м. Вінниця
18 лютого 2025 р. Справа № 120/1678/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,
розглянувши заяву про забезпечення позову в справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Вінницькій області
про визнання протиправною та скасування вимоги, -
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятої відповідачем вимоги про сплату боргу № Ф-0487-0232 від 23.01.2025.
17.02.2024 представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- зупинення виконавчого провадження ВП № 77207214, відкритого головним державним виконавцем Третього відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильчуком Віталієм Олександровичем за заявою Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області від 11.02.2025 № 1609/5/02-32-13-03-17 про примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № ф-0487-0232у від 23.01.2025 стосовно ОСОБА_1 .
- зупинення стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № ф-0487- 0232у від 23.01.2025 до закінчення судового розгляду справи.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що 14.02.2025 через систему «ДІЯ» позивачем отримано постанову головного державного виконавця Третього відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильчука Віталія Олександровича про відкриття виконавчого провадження ВП № 77207214 за заявою Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області від 11.02.2025 № 1609/5/02-32-13-03-17 до якої додано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № ф-0487-0232у, виданою 23.01.2025 стосовно ОСОБА_1 , постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 311,00 грн., постанову про стягнення виконавчого збору на суму 2099,96 грн.
Також, головним державним виконавцем Третього відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильчуком В.О. 14.02.2025 для забезпечення виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № ф-0487-0232у від 23.01.2025 винесено постанову про арешт коштів боржника. На підставі цієї постанови вже заблоковано особисті банківські рахунки позивачки, постанову направлено за місцем роботи позивачки.
Вказав, що виконавче провадження ВП № 77207214 відкрите головним державним виконавцем Третього відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильчуком Віталієм Олександровичем на підставі виконавчого документа, який не набрав законної сили.
Отже, на думку представника позивача, очевидними є ознаки протиправності дій відповідача - суб'єкта владних повноважень, - яким порушуються права, свободи та інтереси особи, яка звернулася до суду з оскарженням щодо такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Вказав, що на підставі заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області від 11.02.2025 наразі протиправно здійснюється стягнення коштів з позивача, за документом, який є предметом спору у даному адміністративному провадженні, і який у день його направлення на виконання (і до закінчення розгляду у цій справі) не набрав чинності.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В даному ж випадку, дослідивши викладенні у заяві мотиви, а також матеріали позовної заяви, на думку суду, наявні підстави для розгляду заяви про забезпечення позову в порядку письмового провадження.
Розглянувши подану представником позивача заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Так, положення ст. 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони, в тому рахунку, із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
В даному ж випадку, обґрунтовуючи необхідність забезпечення даного адміністративного позову, заявник зазначив, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 77207214 з примусового виконання вимоги № Ф-0487-0232 від 23.01.2025, яка є предметом оскарження за даним позовом. Також вказав, що в межах даного виконавчого провадження державним виконавцем прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 311,00 грн. та постанову про стягнення виконавчого збору на суму 2099,96 грн.
З приводу даних обставин варто зазначити наступне.
Так, підстави для зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження визначені статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Зокрема, пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
В той же час, положеннями частини 4 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.
Суд звертає увагу на те, що наявність відкритого виконавчого провадження, не свідчить про обставини, що унеможливлять або істотно ускладнять виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, та/або очевидної протиправності дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як слідує зі змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї доказів, в даному випадку державним виконавцем уже вчинено виконавчі дії, в тому числі, щодо арешту коштів боржника за виконавчим провадженням ВП № 77207214, а тому, вжиття судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, не призведе до скасування постанов про відкриття виконавчого провадження чи накладення арешту чи/або зняття уже накладеного арешту.
З урахуванням викладеного, суд не знаходить достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача потрібно буде докласти значних зусиль.
Крім того, позивач не позбавлений права оскаржити рішення державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, якщо вважає, що таким рішенням порушеного його права, свободи чи інтереси.
З огляду на викладене, зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи вищевикладене та, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя:
Секретар: