Справа № 461/393/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/286/25 Доповідач: ОСОБА_2
17 лютого 2025 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 20 січня 2025 року про відмову в задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 21.05.2018 року
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 20.01.2025 року відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 21.05.2018 року ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №1201614000000932 від 24.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на вище вказану ухвалу слідчого судді, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задоволити подану скаргу.
У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог апелянт покликається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки слідчий суддя не врахував доводи сторони захисту, зокрема те, що повідомлення про підозру належним чином не вручено ОСОБА_7 , з причин того, що таке направлено за адресою, за якою ОСОБА_7 не проживає, 28.10.2016 року виїхав за межі території України, а саме повідомлення про підозру надіслано 19.04.2018 року.
З огляду на вище вказане, сторона захисту вважає, оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою.
Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення сторони обвинувачення та сторони захисту, вивчивши матеріали клопотання, дослідивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.309 КПК України під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Зокрема, частинами 1-3 ст 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Наведене в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» поняття «обґрунтована підозра», означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім того, Єврепейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри чи зміни підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Більше того, суд апеляційної інстанції зауважує, що захисником ОСОБА_6 оспорюється факт неналежного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 , що має наслідком відсутності в останнього статусу підозрюваного, при цьому не вказує як в самій скарзі, так і в апеляційній скарзі, в чому ж саме полягає необґрунтованість самої підозри.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли безумовне скасування ухвали слідчого судді судом апеляційної інстанції не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 424 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 20 січня 2025 року про відмову в задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 на повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 21.05.2018 рокузалишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: