Справа № 750/18130/24
Провадження № 2/750/796/25
18 лютого 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Косенка О.Д.,
секретар Веремій А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
23.12.2024 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованості за кредитним договором №б/н від 17.04.2019 у розмірі 18 207,66 грн станом на 12.12.2024, яка складається з: 11 646,51 грн - заборгованості за кредитом та 6 561,51 грн - заборгованості за відсотками.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач на підставі анкети-заяви отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами своєчасно не сплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість у вказаному розмірі.
Представник позивача в своєму позові просив справу розглядати без його участі, проти ухвалення заочного рішення він не заперечує.
Ухвалою суду від 30.12.2024 відкрито провадження у справі та її розгляд призначено на 28.01.2025 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи судом відкладено на 18.02.2025 та здійснено повторний виклик сторін.
В судове засідання 18.02.2025 відповідач, будучим належним чином повідомленим рекомендованим листом, про розгляд справи, не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі 496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22).
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, будь-яких клопотань та заяв від нього не надходило, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, судом здійснено заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини
17 квітня 2019 року відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку (а.с.10).
Дана анкета містить анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, також у ній зазначено, що вона разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. Крім того, вказано, що Клієнт ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua. Клієнт зобов'язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті А-Банку.
Анкета містить підпис відповідача, а також підпис представника позивача, засвідчений печаткою банку.
До матеріалів справи також долучено Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (далі - Паспорт кредиту) (а.с. 11,11 зворот), а також Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» (далі Умови і Правила) (а.с. 27-34) та Витяг із Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» «Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», «Зелена» (далі - Тарифи) (а.с. 34 зворот - 35), які не містять в собі підпису відповідача.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором б/н від 17.04.2019, укладеного між сторонами, станом на 12.12.2024 загальний розмір заборгованості відповідача становить 18 207,66 грн, яка складається з: 11 646,51 грн - заборгованості за кредитом та 6 561,51 грн - заборгованості за відсотками (а.с. 6 зворот-7 зворот).
Згідно з довідкою позивача б/н та без дати відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 строком дії до вересня 2026 року (а.с. 24).
Банком за період з 17.04.2019 по 12.12.2024 відповідачу встановлювалися такі ліміти: 17.04.2019 - 8 600 грн, 10.07.2019 - 12 000 грн, 17.01.2020 - 24 000 грн, 01.03.2022 - 11 653 грн, 27.02.2024 - 11 646 грн, 25.04.2024 - 11 700 грн (а.с. 25).
Також банком було надано виписку по картці відповідача, з якої вбачається, що відповідач користувався отриманою банківською карткою та повертав використані кредитні кошти, що в свою чергу свідчить про отримання останнім кредитної картки з кредитним лімітом (а.с.12-23 зворот).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 ст. 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частини 1, 2 ст. 1055 ЦК України визначають, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Необхідно зазначити, що у Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 17.04.2019 року, яка підписана відповідачем відповідачем, процентна ставка не зазначена.
Як вбачається із вимог заявленого позову, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 17.04.2019 у розмірі 18 207,66 грн станом на 12.12.2024, яка складається з: 11 646,51 грн - заборгованості за кредитом та 6 561,51 грн - заборгованості за відсотками.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у вказаній частині позовних вимог, в тому числі, їх розмір і порядок нарахування, крім розрахунку кредитної заборгованості, посилався на Паспорт, витяг з Тарифів банку та витяг з Умов та Правил, які розміщені на відповідному банківському сайті http://a-bank.com.ua/terms.
Витягом з Умов та Правил, наданим позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, та їх розміри і порядок нарахування, тощо.
При цьому, матеріали справи не містять в собі належних та достатніх доказів, у розумінні приписів статей: 77, 80 ЦПК України, відносно того, що саме цей витяг з Умов та Правил розуміла відповідач, та ознайомилась і погодилась з даним документом, підписуючи Анкету-заяву про приєднання від 17.04.2019. Також матеріали справи не містять належних та достатніх підтверджень відносно того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів, взагалі містили умови, зокрема, і щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, та, зокрема, саме у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки даний доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування.
В обґрунтування позовних вимог банком до позовної заяви було додано копію Паспорта кредиту, яким визначено основні умови кредитування трьома типами кредитного продукту: Картка «Універсальна», Картка «Універсальна Gold» та Картка «Зелена»; викладена інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація тощо. Як зазначає позивач Паспорт кредиту підписано споживачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Посилання позивача на Паспорт кредиту, який підписано відповідачем, суд відхиляє, виходячи із наступного.
Позивач вказує, що шляхом ознайомлення з Паспортом кредиту, відповідач підтвердила отримання та ознайомлення із інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, які надані, виходячи із обраних нею умов кредитування. У паспорті зазначена процентна ставка, розмір штрафів при порушенні термінів платежів та інше, і як зазначає позивач, сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті всі істотні умови договору, при цьому, розрахунок заборгованості здійснено банком на підставі узгоджених сторонами умов кредитування.
Дослідивши надану позивачем копію Паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» суд звертає увагу, що Паспорт містить в собі положення про те, що викладена у ньому інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2019 (розділ 7), тоді як Договір сторонами укладено 17.04.2019. Також у вказаному паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» зазначено, що: «…Умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо». У розділі 4 даного Паспорта, що: «…Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит».
При цьому, Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил, окрім відсутності домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, також не містить посилання на Паспорт споживчого кредиту, як складову договору.
Необхідно зазначити, що матеріали справи не містять відомостей про те, які саме із зазначених у вказаному Паспорті умов були прийняті позичальником, та який саме тип кредитного продукту: Картка «Універсальна», Картка «Універсальна Gold», Картка «Зелена» було обрано відповідачем, хоча умови кредитування за цими типами кредитних продуктів є різними. На підставі вищенаведеного, вказана інформація не може бути прийнята судом до уваги, в якості належного та достовірного доказу на підтвердження конкретних умов кредитування.
З цього приводу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 висловила таку правову позицію. Надані позивачем Умови і правила обслуговування фізичних осіб, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Також, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.05.2022 у справі №393/126/20 відступив від практики Верховного Суду про те, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору, зазначивши, що паспорт споживчого кредиту є способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. За такого, не можна вважати, що зазначені у наданому банком Паспорті споживчого кредиту сторонами узгоджені конкретні умови кредитування.
Відповідно до приписів ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, яка регламентує обов'язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У наданому позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 6-9 зворот) зазначено інформацію про процентну ставку (46,8%) та прострочену процентну ставку (93,59999999999% та 81 59999999999%), а також вказано заборгованість по процентам у розмірі 6 561,15 грн.
Указаний розрахунок в частині нарахування процентів суд не приймає до уваги, оскільки таке нарахування здійснювалося на тіло кредиту, збільшене на розмір нарахованих процентів, а тому не відображає дійсний стан взаєморозрахунків між сторонами по процентах.
Встановивши, що анкета-заява від 17.04.2019 не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку по сплаті заборгованості за відсотками, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей, підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.
Разом з тим, як вбачається із виписки по рахунку відповідача ним фактично було використано/знято/перераховано грошові кошти по банківській карті НОМЕР_3 , яку видано відповідачу на виконання Договору та на якій відкрито рахунок для взаєморозрахунків по договору (а.с. 24) за період з 10.03.2020 по 01.08.2024 у загальній сумі - 85 093,23 грн.
Суд не приймає до уваги зазначені у Виписці відомості щодо руху коштів за період з 17.04.2019 по 05.03.2020 по картці *840, оскільки жодних доказів, що перерахування коштів по цій картці мають відношення до правовідносин, які виникли з Договору суду не надано.
Водночас, фактично зараховано/внесено відповідачем за період з 05.03.2020 по 01.08.2024 грошових коштів у сумі - 88 885,75 грн, що підтверджується Випискою по рахунку та Розрахунком боргу. Ураховуючи вищевикладене у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем по тілу кредиту.
Обов'язок доведення обставини, які мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень відповідними доказами, згідно зі ст. ст. 12, 81, 83 ЦПК України, покладено на сторони. Указані докази повинні відповідати критеріям, визначеним ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обгрунтованості нарахування відповідачу процентів за користування кредитними коштами, позивачем а також наявності заборгованості за тілом кредиту до суду не надано.
Ураховуючи, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем по тілу кредиту, а проценти по кредиту не підлягають стягненню, у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову необхідно відмовити повністю, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 141, 247, 263, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код за ЄДРПОУ: 14360080) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 17.04.2019 у розмірі 18 207 грн 66 коп. відмовити повністю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Олег КОСЕНКО