Єдиний унікальний номер 728/2735/24
номер провадження № 1-кп/728/34/25
18 лютого 2025 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмач кримінальне провадження №12024275500000087 від 01.08.2024 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , заміжньої, з середньою освітою, працюючої оператором машинного доїння ПСП «Авангард», маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимої,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-
10.07.2024 близько 19:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи на території господарства, розташованого в АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин зі своїм рідним братом ОСОБА_5 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання можливих суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , умисно нанесла останньому один удар лезом сокири в ділянку його лівої руки, чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді рубаної рани лівої кінцівки в ділянці кисті та променево-зап'ясткового суглобу з ушкодженням сухожилків м'язів, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я строком понад 21 день.
Згідно зі ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пункт п.b ст.3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS №210), Стамбул, 11 травня 2011 рік, встановлює, що домашнє насильство означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжям або партнерами, незалежно від того чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Відповідно до ст.ст.1, 3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ОСОБА_4 вчинила домашнє насильство у формі фізичного насильства відносно свого рідного брата ОСОБА_5 .
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому їй діянні не визнала та пояснила, що одного разу вона зателефонувала своєму брату ОСОБА_7 і попросила пригнати автомобіль, який вони з чоловіком дали ОСОБА_8 у користування. Коли ОСОБА_8 приїхав, то її чоловік ОСОБА_9 пішов відкривати йому хвіртку, а вона йшла позаду чоловіка. При вході ОСОБА_8 одразу почав нецензурно лаятися та через ОСОБА_9 двічі ударив її руками, від чого вона впала. ОСОБА_9 почав відштовхувати ОСОБА_8 , однак останній вхопив граблі і вдарив ОСОБА_9 , внаслідок чого у ОСОБА_9 сильно пішла кров. Її свекруха в цей час знаходилась у веранді, а потім вибігла та почала кричати. Обвинувачена запевнила, що вона піднялась та почала викликати поліцію та швидку допомогу; її чоловік ОСОБА_9 присів, до нього підбігла його мати з рушником, щоб витерти кров; при цьому мати ОСОБА_9 кричала, а ОСОБА_8 розмахував граблями, мати ОСОБА_9 теж брала участь у конфлікті. Потім у двір зайшла дружина ОСОБА_8 і забрала його. Тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ніхто не наносив; всі сокири, які є у їхньому господарстві на той час були під замком; на даний час всі сокири забрала поліція. Кров вона бачила тільки у свого чоловіка, який після цього лікувався; звідки взялися тілесні ушкодження у ОСОБА_8 обвинуваченій невідомо.
Окрім того, обвинувачена пояснила, що після того, як ОСОБА_8 з дружиною пішли від них, вона на вулицю не виходила; вважає, що свідка ОСОБА_10 підмовили і він говорив неправду.
З обсягом обвинувачення ОСОБА_4 не погодилася і цивільний позов не визнала повністю, оскільки тілесних ушкоджень ОСОБА_5 не наносила.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що одного разу після телефонного дзвінка своєї сестри ОСОБА_4 з приводу повернення автомобіля чи грошей, він приїхав за місцем проживання останньої. Йому на зустріч вийшов чоловік сестри ОСОБА_9 , а за ним - ОСОБА_11 , яка «почала до нього лізти». Він відштовхнув ОСОБА_11 , після чого на нього ззаду наскочив ОСОБА_9 з граблями. Потерпілий запевнив, що вихопив у ОСОБА_9 граблі та почав відбиватися ними. Мати ОСОБА_9 у цей час кричала чи то з порогу, чи то з веранди; вона участі у конфлікті не приймала. Потім ОСОБА_11 схопила сокиру і кинулась до нього зі сторони веранди. Сокира була схожа на ту, якою у м'ясних павільйонах рубають м'ясо. Він побачив, як ОСОБА_11 замахується на нього сокирою, після чого почув крик своєї дружини та прикрився рукою від сокири з метою захисту і ОСОБА_11 розрубала йому руку. Окрім того, коли він з дружиною виходив з подвір'я, ОСОБА_11 ще двічі вдарила його сокирою. З метою попросити про допомогу вони з дружиною спочатку пішли до місцевого медичного працівника, а потім до кума, який відвіз їх до лікарні, де йому зробили операцію.
Заявлений цивільний позов потерпілий підтримав у повному обсязі, вважає, що окрім матеріальних збитків у виді витрат на лікування на суму 2404.60 грн., діями ОСОБА_4 йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у перенесених ним душевних стражданнях, фізичному болі, остраху отримати інвалідність та втратити роботу, порушенні звичного способу життя і яку він оцінює в 50000.00 грн. та просить стягнути з обвинуваченої разом з витратами на правничу допомогу в сумі 8500.00 грн.
Представник потерпілого у судовому засіданні пояснив, що у призначенні ОСОБА_4 покарання за завдані потерпілому тілесні ушкодження покладається на розсуд суду; підтримав поданий потерпілим цивільний позов та просив його задовольнити у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що вона є свекрухою обвинуваченої та проживає разом з нею однією сім'єю. 10.07.2024 вони з ОСОБА_4 заготовляли на зиму огірки. ОСОБА_4 зателефонувала ОСОБА_5 і попросила пригнати автомобіль, який вони дали ОСОБА_5 у користування. Через вікно у веранді свідок побачила, як ОСОБА_5 приїхав, зайшов до них на подвір'я, почав нецензурно висловлюватись та ударив ОСОБА_4 , від чого остання впала. Її син ОСОБА_9 , який є чоловіком ОСОБА_4 , почав заступатися за ОСОБА_11 . Потім ОСОБА_13 взяв граблі та ударив ОСОБА_4 по голові. Свідок запевнила, що почала розбороняти бійку, руки у неї були у крові, а дружина ОСОБА_13 - ОСОБА_14 у цей час стояла на вулиці і навіть не намагалася припинити дії свого чоловіка. Руку ОСОБА_4 ОСОБА_5 не рубала, ніяких сокир у них на порозі у той час не було. Великі сокири були у сараях, а маленька кухонна сокира тоді висіла у коморі. Її син ОСОБА_9 та невістка ОСОБА_15 не били, вони боролися. Крові ніде не було. Потім приїхала поліція. ОСОБА_13 пішов, а його дружина закинула ключі від автомобіля їм через паркан. Автомобіль залишився стояти під двором. Свідок переконана, що ОСОБА_5 сам розрубав собі руку, коли знаходився у свого товариша ОСОБА_16 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що одного разу він повернувся додому з риболовлі і почув з вулиці крики та сварку. Вийшовши з двору, він побачив, як ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_14 йшли по вулиці у протилежну від нього сторону на відстані приблизно 150 м, а на відстані приблизно 70 м від нього, біля свого господарства, стояли ОСОБА_4 та її свекруха, також там стояв автомобіль; у ОСОБА_4 в руках був якийсь предмет середнього розміру схожий на сокиру; чи були у ОСОБА_5 тілесні ушкодження свідок сказати не може. Подивившись на те, що відбувається на вулиці він пішов до себе у двір.
Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 є її чоловіком і одного разу він сказав їй, що йому телефонувала ОСОБА_4 та вимагала повернути автомобіль або віддати гроші. Вказаний автомобіль був несправний і ОСОБА_11 з ОСОБА_9 віддали його ОСОБА_8 , а коли той полагодив транспортний засіб - почали вимагати повернути його назад або сплатити гроші. Вони удвох поїхали віддавати автомобіль. Приїхавши, ОСОБА_5 постукав у хвіртку, йому відчинив чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_9 , якому ОСОБА_5 сказав, що пригнав машину. Потім ОСОБА_18 з криками накинулась на ОСОБА_5 , який її відштовхнув, після чого ОСОБА_9 наскочив на ОСОБА_8 . У цей час ОСОБА_11 взяла сокиру та цілилась ударити в голову ОСОБА_8 , а ОСОБА_9 взяв граблі та замахнувся на ОСОБА_5 , однак останній вихопив граблі у ОСОБА_9 . ОСОБА_11 при цьому махала сокирою, а ОСОБА_8 захищався за допомогою граблів. Сокира була така, як на базарі рубають м'ясо. ОСОБА_11 взяла дану сокиру на порозі. Свідок запевнила, що крикнула ОСОБА_8 , щоб попередити; той обернувся на крик і захищаючись, підставив ліву руку, після чого вона побачила, що у чоловіка розрубана рука та почула крик ОСОБА_9 : «Віддай сокиру, я його зарубаю!». ОСОБА_19 у цей час бігала, кричала, однак нікого не розбороняла, вона мала ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_11 теж була нетвереза. Коли ОСОБА_8 виходив з двору, то ОСОБА_4 знову вдарила його сокирою та поцілила у бік, а потім по спині. Всього було три удари. Свідок запевнила, що після цього забрала свого чоловіка і вони пішли до сільського фельдшера, щоб ОСОБА_8 надали першу медичну допомогу. Потім вони пішли до кума та попросили відвезти «на швидку», оскільки телефону у них на той час не було. Дорогою вони заїхали до залишеного автомобіля, щоб забрати свої документи, однак не знайшли їх. Потім вони зустріли поліцію та швидку допомогу. У лікарні ОСОБА_8 зробили операцію.
Свідок ОСОБА_20 , який є чоловіком обвинуваченої, у судовому засіданні пояснив, що у них з дружиною був автомобіль, який вони дали у користування ОСОБА_7 , котрий їздив на ньому приблизно 3 місяці і почав розповідати людям, що він сплатив за автомобіль гроші. ОСОБА_11 зателефонувала ОСОБА_5 та попросила повернути автомобіль назад. Коли ОСОБА_8 приїхав, то поставив автомобіль під двором та направився до них на подвір'я. Свідок запевнив, що вийшов назустріч ОСОБА_8 , а його дружина ОСОБА_11 йшла позаду нього. У цей час ОСОБА_8 біля хвіртки з криками двічі кулаками ударив ОСОБА_11 . Свідок почав захищати дружину та відштовхнув від неї ОСОБА_8 , однак той вхопив граблі, які стояли біля воріт та граблями ударив свідка по голові, від чого у нього з рани сильно пішла кров, яка залила все обличчя і свідок присів, а ОСОБА_5 в цей час ганявся по двору з граблями за ОСОБА_11 і за матір'ю свідка, яка спочатку стояла на порозі, а потім винесла свідку рушник, щоб витерти кров від удару граблями. Потім у двір зайшла дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_14 , яка весь час знаходилася у автомобілі. Вона забрала з двору ОСОБА_8 і вони вдвох кудись пішли; ОСОБА_8 ніхто тілесних ушкоджень не наносив; після того, як ОСОБА_21 з дружиною пішли, свідок вийшов на вулицю, разом з ним на вулицю вийшла його дружина ОСОБА_11 . При цьому в руках у ОСОБА_11 нічого не було.
Окрім того, свідок повідомив, що ОСОБА_5 окрім нього нікого граблями не бив; жодних предметів на порозі у них не було; всі сокири зберігалися у сараї, а кухонні сокири - в хаті. Яким чином ОСОБА_21 отримав тілесні ушкодження свідку не відомо. ОСОБА_11 йому удари не наносила. Про розрубану руку у ОСОБА_5 свідок дізнався від працівників поліції. Наступного дня він бачив ОСОБА_5 у лікарні.
Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні пояснив, що він є кумом ОСОБА_5 і проживає приблизно за 500 м від господарства Позднякових. Одного дня влітку минулого року, ближче до вечора, до нього прийшли ОСОБА_21 з дружиною з проханням перев'язати ОСОБА_8 рану на руці та доставити до лікарні. При цьому, вказані особи розповіли, що у ОСОБА_8 був конфлікт з ОСОБА_4 , яка ударила його сокирою. Ліва рука у ОСОБА_8 була сильно розсічена і в крові. Через 3-5 хвилин вони виїхали до лікарні. Дорогою зустріли поліцейських та автомобіль швидкої допомоги, які їхали до Позднякових. Працівник швидкої допомоги поправила ОСОБА_8 пов'язку, а поліцейські, побачивши руку ОСОБА_8 , наказали швидко їхати до медичного закладу.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що вона є медичним працівником місцевого медпункту і одного разу влітку, у вечірній час вона виявила у себе в телефоні пропущений дзвінок, передзвонивши на який з'ясувала, що до неї додому приходили ОСОБА_21 з дружиною ОСОБА_14 , щоб отримати медичну допомогу, оскільки у ОСОБА_8 була травмована рука, однак не застали її вдома; зараз вони їдуть до лікарні; про причини виникнення травми їй не повідомляли. Свідок запевнила, що не бачила того дня ні ОСОБА_8 ні його дружини і медичної допомоги їм не надавала.
Заслухавши пояснення обвинуваченої, потерпілого, його представника та свідків, з'ясувавши думку прокурора та дослідивши зібрані у справі докази, у визначеному за згодою усіх учасників процесу обсязі, суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що вина ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого їй діяння підтверджується сукупністю наступних, перевірених і досліджених судом доказів, які є належними, допустимими, достовірними, достатніми та взаємопов'язаними для прийняття відповідного процесуального рішення:
- даними у судовому засіданні показами обвинуваченої ОСОБА_4 , в частині того, що у неї з потерпілим виник конфлікт 10.07.2024 близько 19:00 год. на території господарства, розташованого в АДРЕСА_1 , тобто в час та місці, які вказані у обвинувальному акті;
- даними у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_12 лише в частині того, що вона була очевидцем конфлікту, який виник у неї на подвір'ї між обвинуваченою та потерпілим;
- даними у судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_5 щодо обставин нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_4 10.07.2024;
- даними у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_10 , який чув з вулиці крики і вийшовши з подвір'я бачив, як потерпілий з дружиною йшли по вулиці, а біля двору Позднякових стояла обвинувачена та тримала в руках предмет, схожий на сокиру середнього розміру;
- даними у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_23 щодо виявлення пропущеного телефонного дзвінка від ОСОБА_24 та його дружини з приводу візиту до неї внаслідок отримання ОСОБА_8 травми руки;
- показами свідка ОСОБА_22 , до якого прийшов потерпілий з дружиною та попросили відвезти до лікарні у зв'язку з отриманням ОСОБА_8 травми руки внаслідок удару сокирою з боку ОСОБА_25 ;
- даними у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_17 , яка була очевидицею того, як ОСОБА_4 сокирою нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_5 ;
- висновком експерта №133 від 12.08.2024, згідно з яким у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у виді рубаної рани лівої верхньої кінцівки в ділянці кисті та променево- зап'ясткового суглобу з ушкодженням сухожилків м'язів. В утворенні їх могла мати місце однократна динамічна дія (удар) предмета, маючого більш-менш гострий край або лезо та порівняно велику масу, тобто дія гострого (рубального) предмета, при цьому місцем прикладання травмуючої сили була ліва рука потерпілого, а особливості їх характеру та локації не виключають можливості виникнення за умов та в час, викладених у постанові про доручення проведення судово-медичної експертизи, а саме: «10.07.2024 близько 19:00 години… тримаючи в руках сокиру нанесла лезом сокири удар в область лівої руки…» та виключають можливість утворення в умовах падіння на площині, в тому числі, якому могло передувати можливе прискорення тіла (удар або поштовх). За ступенем тяжкості вони, як такі, що не супроводжувались загрозливими життю явищами, згідно п.2.2.1 (в), п.2.2.2. та п.4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України за №6 від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», в комплексі відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я строком понад 21 день (а.с. к.п. 34-35);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.08.2024, проведеного за участі потерпілого ОСОБА_5 та відеозаписом з його відтворенням, які містять покази потерпілого, дані ним в ході експерименту, які повністю узгоджуються з показами, даними ОСОБА_5 у судовому засіданні (а.с. к.п.36-37);
- заявою ОСОБА_5 про вчинення у відношенні нього кримінального правопорушення від 25.07.2024, у якій він детально виклав обставини, за яких ОСОБА_4 сокирою нанесла йому тілесні ушкодження 10.07.2024 (а.с. к.п.16).
Вищевказані докази є логічними, послідовними та у повній мірі узгоджуються між собою.
Разом з тим, суд ставить під сумнів і не бере до уваги покази свідка ОСОБА_12 в частині, яка є непослідовною, сумбурною та неузгодженою з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами. Зокрема, свідок ОСОБА_12 , будучи допитаною у судовому засіданні спочатку вказує, що «…почала розбороняти бійку, руки у неї були у крові…», при цьому, продовжуючи надавати свої покази запевняє суд, що «… Крові ніде не було…». Окрім того, даний свідок вказує на те, що ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_4 граблями по голові, хоча потерпілий, обвинувачена та свідок ОСОБА_26 вказують на те, що граблями ОСОБА_21 ударив лише ОСОБА_27 . Також, не прослідковується логіка і у переконанні даного свідка у тому, що потерпілий сам собі розрубав руку.
Також, за клопотанням сторони обвинувачення у судовому засіданні були досліджені:
1) рапорт ДОП СП ВП №1 (м.Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 01.08.2024 щодо результатів проведеної перевірки за заявою ОСОБА_5 з приводу отримання ним тілесних ушкоджень 10.07.2024 (а.с. к.п.17);
2) висновок експерта №156 від 16.09.2024 (додатковий до висновку експерта №133 від 12.08.2024) щодо виявлення у ОСОБА_5 інших тілесних ушкоджень, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості і які не охоплені обвинуваченням у даному кримінальному провадженні (а.с. к.п.42-43);
3) постанова слідчого від 03.09.2024 про визнання речовими доказами трьох предметів зовні схожих на сокири (а.с. к.п.64);
4) ухвала слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 03.09.2024 №728/2245/24 про накладення арешту на три предмети, зовні схожі на сокири (а.с. к.п.67-68).
Інші докази сторонами кримінального провадження суду не надавались і судом не досліджувались.
Таким чином, аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися в нанесенні тілесного ушкодження середньої тяжкості, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров'я, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій, суд керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст.65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, особу винної.
Як особа, ОСОБА_4 за місцем проживання негативних характеристик не має, заміжня, офіційно працевлаштована, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, згідно з висновком органу з питань пробації ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення та ризик її небезпеки для суспільства оцінюються, як середні; на думку органу пробації виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої є наявність у неї на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою вона перебуває у сімейних відносинах.
Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, особу винної та її ставлення до вчиненого нею діяння: відсутність щирого каяття та не усвідомлення наслідків вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.122 КК України.
При цьому, суд погоджується із висновком органу з питань пробації щодо виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства та вважає за можливе застосувати у відношенні неї положення ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку, який у даному випадку повинен бути максимально можливий, не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на неї обов'язки.
Призначене покарання, на думку суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності та захистом інтересів потерпілого.
Розглядаючи заявлений потерпілим цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Вирішуючи цивільний позов потерпілого у даному кримінальному провадженні суд, розглядаючи його в межах заявлених позовних вимог, керується принципом законності, виваженості, справедливості та диспозитивності та бере до уваги висновки, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
З огляду на вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків підлягає задоволенню на заявлену потерпілим суму - 2404.60 грн., яка включає в себе витрати на придбання медичних засобів та лікарських препаратів, оскільки витрати саме на вказану суму належним чином підтверджені фіскальними чеками та узгоджуються із виписками із медичної карти стаціонарного хворого №3359 щодо діагнозу ОСОБА_5 , з приводу якого він знаходився на лікуванні, періоду такого лікування (з 10.07.2024 по 25.07.2024), проведеної йому операції та препаратів, призначених лікарем (а.с.85, а.с. к.п.31).
Також, суд бере до уваги, що потерпілому ОСОБА_5 діями ОСОБА_4 нанесена моральна шкода, яку він оцінює в 50000.00 грн., і яка полягає у душевних стражданнях, пов'язаних з лікуванням, порушенням нормального способу життя та трудової діяльності, погіршенням стану здоров'я через нервове напруження у зв'язку з страхом отримати інвалідність. При цьому суд, з огляду на характер і об'єм душевних страждань потерпілого, зважуючи розумність заявленої суми з реальною можливістю її виплати обвинуваченою, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тривалість лікування потерпілого, розмір витрат, понесених ним на лікування, вважає, що позов потерпілого в цій частині підлягає частковому задоволенню і з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди слід стягнути 15000.00 грн.
Що стосується витрат потерпілого на правничу допомогу, то суд звертає увагу на наступне.
Потерпілий просить стягнути з обвинуваченої на свою користь 8500.00 грн. витрат на правничу допомогу, які сплачені ним адвокату ОСОБА_6 .
Згідно з положеннями п.3 ч.1 ст.9 КПК України, розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У даному випадку суд, керуючись принципами справедливості та виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, обставин кримінального провадження та з урахуванням часткового задоволення цивільного позову, приходить до висновку про необхідність стягнення з обвинуваченої на користь потерпілого понесених ним витрат на правничу допомогу в сумі 5000.00 грн.
Окрім того, з ОСОБА_4 підлягає стягненню судовий збір, від сплати якого потерпілий звільнений при подачі цивільного позову. При цьому, беручи до уваги, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення цивільного позову ОСОБА_5 (на 33.2 %), то у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_4 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 402.12 грн.
Судові витрати, пов'язані з проведенням експертиз у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів та арештованого майна слід вирішити відповідно до вимог ст.100 та ст.174 КПК України, відповідно. При цьому, предмети, зовні схожі на сокири підлягають поверненню власнику, оскільки доказів того, що саме вони були знаряддям кримінального правопорушення не встановлено.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-376, 381 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, і призначити їй покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком суду, з випробуванням з іспитовим строком в 3 (три) роки, зобов'язавши її відповідно до ст.76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 2404 (дві тисячі чотириста чотири) грн. 60 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини вимог цивільного позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір 402 (чотириста дві) грн. 12 коп.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 03.09.2024 №728/2245/24 на предмет, зовні схожий на сокиру з довгою ручкою світлого кольору, яку було поміщено до спеціального пакету SUD4034146, а також на 2 предмета, зовні схожі на сокири: одна із світлою лакованою ручкою, інша з сірою ручкою, які поміщені до спеціального пакета SUD4034145 - скасувати.
Речові докази у справі: предмет, зовні схожий на сокиру з довгою ручкою світлого кольору, а також 2 предмета, зовні схожі на сокири: одна із світлою лакованою ручкою, інша з сірою ручкою, які знаходяться на зберіганні у ВП №1 (м.Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області - повернути власнику (власникам).
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору, потерпілому та його представнику.
Суддя Бахмацького районного суду ОСОБА_1