18 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/12824/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» (далі - ТзОВ «ДОК-АГРО») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач подав на митний пост Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) від 22.08.2024 №24UA205140052926U3, згідно з якою було заявлено до митного оформлення товар: «Сировина, що використовується для кормових та технічних продуктів - LЛізин кормовий гідрохлорид (сіль амінокислоти лізину) (L-LYSINE HCL FEED GRADE 98.5%) вага нетто-22000 кг, у вигляді гранул світло-коричневого кольору, замовлення № 4 20240327, дата виробництва 2024/03/27, термін придатності 2026/03/26 № 4 20240326, дата виробництва 2024/03/26, термін придатності 2026/03/25. Розфасована та упакована в 880 поліетиленових мішках, вагою по 25 кг кожний». Код товару згідно із УКТЗЕД - 2922410000.
На підтвердження заявленої митної вартості разом з МД подано такі документи: контракт №21/08/2023 від 21.08.2023, специфікація № 4 від 08.01.2024 до контракту №21/08/2023 від 21.08.2023, договір-заявка перевезення вантажів № 157-Д від 04.07.2024, довідка про транспортно-експедиторські витрати від 08.07.2024 №2, довідка ТзОВ «Танін Груп» про транспортні витрати по доставці вантажу №14286/1 від 08.07.2024, рахунок ТзОВ «Танін Груп» № TG030724009 від 03.07.2024, коносамент №D4924030109 від 09.04.2024, проформа інвойс №RQСХ240012 від 08.01.2024, комерційний інвойс №RQСХ240012 від 25.03.2024, банківські платіжні документи від 28.02.2024, від 22.03.2024, від 15.03.2024.
Проте, Волинська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000250/1 від 28.08.2024, а також відмовила у митному оформленні товару згідно із карткою відмови №UA205140/2024/000250/1.
Позивач не погоджується із рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, зокрема, з тих підстав, що відповідач не надав обґрунтування того, що документи, які подані для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації; надані позивачем до митного оформлення документи місять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за товари; у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №/2024/000250/1 від 28.08.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/000250/1 від 28.08.2024.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 65).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 68-74) представник відповідача Пех С.А. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень та картки.
Вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте, декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, у зв'язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, яке скасуванню не підлягає. Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД №205140/2024/035130 від 27.05.2024, де фактурна вартість ідентичного товару становить 1367 дол.США/т (1,367 дол.США/кг). Враховуючи таку інформацію, митна вартість оцінюваного товару становить 1,5953 дол.США/кг (1226002,70+204778,32/40.7662/22000), де фактурна вартість товару - 30074 дол.США, заявлені транспортні витрати - 204778,32 грн, вага нетто оцінюваного товару - 22000 кг.
В поданій до суду відповіді на відзив (а. с. 130-132) позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Ухвалою суду від 28.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні (а. с. 136).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «ДОК-АГРО» через уповноваженого декларанта ПП «ТРІАДА» на митний пост Волинської митниці подано МД №24UA205140052926U3 від 22.08.2024 (а. с. 88 зворот - 89), за якою задекларовано ввезення, зокрема, такого товару: «Сировина, що використовується для кормових та технічних продуктів - LЛізин кормовий гідрохлорид (сіль амінокислоти лізину) (L-LYSINE HCL FEED GRADE 98.5%), вага нетто-22000 кг, у вигляді гранул світло-коричневого кольору, замовлення № 4 20240327, дата виробництва 2024/03/27, термін придатності 2026/03/26№ 4 20240326, дата виробництва 2024/03/26, термін придатності 2026/03/25CAS 657-27-2. не містить допоміжних (змішаних) речовин (крохмалю, відновлюючих цукрів) Торговельна марка: MEIHUA GROUP Виробник: Jilin Meihua Amino Acid Co., LTD. CN. Розфасована та упакована в 880 поліетиленові мішки вагою по 25кг. Кожний не містить наркотичних, психотропних засобів та прекурсорів». Митна вартість товару була визначена за першим (основним) методом.
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до МД були подані такі документи: контракт № 21/08/2023 від 21.08.2023 (а. с. 36-40), специфікація № 4 від 08.01.2024 до контракту № 21/08/2023 від 21.08.2023 (а. с. 41), договір-заявка перевезення вантажів № 157-Д від 04.07.2024 (а. с. 51), довідка про транспортно-експедиторські витрати від 08.07.2024 № 2 (а. с. 52), довідка ТзОВ «Танін Груп» про транспортні витрати по доставці вантажу № 14286/1 від 08.07.2024 (а. с. 50), рахунок ТзОВ «Танін Груп» № TG030724009 від 03.07.2024 (а. с. 49), коносамент №D4924030109 від 09.04.2024 (а. с. 96), проформа інвойс №RQСХ240012 від 08.01.2024 (а. с. 34), комерційний інвойс №RQСХ240012 від 25.03.2024 (а. с. 35), банківські платіжні документи від 28.02.2024 (а. с. 42), від 22.03.2024 (а. с. 44), від 15.03.2024 (а. с. 43), автотранспортна накладна від 05.07.2024 № б/н, сертифікат про походження товару від 25.03.2024 №24С2200В0432/00930, висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 31.07.2024 №142000-3201-0235 (а. с. 105-107), Акт від 10.07.2024 (а. с. 103 зворот - 104), прайс-лист виробника товару від 05.01.2024 №б/н (а. с. 33), Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 27.06.2024 №З-1/784 (а. с. 93 зворот), додаткова угода до контракту від 08.11.2023 (а. с. 95), Договір про надання послуг митного брокера від 17.03.2023 № 089, Договір (контракт) про перевезення від 10.01.2022 № 10.01.2022/9310Д (а. с. 45-48), від 08.04.2024 №14286 (а. с. 113 зворот), заява від 08.07.2024, паспорт безпеки від 10.07.2024, сертифікат здоров'я від 28.03.2024 (а. с. 104 зворот), Акт про взяття проб (зразків) товарів від 07.04.2024, Сертифікат якості від 27.03.2024, від 26.03.2024.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товару за вказаною МД не була визнана митним органом у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності:
- згідно довідки про транспортні витрати по доставці вантажу №14286/1 від 08.07.2024 зазначені вантажно-розвантажувальні роботи у порту Клайпеда та комплекс перевантажувальних робіт вантажів, однак дані витрати не зазначені в гр. 21 ДМВ. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості;
- відповідно п.4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) № 21/08/2023 від 21.08.2023 оплата за товар здійснюється в 2 етапи: 30% передоплата протягом 7 календарних днів з моменту підписання Специфікації та 70% вартості товару до прибуття товару в порт призначення, але не пізніше ніж за 30 днів з моменту відправлення. Згідно рахунка-фактури №RQCX240012 від 25.03.2024 зазначена оплата шляхом 15% передплата і 85% протягом 14 днів перед завантаженням. Надані банківські платіжні документи б/н від 28.02.2024, б/н від 22.03.2024, б/н від 15.03.2024 стосовно розрахунків за контрактом 21/08/2023 від 21.08.2023 не ідентифікуються з конкретною партією товару;
- відповідно договору-заявки перевезення вантажу №157-Д від 04.07.2024 оплата здійснюється після розвантаження та отриманих оригіналів документів. Однак, банківський платіжний документ, який підтверджує факт оплати транспортних послуг згідно договору (контракту) про перевезення не надано. Також, відповідно вищезазначеного документа, передбачений акт виконаних робіт, однак даний документ відсутній;
- прайс-лист б/н від 05.01.2024 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, тоді як прайс-лист відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.
В зв'язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаних випадках митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: 1) договір із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) транспортні (перевізні) документи; 7) банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару.
Листом від 28.08.2024 №10/2024 декларант просив прийняти рішення по митній вартості імпортованого товару (а. с. 103).
Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000250/1 від 28.08.2024 (а. с. 22).
З графи 33 вказаного рішення вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Митну вартість визначено за резервним методом (стаття 64 МК України). Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД №/2024/035130 від 27.05.2024, де фактурна вартість ідентичного товару становить 1367 дол.США/т (1,367 дол.США/кг). Враховуючи таку інформацію, митна вартість оцінюваного товару становить 1,5953 дол.США/кг (1226002,70+204778,32/40.7662/22000), де фактурна вартість товару - 30074 дол.США, заявлені транспортні витрати - 204778,32 грн, вага нетто оцінюваного товару - 22000 кг.
Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/002226, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів (а. с. 23-24).
В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140055030U9 від 30.08.2024 (а. с. 26).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.
Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: контракт № 21/08/2023 від 21.08.2023 (а. с. 36-40), специфікація № 4 від 08.01.2024 до контракту № 21/08/2023 від 21.08.2023 (а. с. 41), договір-заявка перевезення вантажів № 157-Д від 04.07.2024 (а. с. 51), довідка про транспортно-експедиторські витрати від 08.07.2024 № 2 (а. с. 52), довідка ТзОВ «Танін Груп» про транспортні витрати по доставці вантажу № 14286/1 від 08.07.2024 (а. с. 50), рахунок ТзОВ «Танін Груп» № TG030724009 від 03.07.2024 (а. с. 49), коносамент №D4924030109 від 09.04.2024 (а. с. 96), проформа інвойс №RQСХ240012 від 08.01.2024 (а. с. 34), комерційний інвойс №RQСХ240012 від 25.03.2024 (а. с. 35), банківські платіжні документи від 28.02.2024 (а. с. 42), від 22.03.2024 (а. с. 44), від 15.03.2024 (а. с. 43), прайс-лист виробника товару від 05.01.2024 № б/н (а. с. 33), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 27.06.2024 № З-1/784 (а. с. 93 зворот), додаткова угода до контракту від 08.11.2023 (а. с. 95), Договір (контракт) про перевезення від 10.01.2022 № 10.01.2022/9310Д (а. с. 45-48), від 08.04.2024 №14286 (а. с. 113 зворот).
Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).
В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цих рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Як уже було зазначено судом, декларантом до митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), які є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.
Так, однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що поданий банківський платіжний документ не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення, та стосовно цього суд зазначає про таке.
21.08.2023 між ТзОВ «ДОК-АГРО» (покупець) та ZHEJIANG RISE-START IMPORT AND EXPORT CO.LTD (продавець) було укладено Контракт №21/08/2023 (а. с. 36-40), відповідно до умов якого продавець приймає на себе зобов'язання з поставки і передачі в порядку і строки, встановлені даним контрактом товару (пункт 1.1 Контракту). Загальний обсяг і умови поставок визначаються згідно з додатками (Специфікаціям) до даного Контракту, які є його невід'ємною частиною (пункт 1.5 Контракту). Ціна товару, що поставляється по даному Контракту зазначено у відповідному Додатку (Специфікації) до Контракту (пункт 3.2 Контракту).
Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок в наступному порядку:
1-й етап: 30% передоплата протягом 7 календарних днів з моменту узгодження і підписання сторонами специфікації до контракту;
2-й етап: оплата 70% вартості товару повинно бути здійснено покупцем до прибуття товару в порт призначення та не пізніше ніж 30 днів з моменту відправлення (пункт 4.1 Контракту).
Сторони контракту мають передбачити інші умови оплати товару, які вказуються в специфікації на поставку відповідної партії товару, що є невід'ємною частиною договору (пункт 4.2 Контракту).
На виконання умов Контракту №21/08/2023 від 21.08.2023 сторонами підписано Специфікацію № 4 від 08.01.2024 (а. с. 41) щодо поставки товару на загальну суму 417690,00 дол. США. Крім того, в специфікації визначено умови оплати: 15% передплата і 85% протягом 14 днів перед завантаженням.
Продавцем було також надіслано покупцю проформу-інвойс №RQСХ240012 від 08.01.2024 (а. с. 34) щодо здійснення оплати за товар в сумі 417690,00 дол. США.
На виконання умов пункту 4.2 Контракту № 21/08/2023 від 21.08.2023, Специфікації №4 від 08.01.2024 було здійснено платіж в розмірі 15% від загальної вартості товару в розмірі 62653,50 дол. США відповідно до банківського платіжного доручення від 28.02.2024 №б/н (а. с. 42), в рядку 70 якого зазначено, що оплата здійснюються за Контрактом №21/08/2023 від 21.08.2023, специфікацією № 4 від 08.01.2024 та інвойсом №RQСХ240012 від 08.01.2024.
При цьому, решту 85% оплати, а саме: в розмірі 180000,00 дол. США здійснено відповідно до банківського платіжного доручення від 15.03.2024 № б/н (а. с. 43) та в розмірі 175036,50 дол. США відповідно до банківського платіжного доручення від 22.03.2024 № б/н (а. с. 44).
Відтак, суд зауважує, що Волинська митниця дійшла помилкового висновку про те, що банківські платіжні документи не ідентифікується з партією товару, позаяк в рядку 70 платіжного документу зазначено, що оплата здійснюються за Контрактом №21/08/2023 від 21.08.2023, специфікацією № 4 від 08.01.2024 та інвойсом №RQСХ240012 від 08.01.2024 та така здійснена у розмірі 15% передплати (62653,50 дол. США), а 85% протягом 14 днів з моменту відвантаження (355036,50 дол. США), як того вимагають умови специфікації № 4 від 08.01.2024, що передбачено пунктом 4.2 Контракту від 21.08.2023 №21/08/2023.
Стосовно прайс-листа б/н від 05.01.2024, який містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, тоді як прайс-лист відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу, то суд зазначає, що поданий прейскурант (прайс-лист) оформлений на фірмовому бланку, в якому міститься інформація про вартість за одиницю (за одну тону) товару. Прайс-лист скріплений печаткою та підписами посадових осіб компанії, тому не повинен викликати будь-яких сумнівів у його належності.
До переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Код документу 3014 (прайс-лист) справді передбачає, що такий документ має бути виданий виробником товару. Відображена у прайс-листі вартість товарів в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунках-фактурах щодо кожної поставки. В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення рахунках-фактурах. Сам лише факт надання позивачем прайс-листа, виданого експортером, однак, із зазначенням коду 3014, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що згідно довідки про транспортні витрати по доставці вантажу №14286/1 від 08.07.2024 зазначені вантажно-розвантажувальні роботи у порту Клайпеда та комплекс перевантажувальних робіт вантажів, однак дані витрати не зазначені в гр. 21 ДМВ. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості. Стосовно цього суд зазначає про таке.
10.01.2022 між ТзОВ «ТАНІТ ГРУП» (Експедитор) та ТзОВ «ДОК - АГРО» (Клієнт) було укладено Договір транспортного експедирування № 10.01.2022/931ОД (а. с. 45-48), відповідно до умов якого Експедитор взяв зобов'язання за дорученням клієнта та за його рахунок надати або організовувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, організацію виконання митних формальностей, здійснення операцій, пов'язаних з пред'явленням митному органу до митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших вантажів клієнта та документів на них, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (пункт 1.1 Договору). Експедитор взяв зобов'язання організовувати послуги, пов'язані з прийманням, накопиченням, сортуванням, складуванням, навантаженням, розвантаженням, зберіганням, перевезенням вантажів (підпункт 2.2.3 пункту 2.3 Договору). В свою чергу Клієнт зобов'язувався оплачувати послуги Експедитора, а також відшкодовувати додаткові витрати, в тому числі, але не виключно витрати з демереджу, детеншну, понаднормового простою, зберігання, зважування, навантаження, розвантаження, які виникли у Експедитора при виконанні цього Договору, якщо такі витрати не виникли з вини Експедитора (підпункт 2.4.13 пункту 2.4 Договору).
Суд, відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує також висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі № 803/718/17, які полягають у такому, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Таким чином, довідка про транспортні витрати від 08.07.2024 № 2 (а. с. 50) підтверджує вартість транспортно-експедиторського обслуговування за межами території України та вантажно-розвантажувальних робіт у порту Клайпеда комплекс перевантажувальних робіт за коносаментом №D4924030109 від 09.04.2024, які складають 773773,00 грн.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов'язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об'єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв'язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв'язку із неподанням додаткових документів, безпідставно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
На думку суду, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у спірному випадку митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач через уповноваженого декларанта надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.
Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Отже, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/002226 (а. с. 23-24) винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 28.08.2024 №UA205140/2024/000250/1, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З позовної заяви вбачається, що різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом, становить 44123,50 грн (а. с. 19), що є ціною позову; ставка судового збору за подання цього позову в частині майнової вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів складає 3028,00 грн. Крім того, позовна заява в частині позовної вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови підлягає оплаті судовим збором в сумі 3028,00 грн. Відтак, загальний розмір судового збору складає 6056,00 грн, який сплачений позивачем згідно із платіжною інструкцією № 3968 від 31.10.2024 (а. с. 21).
Отже, у зв'язку із задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 6056,00 грн.
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 28 серпня 2024 року №UA205140/2024/000250/1.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28 серпня 2024 року №UA205140/2024/002226.
Стягнути з Волинської митниці (44350, Волинська обл., с.Римачі, ідентифікаційний код ВП 43958385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» (45516, Волинська обл., Локачинський р-н, с. Кремеш, вул. Локацька, 2а, ідентифікаційний код 40955973) судовий збір в розмірі 6056 гривень 00 копійок (шість тисяч п'ятдесят шість гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх