Справа № 766/9145/21
н/п 2/766/6837/25
12 лютого 2025 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Єпішина Ю.М.,
секретар судового засідання Царенко Д.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача звернувся до суду з вказаним вище позовом, посилаючись на ту обставину, що відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ КБ «Приватбанк» підписав заяву б/н від 28.07.2015 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку" складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті. Відповідачем умови договору не виконуються. Станом на 16.05.2021 року заборгованість за кредитним договором становить 21302,98грн. Таким чином просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 21302,98грн., та понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2270,00грн.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Єпішина Ю.М., від 14.07.2021 року, прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання у справі.
08.11.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання договірних зобов'язань.
Як встановлено з оглянутої судом анкети-заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку від 28.07.2015 року, відповідач ОСОБА_1 оформив в АТ КБ «ПриватБанк» платіжну картку та отримав кредит.
Відповідач погодився з тим, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг.
До позовної заяви позивач додав копію витягу з Умов та правилами надання банківських послуг, паспорт споживчого кредиту, довідки про зміну умов кредитування та видачі кредитної картки.
Факт отримання та користування кредитними коштами підтверджується випискою за договором б/н, укладеним з відповідачем.
Згідно наданого суду розрахунку позивач станом на 16.05.2021 року нарахував відповідачу заборгованість за кредитом в розмірі 21302,98 грн., яка складається з: 18232,71грн. - заборгованість за кредитом; 3070,27 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з ч. 1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У позовній заяві, обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ КБ «ПриватБанк» посилався на витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: www.privatbank.ua.
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що саме цей витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк».
Суд вважає, що у цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
У анкеті-заяві позичальника про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку від 28.07.2015 року розмір відсотків за прострочення зобов'язання не зазначений.
До позовної заяви позивачем також надано Паспорт споживчого кредиту.
Судом оглянуто вказаний Паспорт та встановлено, що в ньому зазначена інформація з основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача залежно від типу карти, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача за вказаними видами карток, порядок повернення кредиту та наслідки прострочення виконання (невиконання) зобов'язань за договором про споживчий кредит.
Крім того, в цьому Паспорті зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
Тобто, Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.
Крім того, у вказаному Паспорті споживчого кредиту зазначено дату надання інформації 23.06.2020 року та вказано що така інформація зберігає чинність та є актуальною лише до 08.07.2020 року.
А тому, саме по собі підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг не можуть бути підставою для стягнення заборгованості за простроченими відсотками.
На підтвердження умов договору АТ КБ «Приватбанк» надало суду також витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.
Ці документи не підтверджують погодження сторонами умов кредитування.
Як вбачається з матеріалів справи ні витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», ні витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису відповідача ОСОБА_1 .
Витяг з тарифів банку є універсальним і містить відомостей щодо умов кредитування за чотирма видами кредитних карт «Універсальна». З наданих позивачем доказів суд не зміг встановити яку з чотирьох видів кредитних карт отримав відповідач.
Таким чином, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки не містять підпису відповідача, а відтак достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Проте, суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому відповідач має повернути заборгованості за тілом кредиту.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 18232,71грн. В задоволенні позову про стягнення заборгованості за відсотками має бути відмовлено.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зокрема, згідно платіжного доручення позивачем сплачено 2270,00грн. судового збору, з урахуванням задоволеної частини позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення в рахунок відшкодування судового збору 1942,78грн.
На підставі викладеного ст. ст. 207, 526, 530, 626, 628, 633, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 28.07.2015 року за тілом кредиту у розмірі 18232,71 грн.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судовий збір у сумі 1942,78грн.
Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Ю.М. Єпішин