Справа № 766/11953/24
н/п 1-кп/766/1287/25
17 лютого 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Херсона кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 06.05.2024 за №42024232010000020 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Херсон, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не працюючої, неодруженої, маючої на утриманні 3 малолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 126-1 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_3 ,
потерпілі - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачена - ОСОБА_2 ,
ОСОБА_2 , разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та співмешканцем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають однією сім'єю у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , де ведуть спільний побут та мають взаємні права і обов'язки та відповідно до ст.3 Сімейного кодексу України вважаються сім'єю, на яку, окрім іншого, поширюються вимоги п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання домашньому насильству».
Не дивлячись на це, ОСОБА_2 , у порушення вимог положень ст. 28 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» безпричинно на протязі тривалого проміжку часу, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, систематично вчиняла психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_4 та співмешканця ОСОБА_6 .
Так, 26.10.2023 року близько 12:00 год., більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем спільного проживання із своїм співмешканцем ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, у грубій формі словесно ображала потерпілого словами нецензурної лайки, чим спричинила шкоду психологічному здоров'ю ОСОБА_6 . За вказані протиправні дії, постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.11.2023 року, ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, та накладене грошове стягнення в розмірі 170,00 грн.
Крім того, 02.12.2023 року о 15:15 год., ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем спільного проживання із матір'ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, у грубій формі словесно ображала потерпілу словами нецензурної лайки, чим спричинила шкоду психологічному здоров'ю ОСОБА_4 , За вказані протиправні дії, постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.12.2023, року ОСОБА_2 , було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, та накладено грошове стягнення у розмірі 170,00 грн.
21.02.2024 о 18:55 год., ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем спільного проживання із співмешканцем ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, у грубій формі словесно ображала потерпілого словами нецензурної лайки, чим спричинила шкоду психологічному здоров'ю ОСОБА_6 . За вказані протиправні дії, постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.03.2024 року, ОСОБА_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України, та накладено грошове стягнення у розмірі 340,00 грн.
Крім того, 22.04.2024 року приблизно о 14:00 год., більш точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем спільного проживання із особою з якою перебуває в близьких відносинах, а саме: співмешканцем ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення систематичного домашнього насильства, у грубій формі словесно ображала нецензурною лайкою потерпілого ОСОБА_6 , що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.
Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо осіб, з якими винний перебуває у сімейних або близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.
17.02.2025 року між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , на підставі ст. ст.468, 469, 471, 473 КПК України було укладено угоду про примирення.
Відповідно до зазначеної угоди потерпілі та обвинувачена дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для вказаного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за ст. 126-1 КК України.
Вчиненим кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано, цивільний позов не заявлявся.
Сторони угоди узгодили покарання за вчинення кримінального правопорушення в межах санкції статті 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду строком на один рік з покладанням на обвинувачену обов'язків, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої та пунктом 4 частини третьої ст. 59-1 КК України.
Угодою передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченій та потерпілим особам.
Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Потерпіла ОСОБА_4 підтвердила, що вони з ОСОБА_2 примирилися, вона цілком розуміє наслідки затвердження цієї угоди та запевнила, що угода про примирення між ними укладена добровільно, просила її затвердити.
Потерпілий ОСОБА_6 підтвердив, що вони з ОСОБА_2 примирилися, він цілком розуміє наслідки затвердження цієї угоди та запевнив, що угода про примирення між ними укладена добровільно, просив її затвердити.
Обвинувачена ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України визнала повністю, не заперечувала проти обставин, встановлених органом досудового розслідування, розкаялася у вчиненому. Просила затвердити угоду про примирення з потерпілими особами. Дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе зобов'язання, передбачені угодою. Зазначила, що укладення угоди є добровільним, без застосування примусу та погроз.
Прокурор не заперечував проти затвердження угоди.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнала себе винуватою, згідно із ч. 3 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а покарання, узгоджене сторонами, відповідає санкції, передбаченій ст. 126-1 КК України.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілими особами угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч.1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, виконання умови обвинуваченою є можливими.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, яка раніше не судима, має постійне місце проживання, маюча на утриманні 3 малолітніх дітей, не перебуває на обліку лікаря у психіатра, та нарколога, вину визнала в повному обсязі, у скоєному щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення та оскільки умови угоди про примирення між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_4 відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
Щодо покарання, узгодженого сторонами, то враховуючи викладене, суд вважає, доцільним його призначити у виді пробаційного нагляду, з покладанням обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК, з додатково покладеним обов'язком, передбаченим ч. 3 ст. 59-1 КК.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Арешт майна та запобіжний захід у кримінальному провадженні не застосовувався.
Керуючись ст. 370-371, 373-374, п. 1 ч. 1 ст. 468, ч. 3 ст. 469, ч. 1 ст. 473, ст. 474-475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про примирення від 17.02.2025 року по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР 06.05.2024 року за №42024232010000020 за ст.126-1 КК України, укладену між обвинуваченою ОСОБА_2 і потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.2, ч.3 ст. 59-1 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2 до пробаційного нагляду такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Виконання покарання у вигляді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженої.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_2 - не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень, визначених ч. 1ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку негайно направити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1