Справа № 686/11187/24
Провадження № 3/686/76/25
17 лютого 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Баєв С.М., з участю захисника Муращика О.В. та представника потерпілої Бейлика А.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме що він 15.04.2024 о 12:00 за адресою АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство економічного та психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , внаслідок чого завдана шкода економічного та психологічного характеру ОСОБА_2 .
Особа на яку складено протокол про адміністративне правопорушення і потерпіла в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Захисник Муращик О.В., в судовому засіданні заперечив, що ОСОБА_1 вчиняв будь-яке насильство щодо колишньої дружини ОСОБА_2 .
Представник потерпілої ОСОБА_3 , в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство економічного та психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , яке полягало у ненаданні доступу до сімейних коштів та місця проживання, психологічному тиску на неї.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, виходячи із наступного.
Частина перша статті 173-2 КпАП України (в редакції, чинній на момент інкримінованих ОСОБА_1 дій) передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному Законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Матеріали справи двічі повертались начальнику УПП в Хмельницькій області для належного оформлення, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, які дії економічного та психологічного характеру стосовно ОСОБА_2 вчинив ОСОБА_1 , внаслідок яких могла бути або завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілої.
Однак згадані вище недоліки усунуті не були, а тому суд приймає рішення на підставі наявних матеріалів.
Належних, допустимих та достовірних доказів, які з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, а саме умисних дій, спрямованих на спричинення шкоди здоров'ю ОСОБА_2 в матеріалах справи немає, не встановлені такі і судом.
Твердження захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності не спростовані.
Зважаючи на досліджені докази встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла суперечка з приводу розподілу майна подружжя, що фактично не являє собою дій насильницького характеру.
Згідно п. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247 п. 1, 268, 279, 283, 284 КпАП України,
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду