м. Вінниця
17 лютого 2025 р. Справа № 120/11005/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
19.08.2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління ПФУ у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вказала, що звернулась до пенсійного органу із заявою про перерахунок та виплату пенсії з врахуванням до трудового стажу періоду роботи з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року, однак за результатом розгляду заяви, відповідач відмовив у перерахунку та виплаті пенсії, оскільки відсутні правові підстави для здійснення перерахунку.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача та вважає, відмову про перерахунок пенсії протиправною, у зв'язку із чим, звернулась з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 26.08.2024 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
10.09.2024 року та 11.09.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням даних про стаж та заробіток, пенсію призначено 12.01.2023 року.
Вказав, що при опрацюванні заяви про призначення пенсії встановлено, що в реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року, що свідчить про не подання або невірне подання звітності до пенсійного органу роботодавцем, тому при розрахунку пенсії зазначений період роботи не враховано до страхового стажу.
Разом з тим, у січні 2024 року Вінницькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім. В. Отаманського до пенсійного органу подано відповідні відомості про застраховану особу в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На переконання представника відповідача, оскільки на момент призначення пенсії інформація про суми нарахованої заробітної плати та сплачених внесків за період роботи позивача з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року була відсутня у пенсійного органу, тому зазначений період зараховано до страхового стажу позивача з 01.02.2024 року, після надходження до реєстру застрахованих осіб сум нарахованої заробітної плати та сплати внесків, згідно поданої звітності роботодавця та подання заяви про перерахунок пенсії з 02.02.2024 року.
З огляду на викладене, представник відповідач вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 03.11.2022 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням даних про стаж та заробіток.
Вказала, що звернулась до пенсійного органу із заявою про перерахунок та виплату недоотриманої пенсії з врахуванням до трудового стажу періоду роботи з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року.
За результатом розгляду заяви, відповідач листом №4656-3095/С-02/8-0200/24 від 29.03.2024 року повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку та виплати пенсії.
Не погоджуючись з такими діями пенсійного органу, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За змістом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV).
За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Так, частиною 2 статті 24 встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Положеннями частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно абзаців 4 і 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
В силу правового регулювання підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Порядку №22-1).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 Порядку №22-1).
Відповідно до пункту 2 розділу 2 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року №10-1, у Реєстрі застрахованих осіб накопичується, зберігається, автоматично обробляється інформація про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому, умовою для зарахування страхового стажу та відображення сплати внесків, являється наявність зданого звіту про суми нарахованого доходу застрахованої особи та суми нарахованого єдиного внеску та відповідно сплати внесків.
В силу вимог пункту 2 розділу 4 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Крім іншого персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов'язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності.
Відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Положеннями статті 14 Закону №1058-IV передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Судом встановлено, що 12.01.2023 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, з урахуванням даних про стаж та заробіток.
Під час опрацювання заяви пенсійним органом встановлено, що в реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості за період роботи позивача з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року, що свідчить про не подання або невірне подання звітності до пенсійного органу роботодавцем, таким чином при розрахунку пенсії зазначений період роботи не враховано до страхового стажу.
Отже, позивачу враховано страховий стаж, за який у базі персоніфікованого обліку даних про стаж і заробітну плату наявна інформація про сплату страхових внесків.
Разом з тим, позивачем такі дії не оскаржено.
03.11.2023 року до Головного управління ПФУ у Вінницькій області надійшов лист від Вінницької обласної універсальної науково їбібліотект ім. В. Отаманського про проведення перевірки відомостей про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року.
За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області видано Припис про усунення суб'єктом господарювання порушень вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування від 15.12.2023 року №05200-1102-П/360 щодо приведення у відповідність відомостей про застраховану особу в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання вищевказаного Припису, у січні 2024 року Вінницькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім. В. Отаманського до пенсійного органу подано відповідні відомості про заробітну плату та страхові внески застрахованої особи в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року.
Таким чином, на момент призначення ОСОБА_1 пенсії за віком за даними персоніфікованого обліку в Реєстрі застрахованих осіб у пенсійного органу була відсутня інформація про суми нарахованої заробітної плати та сплачених внесків за згаданий вище період роботи позивача.
З огляду на викладене, період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року зараховано до страхового стажу позивача з 01.02.2024 року, після надходження до реєстру застрахованих осіб сум нарахованої заробітної плати та сплати внесків, згідно поданої звітності роботодавця та подання заяви про перерахунок пенсії з 02.02.2024 року.
Що стосується вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виплаті недоотриманої пенсії та зобов'язання зарахувати до страхового стажу роботи період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року та здійснити її виплату з моменту призначення пенсії, а саме з 12.01.2023 року, то суд вважає, що така задоволенню не підлягає, оскільки рішення про призначення пенсії та, відповідно, дії щодо не зарахування при призначення пенсії до страхового стажу періоду з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року позивачем не оскаржувались.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що відновити порушене право позивача, в обраний ним спосіб, неможливо шляхом прийняття судового рішення у цій справі.
На цій підставі суд вважає, що позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду сформульованого, зокрема у постановах від 26 травня 2020 року у справі № 910/8322/19, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц та від 11 липня 2023 року у справі № 640/17196/21, обрання позивачем неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови в позові.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у перерахунку та виплаті недоотриманої пенсії, Головне управління ПФУ у Вінницькій області діяло виключно в межах своїх повноважень та в межах норм чинного законодавства, а тому правові підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Дончик Віталій Володимирович