Номер провадження: 33/813/188/25
Номер справи місцевого суду: 494/2003/24
Головуючий у першій інстанції Римар І.А.
Доповідач Драгомерецький М. М.
04.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати з розгляду цивільних справ Драгомерецького М.М.,
при секретарі: Узун Н.Д.,
переглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Судаков Валерій Валерійович на постанову Березівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2024 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №579569 від 22.10.2024, ОСОБА_1 22 жовтня 2024 року о 11:05 год, на автодорозі Т-1615 ділянки м. Березівка-Новоселівка Березівського району Одеської області, керував автомобілем марки ВАЗ 21074 д/н НОМЕР_1 , та перед початком обгону не переконався в відсутності автомобіля Tayota Corolla Yerso д/н НОМЕР_2 , який почав маневр обгону та знаходився на зустрічній смузі і виконував обгін, при цьому сам розпочав маневр обгону, внаслідок чого сталося зіткнення автомобіля, постраждалих людей немає. Автомобілі отримали механічні пошкодження. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 14.2 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Березівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Не погодившись із вищевказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Судаков В.В. звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Березівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2024 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому, в разі доведення вини ОСОБА_1 , адвокат просить змінити покарання на штраф.
В судове засідання до апеляційного суду, яке призначене на 04 лютого 2025 року, ні ОСОБА_1 , ні його адвокат Судаков В.В. не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно.
04 лютого 2025 року від адвоката Судакова В.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою ОСОБА_1 ..
Однак, апеляційний суд не вважає доцільним відкладення розгляду даної справи та відмовляє у задоволенні заяви, оскільки на її підтвердження не надано жодного доказу.
Так, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб.
Крім того, як зазначено у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
На осіб, які беруть участь у справі, також покладається обов'язок не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Так, апеляційний суд враховує, що адвокат Судаков В.В. в інтересах ОСОБА_1 вже звертався із клопотанням про відкладення розгляду справи.
Необхідними передумовами ефективного судочинства є добросовісне використання учасниками справи процесуальних прав (недопущення зловживання цими правами), добросовісне виконання встановлених законом обов'язків, дотримання всіма суб'єктами судового провадження етичних норм. Здійснюючи свою діяльність на професійній основі судді та адвокати зобов'язані демонструвати і пропагувати високі стандарти процесуальної поведінки.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Крім того, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної не є обов'язковою.
З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його представника, на підставі доводів, викладених у апеляційній скарзі, а також доказів, які містяться в матеріалах справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення. Збирання нових доказів не входить до повноважень апеляційного суду.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладаючи відповідне адміністративне стягнення, суд першої інстанції згідно вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясував всі фактичні обставин, що мають істотне значення для її розгляду, ухваливши законне та обґрунтоване рішення.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному випадку на норми Правил дорожнього руху України. Тому, розглядаючи дану категорію справ, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог ПДР України, в конкретному випадку на п. 14.2 ПДР України, який зазначений працівником поліції в протоколі.
Згідно п. 14.2 ПДР України перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що:
а) жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав обгону;
б) водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч;
в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані;
г) після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу.
Апеляційним судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
1)протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №579569 від 22.10.2024, який в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а тому є належним на допустимим доказом, й приймається судом до уваги;
2)схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.10.2024;
3)письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
В апеляційній скарзі адвокат Судаков В.В. стверджує, що наявними в матеріалах справи доказами не можливо встановити наявність в діях ОСОБА_1 порушень ПДР, встановити істину в даній справі можливо шляхом отримання висновку автотехнічної експертизи, що ОСОБА_1 зроблено замовлення, на вирішення якої постановлено питання щодо визначення належних дій водіїв та їх можливості уникнути ДТП, однак апеляційний суд не погоджується із таким твердженням та вказує наступне.
Так, апеляційний суд звертає увагу, що за два місяці перебування даної справи в провадженні Одеського апеляційного суду, ОСОБА_1 так і не був наданий висновок автотехнічної експертизи, про який було заявлено в апеляційній скарзі.
Жодних клопотань про призначення судом автотехнічної експертизи, яка на думку апелянта є єдиним способом встановлення істини в даній справі, не надходило.
Так, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 252 КУпАП).
Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме в тому, що він 22 жовтня 2024 року о 11:05 год, на автодорозі Т-1615 ділянки м. Березівка-Новоселівка Березівського району Одеської області, керував автомобілем марки ВАЗ 21074 д/н НОМЕР_1 , та перед початком обгону не переконався в відсутності автомобіля Tayota Corolla Yerso д/н НОМЕР_2 , який почав маневр обгону та знаходився на зустрічній смузі і виконував обгін, при цьому сам розпочав маневр обгону, внаслідок чого сталося зіткнення автомобіля, оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.
Апеляційний суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №579569 від 22.10.2024, схема місця ДТП, місця пошкоджень на автомобілів, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є належними, допустимими та такими, що доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Апеляційний суд також приймає до уваги, що в письмових поясненнях ОСОБА_1 підтвердив той факт, що коли він розпочав маневр обгону, то він побачив, що на смузі зустрічного руху вже знаходився транспортний засіб Tayota Corolla д/н НОМЕР_2 , який також здійснював маневр обгону, також вказав, що автомобілі майже порівнялись між собою. Таким чином, автомобіль Tayota Corolla д/н НОМЕР_2 перший розпочав маневр обгону, по смузі зустрічного рух наздогнав автомобіль ВАЗ 21074 д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 ..
Кожен водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. п. 1.3, 1.9 ПДР України).
Крім того, в апеляційній скарзі вказано, що суд першої інстанції застосував до ОСОБА_1 занадто суворе стягнення, тому в разі доведення вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, просить застосувати стягнення у вигляді штрафу.
Так, санкція ст. 124 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі (ст. 34 КУпАП).
Таких обставин матеріалами справи не встановлено.
На думку апеляційного суду адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортними засобами строком на 6 місяців в даному випадку буде законним, обґрунтованим, справедливим та відповідатиме тяжкості скоєного правопорушення, та завданим збиткам.
Зазначений висновок суду відповідає завданням КУпАП, яким є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Своєчасний і правильний розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених, в тому числі ст. 124 КУпАП, має важливе значення для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров'я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб (п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно з встановленими нормами чинного законодавства.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Керуючись ст. ст. 33, 247, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Судаков Валерій Валерійович залишити без задоволення.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький