Справа 688/5764/24
№ 2/688/237/25
Рішення
Іменем України
17 лютого 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання Гошовської О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача
16.12.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду в системі «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором.
В обґрунтування позову посилається на те, що 15.02.2022 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Лінеура Україна» договір №2941565 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, який був надісланий на її номер мобільного телефону. Відповідно до умов договору товариство надало відповідачу кредит в сумі 4000 грн строком на 360 днів шляхом перерахування коштів на платіжну картку, зазначену в Особистому кабінеті, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач ОСОБА_1 зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами в порядку та на умовах, визначених цим договором. Свої зобов'язання ТОВ «Лінеура Україна» виконало у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти на платіжну картку ОСОБА_1 , а відповідач вчасно їх не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором.
10.07.2023 року, 17.07.2023 року та 26.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткові договори про прощення (анулювання) боргу до договору №2941565 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно яких остання зобов'язалась погасити частину основного боргу за договором в розмірі 2000 грн у термін до 16.07.2023 року, а у подальшому - до 23.07.2023 року та 01.08.2023 року, а товариство в свою черго звільняє відповідача від обов'язку сплатити решту частину основного боргу за договором в сумі 2000 грн.
10.08.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №ККЛУ-10082023, згідно якого позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», в тому числі щодо ОСОБА_1 за договором №2941565 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.02.2022 року. Оскільки відповідач добровільно заборгованість не сплатила, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2941565 від 15.02.2022 року в розмірі 19025,80 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4000 грн та за процентами в розмірі 15025,80 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Проте, представник позивача Дудченко К.В. на адресу суду в системі «Електронний суд» надіслала клопотання, в якому просила розгляд справи проводити без участі представника позивача, позов підтримала в повному обсязі.
Позиція відповідача
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, до канцелярії суду подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги визнала частково в частині тіла кредиту.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.12.2024 року відкрито провадження в справі та призначено судовий розгляд на 09 год 00 хв 15.01.2025 року, який за клопотанням відповідача відкладено до 09 год 00 хв 17.02.2025 року.
08.01.2025 року від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просила у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження отримання нею від ТОВ «Лінеура Україна» грошових коштів в кредит та розміру заборгованості. Вона не була обізнана про зміну кредитора та про існуючу перед ним заборгованість. Просить врахувати, що є особою з інвалідністю ІІІ групи, має ряд захворювань та потребує постійного лікування, а тому не має об'єктивної можливості сплатити існуючу заборгованість.
В зв'язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження
Між сторонами виникли правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Судом встановлено, що 15.02.2022 року ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» уклали договір №2941565 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Укладання цього договору сторонами здійснювалося за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету (далі Кредитний договір).
Відповідно до п.п. 9.7.1. Кредитного договору цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ITC Товариства. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
За умовами договору товариство надало клієнту кредит у розмірі 4000 грн для споживчих (особистих) потреб, строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, з фіксованою стандартна процентна ставкою 1,99% в день (726,35% річних). Реальна річна процентна ставка на дату укладання договору складає за стандартною ставкою за весь строк кредиту - 12524,84% річних, загальна вартість кредиту за стандартною ставкою - 32656 грн, що відображено в паспорті споживчого кредиту та в додатку №1 до договору про надання коштів - таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, з якими відповідач ознайомилась та підписала електронним підписом одноразового ідентифікатора.
Порядок обчислення (нарахування) та сплати процентів, пролангація, порядок повернення кредиту, права та обов'язки сторін обумовлені в підписаному сторонами Кредитному договорі.
Так, п.п. 2.1. Кредитного договору передбачено, що кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.
Згідно з п.п. 2.4. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) на користь клієнта.
Відповідно до п.3.1. Кредитного договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.
Згідно з п. 4.1. Кредитного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватиметься згідно з Графіком платежів.
Пуктом 6.1 Договору передбачено, сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно з чинним законодавством України та цим Договором.
Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура України» (п. 9.9. Кредитного договору), які розміщені на веб-сайті. Приймаючи умови кредитного договору, Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих Правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 на мобільний номер телефону відповідача ОСОБА_1 був наданий одноразовий ідентифікатор Е017, що стверджується Довідкою про ідентифікацію.
Перерахування грошових коштів на картку відповідача було здійснено за допомогою компанії ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яка відповідно до умов договору на переказ коштів №ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 року, укладений між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Лінеура України», зобов'язалось надати технічну можливість в перерахуванні коштів.
З повідомлення №5475-0403 від 04.03.2024 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення» слідує, що 15.02.2022 року було успішно перераховано кошти в сумі 4000 грн на карту № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.uа -138013849.
Отже, TOB «Лінеура України» зобов'язання за укладеним договором виконало в повному обсязі, перерахуваши на платіжну картку відповідача грошові кошти в сумі 4000 грн, а остання їх отримала.
ОСОБА_1 же належним чином зобов'язання за договором не виконувала, в результаті чого станом на 10.02.2023 року утворилась заборгованість розмірі 19025,80 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000 грн та заборгованості по процентам в розмірі 15025,80 грн, що підтверджується наданим ТОВ «Лінеура України» розрахунком заборгованості.
10.07.2023 року, 17.07.2023 року та 26.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткові договори про прощення (анулювання) боргу до договору№2941565 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно яких остання зобов'язалась погасити частину основного боргу за договором в розмірі 2000 грн у термін до 16.07.2023 року, а у подальшому - до 23.07.2023 року та 01.08.2023 року, а товариство в свою чергу звільняє відповідача від обов'язку сплатити решти частини основного боргу за договором в сумі 2000 грн.
10.08.2023 року між TOB «Лінеура України» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №ККЛУ-10082023, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками TOB «Лінеура України», в тому числі і до відповідача за кредитним договором, що підтверджується платіжною інструкцією №72296 від 10.08.2023 року.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 року, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» під №5087 набуло права грошової вимоги за договором №2941565 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.02.2022 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , а загальна сума заборгованості за кредитом становить 19025,80 грн.
28.11.2024 року відповідачу ОСОБА_1 було надіслано досудову вимогу в якій ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» повідомило ОСОБА_1 про укладення договору факторингу №ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 року і відступлення для ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» права вимоги до боржника та необхідність сплати заборгованості в розмірі 19025,80 грн на користь позивача.
Застосовані норми права
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», зокрема, передбачено, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Мотиви та висновки суду
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити в повному обсязі з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.02.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір №2941565 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача ОСОБА_1 , якій були надані 4000 грн шляхом переказу на її картковий рахунок, що підтверджується письмовими доказами. Отже, кредитний договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру.
Договір укладено згідно з ч. 2. ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача, оскільки саме вона зареєструвалася в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Лінеура Україна». Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, що підтверджується довідкою про ідентифікацію є належним та допустимим доказом укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 не був би укладений.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20).
10.07.2023 року, 17.07.2023 року та 26.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткові договори про прощення (анулювання) боргу до договору №2941565 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, умов яких відповідачем також не виконано.
Доводи відповідача ОСОБА_1 щодо того, що позивачем не доведено отримання нею кредитних коштів судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються належними та допустими доказами, дослідженими судом.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Після підписання кредитного договору у відповідача виникло зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом. Вматеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, оскільки відповідач отримала та користувалась кредитними коштами, що відображено в розрахунку заборгованості.
Відповідно до договору факторингу №ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 року ТОВ «Лінеура Україна» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а тому позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором №2941565 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.02.2022 року в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав на правомірних підставах, що спростовує доводи відповідача ОСОБА_1 викладені у відзиві на позовну заяву.
Правовідносини з приводу відступлення права вимоги регулюються главою 73 «Факторинг» ЦК України.
Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частина перша статті 1078 ЦК України передбачає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За статтею 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ч. 2 статті 1082 ЦК України боржник має право вимагати від фактора надання йому доказів того, що передання права грошової вимоги мало місце, тобто надати копію договору факторингу. Якщо фактор не виконає цієї вимоги, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним за основним договором.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року (справа № 6-979цс15).
Відповідачем доказів на підтвердження виконання умов договору та повернення заборгованості суду надано не було.
Розрахунок позивача є належним доказом розміру заборгованості, що виникла в зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором, оскільки відповідачем такий розрахунок не оспорений та не наданий суду інший розрахунок.
Доводи відповідача щодо неможливості сплатити заборгованість через те, що вона є особою з інвалідністю ІІІ групи, має ряд захворювань та потребує постійного лікування судом до уваги не приймаються, оскільки не звільняють відповідача від виконання зобов'язання.
За приписами ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом, а згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 19025,80 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4000 грн та за процентами в розмірі 15025,80 грн, які нараховані в межах строку, на які надавався кредит (360 днів).
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
А тому, судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що сплачений позивачем при зверненні до суду, згідно платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) №8364 від 03.12.2024 року, підлягає стягненню з відповідача на його користь.
На підставі ст.ст. 204, 207, 526, 530, 610, 611, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 12,13, 76-81, 89, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором №2941565 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15 лютого 2022 року за тілом кредиту в розмірі 4000 гивень, за процентами в розмірі 15025 гривень 80 копійок, а всього19025 (дев'ятнадцять тисяч двадцять п'ять) гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: Світлана КОЗАЧУК