Справа № 740/5261/24
Провадження № 2/740/139/25
11 лютого 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участі секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником - адвокатом Пулінцем Юрієм Дмитровичем, до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відділ ПВР, відділ), правонаступника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") - Акціонерного товариства "Сенс банк" (далі - АТ "Сенс банк", банк) про зняття арешту з нерухомого майна та виключення запису щодо відчуження нерухомого майна,
установив:
У серпні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відділу ПВР, ПАТ "Укрсоцбанк", в якому просив зняти арешт з нерухомого майна, який накладено головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області - Данілевським Олегом Миколайовичем 21 вересня 2016 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія на номер - 52314808/5, під час здійснення виконавчого провадження № 52314808, номер обтяження 16506999, власником якого є позивач, а саме: із земельної ділянки площею 0,1187 га з кадастровим номером 7423389500:11:001:0047 та квартири загальною площею 70,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 червня 2016 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. 18.08.2016 на виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист про стягнення з позивача на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором № 935/8-305 від 01.09.2008 та додатковою угодою № 1 від 23.06.2009 у розмірі 126 054,52 доларів США, що станом на 15.04.2016 за курсом НБУ еквівалентно 3 233 000,95 грн. 21.09.2016 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області - Данілевським О. М. відкрито виконавче провадження № 52314808. Того ж дня державним виконавцем у рамках виконавчого провадження накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис № 16506999, зокрема, накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1187 га з кадастровим номером 7423389500:11:001:0047 та квартиру загальною площею 70,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 24.04.2017 постановою державного виконавця виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
На сьогоднішній день не знято арешт з майна позивача, відкритих виконавчих проваджень з виконання вищевказаного виконавчого листа - немає. Діяльність ПАТ «Укрсоцбанк» припинена, його правонаступників немає. Ніхто не звертався із заявами про правонаступництво та про зміну сторони виконавчого провадження. Позивач двічі звертався до відділу ПВР з проханням зняти арешт з майна, але отримав відмову. Арешт, накладений на майно позивача, порушує його права щодо здійснення права власності, а тому він змушений звернутися до суду з указаним позовом.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, до участі у справі залучено правонаступника ПАТ "Укрсоцбанк" - АТ "Сенс Банк", підготовче засідання призначено на 21 жовтня 2024 року 10-00 год., яке в подальшому відкладено на 26 грудня 2024 року 08-30 год.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 грудня 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 11 лютого 2025 року 09-00 год.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача - АТ "Сенс Банк" - Михницький Г. Ю. просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 03.12.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи ПАТ «Укрсоцбанк», при цьому в реєстрі зазначено його правонаступника - АТ «Альфа Банк», яке змінило назву на АТ «Сенс Банк», а тому твердження позивача про відсутність правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк» не заслуговують на увагу. За твердженням представника відповідача, позивач, який є боржником у виконавчому провадженні, мав подавати скаргу на дії державного виконавця, а не позовну заяву, а тому ним обрано неправильний спосіб захисту прав. Виконавчий документ повернуто у зв'язку з відсутністю в боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, а не з причин виконання рішення суду. Станом на цей час позивач має заборгованість перед АТ «Сенс Банк», яка не погашена. Жодних доказів про повне виконання рішення суду позивач не надав.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача - відділу ПВР - Данілевський О. М. зазначив, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 52314808 з виконання виконавчого листа № 742/1428/16-ц, виданого 18.08.2016 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ «Укрсоцбанк». З метою забезпечення виконання рішення суду 21.09.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис № 16506999. 24.24.2017 виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ повернуто стягувачу. Згідно з відомостями з автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 07.06.2024 відсутні виконавчі провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа. У державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту майна боржника, у зв'язку з поверненням виконавчого листа без виконання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а тому в такому випадку арешт може бути знято за рішенням суду.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його та позивача участі за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - відділу ПВР - Данілевський О. М. у відзиві просив справу розглянути без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, керуючись законом і своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 21.09.2016 відкрито виконавче провадження № 52314808 з виконання виконавчого листа № 742/1428/16-ц, виданого 18.08.2016 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 126 054,52 доларів США, що станом на 15.04.2016 за курсом НБУ еквівалентно 3 233 000,95 грн (а. с. 17).
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 21.09.2016 у виконавчому провадженні № 52314808 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення у розмірі 3 233 000,95 грн, та заборонено здійснювати боржнику відчуження будь якого майна лише в межах суми боргу (а. с. 18).
Згідно з відомостями, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, на земельну ділянку площею 0,1187 з кадастровим номером 7423389500:11:001:0047, та квартиру загальною площею 70,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 , накладено арешт (номер запису про обтяження - 16506999) на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 21.09.2016, серія та номер - 52314808/5 (а. с. 13).
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 24.04.2017 виконавчий лист № 742/1428/16-ц, виданий 18.08.2016 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, повернуто стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а також здійснення виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходів щодо розшуку такого майна, які виявилися безрезультатними. Крім цього, в резолютивній частині постанови роз'яснено стягувачу право повторно пред'явити виконавчий документ для виконання в строк до 24.04.2020 (а. с. 19).
До позовної заяви додано листи начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області - Андрія Рокача від 16.04.2024 № 9086 та від 22.05.2024 № 11996, зі змісту яких убачається, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 52314808 з виконання виконавчого листа Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18.08.2016 № 742/1428/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь ПАТ «Укрсоцбанк». З метою забезпечення виконання рішення 21.09.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис № 16506999. 24.04.2017 виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ повернуто стягувачу. Згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 16.04.2024 відсутні відкриті виконавчі провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа. Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. В інших, не передбачених цією статтею, випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. У державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника (а. с. 15, 16).
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу - це складові завершення виконавчого провадження, проте вони мають різну правову підставу і відповідно різні правові наслідки.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника.
Разом з цим повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зняття арешту з майна, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 37 зазначеного Закону арешт з майна знімається у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1, 3, 11 ч. 1 ст. 37 цього Закону. Розширеному тлумаченню такі підстави не підлягають. Такий механізм запроваджено законодавцем з метою захисту прав стягувачів, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону.
Порядок зняття арешту визначений ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою арешт з майна боржника може бути знятий за рішенням суду.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Відповідно до п. 2 та п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року в справі № 607/15533/17.
Згідно із ч. 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника ; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Отже, обтяження припиняються на підставі відповідних документів, які свідчать про припинення причини/обставини/підстави існування обтяження. Відповідно, документом, що є підставою для державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна може бути рішення суду, що набрало законної сили.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Судом установлено, що станом на час звернення до суду з цим позовом і на цей час немає відкритих виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчого листа № 742/1428/16-ц, виданого 18.08.2016 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 126 054,52 доларів США, що станом на 15.04.2016 за курсом НБУ еквівалентно 3 233 000,95 грн. Строк повторного пред'явлення вказаного виконавчого документа сплинув.
Отже, строки повторного пред'явлення виконавчого листа до виконання - сплинули, і суду не надано жодних доказів щодо поновлення пропущеного строку для повторного пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Наявність накладеного арешту на майно позбавляє позивача як власника майна повноцінно користуватися та розпоряджатися своїм майном, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна, що з урахуванням вищевказаного положення законодавства є ефективним способом захисту прав позивача.
З урахуванням вищевказаного суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 263 - 265, 268, 272, 273 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , поданий представником - адвокатом Пулінцем Юрієм Дмитровичем, до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, правонаступника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Акціонерного товариства "Сенс Банк" про зняття арешту з нерухомого майна та виключення запису щодо відчуження нерухомого майна - задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна, накладений постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Данілевським Олегом Миколайовичем про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 21.09.2016 серія та номер - 52314808/5, під час здійснення виконавчого провадження № 52314808, номер обтяження - 16506999, а саме: земельної ділянки площею 0,1187 га з кадастровим номером 7423389500:11:001:0047, та квартири загальною площею 70,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та виключити запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ; ЄДРПОУ 23494714), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (просп. Миру, 43, м. Чернігів; ЄДРПОУ 43316700) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі по 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок з кожного.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко