду справи не надано суду доказів, які б спростовували інформацію, яка наведена у вказаному висновку про результати службового розслідування.
Суд відзначає, що ОСОБА_1 надаючи письмові пояснення в ході службового розслідування підтвердив, що йому відомо, що згідно аналізів токсикологічного дослідження виявлено алкоголь в крові, заначивши, що можливо це пов'язано з вживанням алкоголю та заспокійливого одночасно. Свою вину у скоєнні ДТП визнав, з результатами аналізу погодився, в подальшому зобов'язався подібні випідки не допускати.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов'язаний вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника. Також п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що поліцейський зобов'язаний утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Суд, розглядаючи цю справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях встановлював наявність порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), коли у процесі одержання доказів обмежувалися права і свободи, гарантовані Конвенцією, зокрема її статтею 6 "Право на справедливий суд", статтею 8 "Право на повагу до приватного і сімейного життя". Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Крім того, у пункті 43 рішення Європейського Суду з прав людини від 14.02.2008 року по справі «Кобець проти України» (№ заява 16437/04) вказано, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. ), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Розумний сумнів не є сумнівом, що базується на чисто теоретичній можливості чи викликаний для уникнення негативних висновків. Суд повинен спиратися на всі елементи наданих йому доказів чи у разі потреби на ті, які він зможе офіційно отримати.
Суд зазначає, що присягу працівника Національної поліції України позивач склав з пам'яткою - ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями, пов'язаними зі службою в поліції та вимогами антикорупційного законодавства, а саме: Законів України «Про Національну поліцію», «;Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення.
З аналізу викладених у висновку службового розслідування обставин вбачається, що в діях позивача наявні ознаки вчинення порушення службової дисципліни. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Крім того, суд зазначає, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності на момент прийняття оскаржуваних наказів не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.
При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07.03.2019 у справі №819/736/18, від 19.05.2022 у справі №480/4079/18, від 09.05.2024 у справі №420/1491/23.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед Державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.06.2021, від 22.09.2022 та від 25.11.2022 у справах № 815/2705/16, № 420/4977/20 та № 600/1167/22-а.
Слід відмітити, що відповідно до частини п'ятої статті 14 Дисциплінарного статуту, у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Отже, у разі складення в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, матеріалів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності приймалося б на підставі зазначених матеріалів, а не на підставі матеріалів службового розслідування.
Однак суд зазначає, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі зібраних під час проведення службового розслідування доказів, таких як пояснення свідків, а не за вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, відповідачем правомірно було призначено службове розслідування, а саме, з метою встановлення причин та обставин можливого порушення позивачем службової дисципліни у поза службовий час.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №300/2795/22.
Суд також враховує, що дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов'язані, насамперед, із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Встановлені в ході службового розслідування обставини дійсно свідчать про вчинення позивачем дій, які знижують авторитет поліції, викликають недовіру до поліцейських, оскільки перебуваючи на службі у поліції, позивач публічно допустив дії, з якими органи поліції безпосередньо ведуть боротьбу. Тобто така поведінка поліцейського є недопустимою, суперечить інтересам служби, позаяк позивач присягнув з гідністю нести високе звання поліцейського (стаття 64 Закону України "Про Національну поліцію"), а натомість допустив порушення службової дисципліни, яке дискредитує органи поліції та поліцейських в цілому.
Таким чином, під час судового розгляду справи підтвердився факт порушення службової дисципліни з боку позивача.
Суд також акцентує увагу, що в матеріалах службового розслідування зібрано достатню кількість доказів, які у своїй сукупності надають суду можливість стверджувати про вчинення позивачем дисциплінарного проступку в умовах воєнного стану, який детально описано у висновку службового розслідування. В межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, висновки службового розслідування відповідають вимогам щодо обґрунтованості, такі містять всі необхідні відомості, які повинні враховуватись при прийнятті вмотивованого рішення.
За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення керівництвом обрано обґрунтовано, з урахуванням обставин у справі, та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Також, суд зауважує, що позивач був діючим працівником поліції, мав спеціальне звання капітан поліції та про наслідки вчинення будь-яких порушень з його боку мав знати.
Суд звертає увагу, що працівники поліції повинні діяти па підставі та у межах повноважень, у спосіб, що визначений законодавством. Вони повинні усвідомлювати значимість своєї місії, їх поведінка повинна зміцнювати та підтримувати довіру суспільства до Національної поліції України. Поліцейські зобов'язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв'язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов'язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час виконання службових обов'язків, так і в поведінці у побуті. Дотримання бездоганної поведінки і безумовне виконання вимог чинного законодавства є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.
Суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є той факт, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на теперішній час, тобто той стан, коли з 24.02.2022 на співробітників поліції покладено виконання своїх функціональних обов'язків, так і додаткових повноважень і завдань, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України. Український народ розраховує на те, що поліцейські, як представники держави, будуть сумлінно виконувати свої обов'язки.
З метою нормалізації обстановки в державі, забезпечення захисту та охорони державного кордону, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки та порядку, створення умов для належного функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів громадського суспільства, запобігання спробам захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, особовий склад Національної поліції було переведено на посилений варіант несення служби з 24.02.2022.
Під час дії воєнного стану до працівника поліції висуваються більш жорсткі вимоги щодо дотримання службової дисципліни та безпосередньо здійсненні своєї службової діяльності.
Суд наголошує, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об'єктивне рішення.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд акцентує увагу на тому, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.
Суд зазначає, що, враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 815/2705/16, від 24.06.2021 у справі № 826/7830/17.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.
Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам вчиненого дисциплінарного проступку позивачем не наведено, а судом під час розгляду справи не встановлено.
Відтак, суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби є співмірним до вчиненого проступку.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведеного, оцінивши докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 30 грудня 2024 року.
Суддя О.В. Царікова