м. Вінниця
18 лютого 2025 р. Справа № 120/17414/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ; третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
До Вінницького окружного адміністративного суду з урахуванням уточненої позовної заяви надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина НОМЕР_1 , відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - військової частини НОМЕР_2 (далі - військова частина НОМЕР_2 , третя особа відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей у період з 07.04.2022 по 16.06.2022, з 29.06.2022 по 08.12.2022, з 21.12.2022 по 31.12.2022.
Сторона позивача зазначає, що з метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (із змінами) та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 31.03.2022 № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168".
Відповідно до п. 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У зв'язку з чим, позивач зазначає, що зважаючи на наявність бойового розпорядження від 02 квітня 2022 року № 56 гриф та Довідки від 05.08.2022 року за № 1836, Довідки від 02.03.2023 року за № 4822, він брав безпосередню участь у бойових діях, а тому має право на виплату додаткової винагороди в розмірі 100 тисяч гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Ухвалою від 27.11.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 12.12.2023 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Окрім того даною ухвалою вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військову частину НОМЕР_2 .
04.01.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги заперечує та просить відмовити у задоволенні останніх. Свою позицію мотивує тим, що на виконання вимог п. 2-1 Постанови № 168 та з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту видано наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (додаток №2), який підлягав обов'язковому виконанню всіма органами охорони державного кордону України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Наказу № 164-АГ визначено виплати додаткової винагороди здійснювати в поточному місяці за попередній місяць.
Згідно пункту 12 Наказу № 164-АГ він підлягав застосуванню з 24 лютого 2022 по 31 липня 2022 року.
В подальшому, видано наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (додаток № 3), який підлягає обов'язковому виконанню всіма органами охорони державного кордону України, з 1 серпня 2022 до дня його скасування - 01.12.2022.
Надалі, видано наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09.12.2022 № 628-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (додаток № 4), який підлягав обов'язковому виконанню з 1 грудня 2022 також всіма органами охорони державного кордону України.
Так, на виконання вимог Постанови № 168 та вищевказаних Наказів АДПСУ військовою частиною НОМЕР_1 , у період з травня по грудень 2022 року позивачу нараховано та виплачено грошову винагороду у сумі по 30 000 грн. за кожен місяць (квітень-грудень) пропорційно часу несення служби, в якому він мав право на отримання такої винагороди, що підтверджується інформацією про грошове забезпечення стосовно позивача, наданою фінансово-економічним відділом (бухгалтерською службою) військової частини НОМЕР_1 (додаток № 5).
Разом з тим, представник відповідача зазначає, що за період перебування у службовому відрядженні позивача у військовій частині НОМЕР_2 , а саме спірний період з квітня по грудень (включно) 2022 року, остання мала б, щомісячно до 5 числа повідомляти військову частину НОМЕР_1 про його безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах за попередній місяць виключно у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу № 164-АГ, додатком 2 до Наказу № 392-AГ чи додатком 2 до Наказу № 628-АГ.
Окремо представник відповідача наголошує, що 29.08.2022 року на адресу військової частини НОМЕР_1 з військової частини НОМЕР_2 надійшов супровідний лист № 22/2718-22-Вих. від 29.08.2022 зі списком військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 (додаток 6), які приймали безпосередню участь у бойових діях або заходах з травня по червень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_2 у формі, визначеній додатком 2 до Наказу № 164-АГ.
Вказаним списком підтверджена участь у бойових діях або заходах у складі військової частини НОМЕР_2 позивачу за періоди з 26.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 13.06.2022 виплачена додаткова винагорода за травень 2022 та червень 2022.
В подальшому, 27.12.2022 року на адресу військової частини НОМЕР_1 з військової частини НОМЕР_2 надійшов супровідний лист № 22/5531-22-Вих. від 26.12.2022 з Довідкою про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 (додаток № 8), які приймали безпосередню участь у бойових діях або заходах в листопаді 2022 року у складі військової частини НОМЕР_2 у формі, визначеній додатком 2 до Наказу № 392-АГ.
Вказаною Довідкою підтверджена участь у бойових діях або заходах у складі військової частини НОМЕР_2 позивачу 05.11.2022, а тому 13.01.2023 виплачена додаткова винагорода за листопад 2022.
Також, 10.01.2023 на адресу військової частини НОМЕР_1 з військової частини НОМЕР_2 надійшов супровідний лист за № 22/188-23-Вих. від 10.01.2023 з Довідкою військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які приймали безпосередню участь у бойових діях або заходах в грудні 2022 у складі військової частини НОМЕР_2 (додаток № 11) у формі, визначеній додатком 2 до Наказу № 628-АГ, які являлись основною підставою для здійснення військовою частиною НОМЕР_1 виплати вказаним у зазначеній Довідці військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Вказаним списком підтверджена участь у бойових діях або заходах у складі військової частини НОМЕР_2 позивачу за періоди з 01.12.2022 по 08.12.2022 та з 21.12.2022 по 31.12.2022.
У зв'язку з чим, 25.01.2023 військовою частиною НОМЕР_2 здійснено нарахування позивачу додаткової винагороди за грудень 2022.
Разом з тим, інших листів, до яких додатком були б довідки із підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах за квітень -грудень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_2 у 2022 році не надходило.
З огляду на вищезазначене, відповідач вважає, що у нього відсутні правомірні підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. за оскаржувані періоди.
Ухвалою від 11.04.2024 витребувано у військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 докази щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 16.06.2022, з 29.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 08.12.2022, з 21.12.2022 по 31.12.2022.
12.04.2024 військовою частиною НОМЕР_2 до суду подано додаткові пояснення з яких слідує, що інформація про позивача у списках (передбачених додатком 2) відсутня, оскільки така не була надана керівництвом зведеного загону військової частини НОМЕР_1 .
Окремо зауважує, що відповідно до бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.04.2022 № 978/гриф позивач, у складі військової частини НОМЕР_1 приступив до виконання бойового завдання в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, бойові накази (розпорядження), видавалися стосовно комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) (в цілому, за підрозділ, без зазначення прізвищ військовослужбовців).
Разом з тим, представник третьої особи зауважує, що бойове розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.04.2022 № 978/гриф, надати не має можливості, оскільки воно має обмежений гриф доступу "Таємно".
Інформую, що копії з журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу за період з 07.04.2022 по 16.06.2022, з 29.06.2022 по 08.12.2022, з 21.12.2022 по 31.12.2022, надати не має можливості, так як їх облік та ведення безпосередньо здійснюються у НОМЕР_4 відділі прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), оскільки дані документи знаходяться у володінні військової частини НОМЕР_1 , то провести облік фактичного часу участі позивача у бойових діях за період з 07.04.2022 по 16.06.2022, з 29.06.2022 по 08.12.2022, з 21.12.2022 по 31.12.2022 у військової частини НОМЕР_2 не має можливості, так як дані документи до військової частини НОМЕР_2 зі зведеного загону військової частини НОМЕР_1 не надавалися.
10.05.2024 військовою частиною НОМЕР_1 до суду подано клопотання про виконання вимог ухвали від 11.04.2024 та долучено додаткові докази.
11.02.2024 представником військової частини НОМЕР_1 до суду подано додаткові пояснення.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.04.2022 № 5-вв ОСОБА_1 направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", з 07.04.2022, з метою прийняття участі у заходах (підстава: бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02.04.2022 № 56-Т) а.с. 62.
Згідно бойового розпорядження Адміністрації ДПСУ від 02.04.2022 № 56 гриф позивача відряджено військовою частиною НОМЕР_1 на ділянку НОМЕР_5 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 АДРЕСА_1 ) для виконання заходів в межах Чернігівської та Сумської областей.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1836 позивач у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 16.06.2022, з 29.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей.
Також, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 02.03.2023 № 4822 позивач у період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022, по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 08.12.2022, з 21.12.2022 по 31.12.2022 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей.
Відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_5 від 13.01.2023 № 28-ос, за період 05.11.2022, позивачу виплачено додаткову винагороду у розмірі 2333,33 грн.
Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.01.2023 № 50-ОС, позивачу за період з 01.12.2022 по 08.12.2022 та за період з 21.12.2022 по 31.12.2022 виплачено додаткову винагороду у розмірі 42903,23 грн.
На переконання позивача військовою частиною НОМЕР_1 допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року у розмірі 100 тисяч гривень за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 16.06.2022, з 29.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 08.12.2022, з 21.12.2022 по 31.12.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Згідно п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Згідно із Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 р. за № 854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168, у пункті 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби (та деяким іншим передбаченим у постанові категоріям осіб), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою виконання вимог Постанови № 168 та для врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано накази від 31.03.2022 № 164-АГ та від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (Накази № 164-АГ та № 392-АГ), пунктом 1 яких передбачено, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення безпосередньої участі військовослужбовців у районні бойових дій.
Пунктом 2 Наказу № 164-АГ розкрито зміст терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а нормою абзацу 7 пункту 3 Наказу № 164-АГ передбачено, що з метою підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надають останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Форма довідки затверджена додатком № 1 до Наказу № 164-АГ.
Відповідно до п. 4 Наказу № 164-АГ начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2). Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби. В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов'язково зазначати підстави для його видання.
Наказом № 164-АГ (який діяв по 31 липня 2022 року) механізм реалізації права на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн. розмірі поставлено у залежність від вчинення начальником регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах. Це повідомлення здійснюється у спосіб надсилання документів (списків) згідно додатку 2 до наказу № 164-АГ. В подальшому, це повідомлення є підставою для прийняття наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
З 01.08.2022 діяв Наказ № 392-АГ, Пунктом 1 якого передбачалось, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу, визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем:
1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійнорозвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником (пункт 2 Наказу № 392-АГ).
Згідно з пунктом 4 Наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційновахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно пункту 5 Наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі завдань відряджені.
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп). включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах. передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.
У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу
Згідно з пунктом 10 Наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, та підготовку проекту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом цього наказу, в органах Держприкордонслужби покласти на штаб органу, а у випадку відсутності штабу на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
Пунктом 11 Наказу № 392-АГ передбачено, що склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах. передбачених пунктом 2 цього наказу подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Пунктом 12 Наказу № 392-АГ встановлено, що виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів вищих начальників (командирів).
Із процитованого видно, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі завдань відряджені.
Відтак, за зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам наказу, підписану уповноваженим начальником, то презюмується, що цей начальник перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень.
Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами 46 цього наказу.
Відповідна правова позиція викладена в постановах ВС від 21.03.2024 у справах №560/3159/23 та №560/3141/23.
Так, в підтвердження безпосередньої участі позивача в бойових діях надано довідку № 1836 від 05.08.2022 у якій вказано, що з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 16.06.2022, з 29.06.2022 по 30.06.2022, з 07.07.2022 по 31.07.2022 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей.
Також, відповідно довідки № 4822 від 02.03.2023 у якій вказано, що ОСОБА_1 , у період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022, по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 08.12.2022, з 21.12.2022 по 31.12.2022 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей.
Суд акцентує увагу, що форма зазначених довідок відповідає Додатку №1 наказу № 392 -АГ від 30.07.2022.
Що ж до не зазначення в довідках посилань на Журнал бойових дій та рапорти, то суд вказує, що відсутність такого посилання не може свідчить про те, що позивач не приймав безпосередньої участі в бойових діях. Окрім того невідповідність довідок певним вимогам через недотримання компетентним органом вимог не може нести негативні наслідки для отримувача таких довідок та впливати на його особисті права, в тому числі й на право отримання спірної додаткової винагороди.
Також, суд зазначає з приводу доводів військової частини НОМЕР_1 про те, що довідки видані позивачу про можливість виконання ним бойових завдань згідно пункту 2 наказу 2, так, судом досліджено наказ № 392-АГ, а саме додаток 1 до зазначеного наказу, з якого слідує, що довідки видані позивачу від 05.08.2022 № 1836 та від 02.03.2023 № 4822, відповідає усім вимогам визначеним у додатку 1 до наказу № 392-АГ. Що в свою чергу свідчить, про те, що довідки позивачеві видані на підставі п. 5 наказу № 392-АГ, який визначає, що така (довідка) видається військовослужбовцю за безпосередню участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу. А відтак, доводи відповідача, суд до уваги не приймає.
Окремо, суд зазначає наступне.
Як встановлено із офіційного сайту Державної прикордонної служби України (https://dpsu.gov.ua/) підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_2 охороняють ділянку державного кордону з Російською Федерацією та Республікою Білорусь у межах Чернігівської області (https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/chernigivskiy-prikordonniy-zagin/).
В розумінні статті 1 Закону України "Про оборону України" район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2022 № 102, від 01.09.2022 № 237, від 01 жовтня 2022 № 262 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій", від 01 листопада 2022 № 282 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій", від 02 грудня 2022 № 311 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій", від 02 січня 2023 року № 1 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" Чернігівська область в період з 01.03.2022 по 31.03.2022, 01.04.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 року по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 та з 01.12.2022 року по 31.12.2022 входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
Із змісту вищевказаних наказів Головнокомандувача Збройних Сил України випливає, що вся територія Чернігівської області була включена до районів ведення воєнних (бойових) дій з 01 березня 2022 до 31 грудня 2022 включно.
В свою чергу, підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_2 , куди відряджено позивача охороняють ділянку державного кордону з Російською Федерацією та Республікою Білорусь у межах Чернігівської області.
При цьому, виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави або виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником дає право на отримання збільшеної винагороди до 100 000 грн.
Суд вказує, що наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 № 5-вв від 07.04.2022 ОСОБА_1 направлено у відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_4 " для прийняття участі у заходах. Підставою є бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56-Т.
Як встановлено із довідок військової частини НОМЕР_2 № 1836 від 05.08.2022 та № 4822 від 02.03.2023 відносно позивача наявне бойове розпорядження від 02.04.2022 № 56 гриф, що також підтверджується витягом з журналу службово-бойових дій.
Відтак, зважаючи на наявність бойового розпорядження, наказу та довідок № 1836 від 05.08.2022 та № 4822 від 02.03.2023, які є невідкликаними і відповідачем не доведено, що в них спотворено фіксацію реальної участі позивача у бойових діях чи відповідних заходах, суд доходить висновку, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях в період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 16.06.2022, з 29.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022, по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 08.12.2022, з 21.12.2022 по 31.12.2022. Відповідно, позивач набув право на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100 000 грн. відповідно до Постанови № 168.
При цьому, суд зауважує на тому, що відповідно до наявних матеріалів справи позивачу за період з 26.05.2022 по 31.05.2022, військовою частиною НОМЕР_1 виплачено додаткову грошову винагороду у підвищеному розмірі, в сумі 13548,39 грн.
За період з 01.06.2022 по 13.06.2022 військовою частиною НОМЕР_1 виплачено додаткову грошову винагороду у підвищеному розмірі, в сумі 30333,33 грн.
За період з 05.11.2022 військовою частиною НОМЕР_1 виплачено додаткову грошову винагороду у підвищеному розмірі, в сумі 2333,33 грн.
За період з 01.12.2022 по 08.12.2022 та за період з 21.12.2022 по 31.12.2022 військовою частиною НОМЕР_1 виплачено додаткову грошову винагороду у підвищеному розмірі, в сумі 42903,23 грн.
Разом з тим, відповідно до встановлених обставин справи задоволенню підлягає період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 25.05.2022, з 14.06.2022 по 16.06.2022, з 29.06.2022 по 30.06.2022, 01.07.2022 по 31.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, 01.09.2022 по 30.09.2022, 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 06.11.2022 по 30.11.2022, оскільки саме за вказаний період не виплачено винагороду у збільшеному розмірі, чим допущено протиправну бездіяльність військовою частиною НОМЕР_1 . Як наслідок, підлягає задоволенню похідна вимога про зобов'язання виплатити винагороду з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 25.05.2022, з 14.06.2022 по 16.06.2022, з 29.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 06.11.2022 по 30.11.2022 в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, відтак, такий не сплачувався, а отже не підлягає стягненню.
Вирішуючи питання про відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).
Частиною 5 та 6 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як встановлено судом, на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надано договір від 15.10.2022 про надання правової допомоги, який укладено між ОСОБА_1 (надалі - Клієнт) та адвокатом Маліцьким М.В. (надалі -Адвокат).
Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного договору Адвокат зобов'язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта.
Розділом 4 договору від 15.10.2022 визначено гонорар (вартість послуг) Адвоката. Так, відповідно до п. 4.2 гонорар Адвоката складає суму обумовлену Сторонами - 10000 грн.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи те, що гонорар адвоката встановлено у фіксованому розмірі, надання додаткових документів, які б підтверджували розмір гонорару, обсяг наданих послу, витраченого часу не є обов'язковим.
Аналогічні висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 18.08.2022 у справі № 340/323/21, від 10.11.2022 у справі № 640/24023/21.
Відтак, дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов'язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
Водночас відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд також звертає увагу на позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 01.02.2023 у справі №160/19098/21, згідно якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви, кількість доказів та фактичних даних, які підлягали дослідженню адвокатом, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, а також беручи до уваги, що дана категорія спорів набула масового характеру, що свідчить про те, що обсяг правової допомоги по цій справі є також типовим, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частин НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року у розмірі 100 000 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 25.05.2022, з 14.06.2022 по 16.06.2022, з 29.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 06.11.2022 по 30.11.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 25.05.2022, з 14.06.2022 по 16.06.2022, з 29.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 04.11.2022, з 06.11.2022 по 30.11.2022 з розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесенні витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 )
Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_6 , військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 )
Рішення суду сформовано: 18.02.2025.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна