м. Вінниця
17 лютого 2025 р. Справа № 120/12510/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю органу Пенсійного фонду України щодо не застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні при переході з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсії за віком відповідно до Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Серед іншого наголошує, що призначення пенсії без врахування таких показників, на думку позивача, є необґрунтованим та протиправним.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що аналіз положень 3акону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дає підстави стверджувати про те, що при переведенні особи на інший вид пенсії, показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (попереднього перерахунку) пенсії відповідно до Закону. Окрім того, акцентує увагу на пропущенні строку звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 07.02.2025 року у відповідача витребувано докази.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано документи, що підтверджують дату призначення позивачці пенсії.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд встановив наступне.
Позивачка перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Після досягнення пенсійного віку, позивачку за її заявою було переведено на пенсію за віком з 17.05.2023 року відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погоджуючись з розміром розрахованої пенсії, позивачка звернулася до суду.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону № 1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону, то призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Суд звертає увагу, що у постановах від 10.04.2019 року (справа № 211/1898/17) та 10.07.2018 року (справа № 520/6808/17) Верховний Суд зауважив, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої цим Законом.
Разом з тим, як із матеріалів справи слідує, що позивачці була призначена пенсія за вислугу років відповідно ст. 55 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ), а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивачка звернулася у 2023 році вперше.
Судом встановлено, що на підставі заяви позивачки, її з 17.05.2023 переведено з пенсії за вислугу років, призначену на підставі Закону № 1788-XII , на пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону № 1058-IV.
За таких обставин фактично йдеться про призначення позивачу іншого виду пенсії, а саме пенсії за віком замість раніше призначеної пенсії за вислугу років.
Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23.10.2018 року (справа № 334/2653/17) та у постанові від 13.12.2018 року (справа № 185/860/17).
Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію згідно з Законом № 1788-XII за вислугу років, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-IV, такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
Отже, при призначенні позивачці з 2023 року пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно положень ст. 40 цього Закону, а не як вважає позивачка 2021-2023 років.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що бездіяльність відповідача щодо не застосування позивачу показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки при призначенні позивачу пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV - є протиправною.
Відтак, суд дійшов до висновку, що належним та ефективним способом захисту позивача є зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачці пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Судом враховано, що позивачка звернулася до суду із урахуванням меж строку звернення до суду.
Таким чином, з урахування вищезазначеного, пенсія за віком має бути перерахована позичу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки з 19.04.2024 року.
Вирішуючи даний адміністративний позов, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відтак, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не застосування ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 19.04.2024 року перерахунок та виплату пенсії за віком, відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович