Справа № 732/2247/24
Провадження № 2/732/132/25
17 лютого 2025 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді Бойко А. О., у присутності секретаря судового засідання Пінчук С. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня цивільну справу за позовом в. о. заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури Чернігівської області (місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Пантелеймонівська, 12, код ЄДРПОУ 38053846) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби,
В. о. заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури Чернігівської області Михайло Шиленко в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України, діючи в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, звернувся до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області 19346,00 грн на відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби (номер рахунку UA938999980333179331000025693, отримувач ГУК у Черніг.обл/тг м. Городня/ 24062100, банк отримувача (ел. адм. под.), код класифікації доходів бюджету - 24062100, призначення «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»). Розподіл судових витрат просив прокурор вирішити в порядку ст. 141 ЦПК України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 07.08.2024 у справі № 732/1036/24, яка набрала законної сили ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих ресурсів. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення питання про відшкодування ним шкоди, завданої навколишньому середовище незаконним виловом риби, не вирішувалось. У добровільному порядку ОСОБА_1 шкоду не відшкодував. Зважаючи на те, що в добровільному порядку заподіяна шкода відповідачем не відшкодована, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою судді від 03 січня 2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник прокуратури у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи Чернігівська окружна прокуратура повідомлена належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім поштовим повідомленням про вручення кореспонденції. (а. с. 31)
17.02.2025 надійшла заява від прокурора Людмили Тишкевич про розгляд справи без участі представника прокуратури.
Особа, в інтересах якої заявлені вимоги, - Державна екологічна інспекція у Чернігівській області про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а. с. 32), але своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористалася, повноважного представника не направила. Повноважний представник Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Городник Т. М. заявила клопотання про розгляд справи за відсутності представника інспекції, заявлені вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити. (а. с. 34-28)
Згідно із положеннями ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що про що свідчить зворотне поштове повідомлення. (а. с. 30)
Частина 2 ст. 247 ЦПК України передбачає, що в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За змістом ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, якщо відповідач не повідомив суд про причини неявки та якщо від нього не надійшов відзив, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів, у разі згоди на це позивача.
Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 у розумінні ст. 130 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не надав відзиву на позов, прокурор і позивач не заперечують проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши у судовому засіданні всі наявні матеріали справи та надані докази, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 07.08.2024 (справа № 732/1036/24, провадження № 3/732/713/24) ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді 340 грн штрафу з конфіскацією незаконно виловленої риби. Зі змісту постанови вбачається, що 28 травня 2024 року 12 год 00 хв, ОСОБА_1 на водоймі поблизу с. Старосілля Чернігівського району Чернігівської області здійснив лов риби сітками та виловив при цьому рибу цінних видів, а саме: лин - 4 шт, окунь - 3 шт, щука -1 шт. Постанова набрала законної сили 19 серпня 2024 року. (а. с. 13)
Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної 28.05.2024 ОСОБА_1 незаконним виловом водних біоресурсів, становить 19346,00 грн. (а. с. 14)
На адресу ОСОБА_1 . Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Чернігівській області (Чернігівський рибоохоронний патруль) було направлено лист від 06.09.2024 за вих. № 49.7-12/679-24 з вимогою добровільно сплатити протягом 15 днів 19346,00 грн, завдані правопорушенням збитки. (а. с. 16)
Натомість, в матеріалах справи відсутні докази відшкодування відповідачем завданих збитків, а саме оплата за завдані ним збитки.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно із ч. 3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (пункти 68-70 цієї постанови), від 15.10.2019 у справі № 904/2820/18, від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт не звернення до суду належного суб'єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси, свідчить про те, що цей орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган.
При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України вказав, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин тим, що в них є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Також Конституційним Судом України встановлено, що в основу діяльності держави покладено здійснення загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної та іншої безпеки, охорону землі як національного багатства тощо. Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Грубе порушення правил рибальства відповідачем порушує інтереси держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини.
«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).
Європейським судом з прав людини по справі «Бацанін проти Росії» наголошено, що підтримка прокурором однієї із сторін процесу в певних обставинах може бути виправданою. Більше того, участю прокурора в судовому процесі з метою захисту інтересів держави, у відповідності до вимог матеріального та процесуального законодавства, не порушується принцип рівності процесуальних можливостей сторін у судочинстві, який вимагає справедливого балансу між сторонами по справі.
Позов спрямований на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності раціонального і невиснажливого використання тваринного світу, а також з метою реалізації принципів природоохоронного законодавства щодо забезпечення гарантії держави на охорону тваринного світу як національного багатства України.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди з охорони навколишнього природного середовища. Фонд охорони навколишнього природного середовища є складовою частиною Державного чи місцевого бюджетів. Створюється з метою фінансування природоохоронних заходів та заходів, пов'язаних з раціональним використанням і збереженням природних ресурсів. Формування фондів охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок частини екологічного податку та грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності.
Статтею 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, у тому числі законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів; складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
За приписами пункту 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, Державна екологічна інспекція відповідної області є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, відповідно до вищевказаного Положення, в межах своїх повноважень здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами охорони земель, екологічної безпеки, поводження з відходами, тощо.
Чернігівська окружна прокуратура звертається до суду з даним позовом, діючи в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, як контролюючого органу в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.
Законом України «Про тваринний світ» визначено, що відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природної волі, у напіввільних умовах чи в неволі, на суші, у воді, ґрунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються Конституцією України, цим Законом, Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про мисливське господарство та полювання» та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. ст. 10, 63 Закону України «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку і розмірах, встановлених законодавством.
Статтею 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» визначено, що добування (вилов) - це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.
Вилучення водних біоресурсів, у тому числі і риби, із середовища їх перебування добування, є окремим видом правопорушення, за яке передбачена матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди згідно визначених розмірів (такс), при цьому для настання відповідальності не має значення, чи повернута незаконно вилучена (добута) риба у середовище свого перебування, чи ні.
Відповідно до п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року за № 269/3562), забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.
Згідно із ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Статтею 69 цього Закону визначено особливості застосування цивільної відповідальності та передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до пункту 9 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року № 1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів
лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом, які затверджуються Мінекоенерго за поданням Держрибагентства.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 (з наступними змінами) наголошено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини (п. 2).
Доведено, що між протиправними діями ОСОБА_1 і завданою шкодою існує причинно-наслідковий зв'язок.
Пунктом 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України та п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України визначено розподіл грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, між бюджетами, а саме: 30% на користь спеціального фонду Державного бюджету України та 20 % на користь спеціального фонду обласного бюджету Чернігівської обласної ради та 50% до спеціального фонду сільського селищного, міського бюджету, бюджету об'єднаних територіальних громад.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір.
Керуючись статтями 15, 16, 22, 1166 ЦК України, статтями 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статтями 10, 63 Закону України «Про тваринний світ», статтями 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 279, 280 ЦПК України, суд
Позов в. о. заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області 19346,00 грн на відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби (номер рахунку UA938999980333179331000025693, отримувач ГУК у Черніг.обл/тг м. Городня/ 24062100, банк отримувача (ел. адм. под.), код класифікації доходів бюджету - 24062100, призначення «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Чернігівської обласної прокуратури (рахунок UA248201720343140001000006008, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, отримувач - Чернігівська обласна прокуратура) 3028,00 грн у рахунок повернення сплаченого судового збору при поданні позову.
Направити ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням копію заочного рішення протягом двох днів з дня його проголошення і роз'яснити, що він має право протягом тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст заочного рішення складений і підписаний 17.02.2025.
Суддя А. О. Бойко