11.02.2025 Справа №607/2779/25 Провадження №1-кс/607/901/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024210000000103 від 04.03.2024, стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп Сумської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, на утримані перебуває одна малолітня дитина, проживаючого в АДРЕСА_1 , військовослужбовець ВЧ № НОМЕР_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 307 КК України, -
10.02.2025 старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді, в рамках кримінального провадження № 12024210000000103 від 04.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255; ч. 3 ст. 305; ч. 2 ст. 306; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307; ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 311; ч. 1 ст. 313; ч. 2 ст. 209; ч. 1 ст. 263 КК України, із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , строком на 60 днів.
Клопотання мотивоване тим, СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12024210000000103 від 04.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255; ч. 3 ст. 305; ч. 2 ст. 306; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307; ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 311; ч. 1 ст. 313; ч. 2 ст. 209; ч. 1 ст. 263 КК України.
Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що у квітні 2024 року, точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено у ОСОБА_7 , з метою особистого збагачення виник злочинний умисел, направлений на вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним виготовлення, придбанням, зберіганням з метою збуту, а також незаконним збутом психотропних та особливо небезпечних психотропних речовин, що є порушенням вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».
Зокрема ОСОБА_7 у квітні 2024 року, точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, із використанням мережі Інтернет, познайомився із невстановленими особами діяльність яких була направлення на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин на території України, із використанням мережі Інтернет, месенджера «Telegram», від яких останній у невстановлений слідством час та спосіб, отримував оптом особливо небезпечну психотропну речовину МДМА (3,4 - метилендіоксимутамфетамін) у вигляді таблеток, з метою її перепродажу.
З цією метою, ОСОБА_7 , у невстановлений слідством час запропонував своєму знайомому ОСОБА_4 , незаконно збувати особливо небезпечну психотропну речовину МДМА (3,4 - метилендіоксимутамфетамін), шляхом поштового відправлення через ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «Торговий дім «Meest Express», а отриманні за це кошти розділити між собою.
ОСОБА_4 з метою отримання власної матеріальної вигоди на пропозицію ОСОБА_7 , погодився на надав добровільну згоду на участь вичинені злочину, після чого у невстановлений слідством час, та місці отримав від ОСОБА_7 , особливо небезпечну психотропну речовину МДМА (3,4 - метилендіоксимутамфетамін), яку приніс за місцем свого приживання за адресою: у домоволодіння по АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав з метою збуту у продовж невстановленого періоду часу до 13.09.2024.
13.09.2024 у визначеному законом порядку, на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, проведено обшук у домоволодінні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину - МДМА (3,4 - метилендіоксимутамфетамін), у вигляді 38 (цілих) та 1 частинка таблеток п'ятикутної форми синього кольору, 38 (цілих) та 2 частинки таблеток п'ятикутної форми рожевого кольору, загальною масою 11,1586 грама, які ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 зберігали з метою її подальшого збуту споживачам наркотиків Тернопільської області та інших областей України із використанням мережі Інтернет, месенджера «Telegram».
Згідно Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000, МДМА (3,4 - метилендіоксимутамфетамін), відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою 11,1586 грама, являється великим розміром.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у квітні 2024 року, точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_7 , з метою особистого збагачення виник злочинний умисел, направлений на вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним виготовлення, придбанням, зберіганням з метою збуту, а також незаконним збутом психотропних та особливо небезпечних психотропних речовин, що є порушенням вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».
Усвідомлюючи незаконність такої злочинної діяльності та небезпеку в її викритті правоохоронними органами, з метою конспірації ОСОБА_7 вирішив виготовляти психотропні речовини у різних не жилих приміщеннях у безлюдній місцевості неподалік м. Конотоп, Сумської області, а також придбавати оптом особливо небезпечні психотропні речовини та в подальшому їх збувати шляхом поштових відправлень через ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «Торговий дім «Meest Express», використовуючи при цьому вигадані ним анкетні дані.
Зокрема ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці із використанням мережі Інтернет, познайомився із членами злочинної організації діяльність якої була направлення на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Тернопіль та області, із використанням мережі Інтернет, месенджера «Telegram» під назвами магазинів з продажу наркотичних засобів та психотропних речовин «Galaxy Shop» та « Bank Shop» та вирішив їм постачати незаконно виготовленні ним психотропні речовини та придбані ним оптом у невстановлених осіб особливо небезпечні психотропні речовини, для подальшого їх збуту у м. Тернопіль.
13.09.2024 близько 07.00 год. ОСОБА_7 перебуваючи у с. Привокзальне, вул. Малинівська, 4, Конотопського району, Сумської області, вирішив виготовити з метою збуту, а також незаконно збути у м. Тернопіль, шляхом поштового відправлення через ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «Торговий дім «Meest Express» психотропну речовину - амфетамін.
З цією метою, ОСОБА_7 , 13.09.2024 близько 08.00 год. за допомогою мобільного зв'язку запропонував своєму знайомому ОСОБА_4 , незаконно виготовити психотропну речовину амфетамін та в подальшому збути її у м. Тернопіль, шляхом поштового відправлення через ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «Торговий дім «Meest Express», а отриманні за це кошти розділити між собою.
ОСОБА_4 , з метою отримання власної матеріальної вигоди на пропозицію ОСОБА_7 , погодився на надав добровільну згоду на участь у злочині.
Надалі, 13.09.2024 близько 09.00 год. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 прибули на заздалегідь підібране останнім на господарство дачного будинку на території Шаповальської сільської ради садівничого товариство «Залізничник 2» Конотопського району Сумської області, яке належить ОСОБА_8 , де за допомогою, невстановлених досудовим розслідуванням речовин, пластикової бочки, віджимного преса, та інших предметів почали незаконно виготовляти психотропну речовину - амфетамін, з метою подальшого збуту.
Однак, в період часу з 17.58 год. по 20.05 год. 13.09.2024 в ході обшуку господарства та дачного будинку на території Шаповальської сільської ради садівничого товариство «Залізничник 2» Конотопського району Сумської області, було виявлено та вилучено психотропну речовину - амфетамін, загальною масою 568,55988 грама, яку ОСОБА_7 та ОСОБА_4 за попередньою змовою незаконно виготовили з метою збуту через ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «Торговий дім «Meest Express», у м. Тернопіль та інші області України.
Згідно Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000, амфетамін, який відносить до психотропних речовин, обіг яких обмежено, масою 568,55988 грама, являється особливо великим розміром.
З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні № 12024210000000103 від 04.03.2024 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Так, 13.09.2024 ОСОБА_4 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 14.09.2024 повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 307 КК України.
15.09.2024 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/19929/24 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.11.2024 із визначенням розміру застави, 302 800 грн.
05.11.2024 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/23513/24 продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.01.2025 із визначенням розміру застави, 302 800 грн.
25.12.2024 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/27563/24 продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.02.2025 із визначенням розміру застави, 302 800 грн.
21.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Слідчий зазначає, що підставами продовження застосованого щодо ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого та особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2, 3 ст. 307 КК України, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявністю зазначених ризиків.
Так, метою продовження застосованого щодо ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На думку слідчого, визначенні в ухвалах слідчих суддів Тернопільського міськрайонного суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 та його продовження, ризики не зменшились та продовжують існувати, а тому виправдовують продовження застосованого щодо ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий зауважує, що 03.02.2025, в порядку ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Водночас, приймаючи до уваги значний об'єм матеріалів досудового розслідування, який надався для ознайомлення стороні захисту, кількістю підозрюваних та їх захисників провести вказану процесуальну дію у строк дії попередньої ухвали не можливо.
З врахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , та виконання ним процесуальних обов'язків, запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки вказаній злочинній діяльності притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, швидкого, повного та неупередженого здійснення досудового розслідування, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, слідчий просить клопотання задовольнити та продовжити ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив задовольнити.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечив з приводу задоволення клопотання та зазначив, що слідчим у клопотанні, а прокурором у судовому засіданні не доведено необхідність продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки органом досудового розслідування не надано належних та достатніх доказів того, що ризики встановлені ухвалою слідчого судді про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати. Відтак захисник просив змінити раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію та майновий стан , наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини , ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу додатково мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу (ч. 3 ст. 199 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12024210000000103 від 04.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255; ч. 3 ст. 305; ч. 2 ст. 306; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307; ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 311; ч. 1 ст. 313; ч. 2 ст. 209; ч. 1 ст. 263 КК України.
В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 13.09.2024 ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 14.09.2024 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, тобто у незаконному виготовленні, зберіганні, з метою збуту психотропних речових, вчиненому за попередньо змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.09.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 грн. та у випадку внесення ОСОБА_4 застави, покладено на останнього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали встановлено о 23 год. 59 хв. 10.11.2024.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.11.2024, строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 продовжено до 00 год. 00 хв. 03.01.2025.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.11.2025, строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 продовжено до 00 год. 00 хв. 22.02.2025.
21.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та у незаконному виготовленні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:
-протокол за результатами проведення негласної слідчої дії - аудіо-, відео контролю особи від 18.08.2024;
-протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - обстеження публічно недоступного місця від 24.06.2024, від 03.07.2024;
-протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - накладення арешту на кореспонденцію, її огляд та виїмка від 29.04.2024, 02.08.2024, 05.08.2024;
-протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 05.08.2024;
-протокол обшуку від 13.09.2024;
-висновки експерта №СЕ-19/120-24/444-НЗПРАП від 13.08.2024, №СЕ-19/120-24/7446-НЗПРАП від 04.07.2024, №СЕ-19/120-24/7770-НЗПРАП від 09.08.2024, №СЕ-19/120-24/7771-НЗПРАП від 22.08.2024, №СЕ-19/120-24/9179-НЗПРАП від 27.08.2024, №СЕ-19/120-24/9175-НЗПРАП від 02.09.2024, №СЕ-19/120-24/10569-НЗПРАП від 01.10.2024, №СЕ-19/120-24/10582-НЗПРАП від 02.10.2024, №СЕ-19/120-24/10601-НЗПРАП від 02.10.2024, №СЕ-19/120-24/5262-НЗПРАП від 02.05.2024.
Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість пред'явленої підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Окрім цього, сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри.
При цьому слідчий суддя відзначає, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.
Слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
У зв'язку із закінченням 25.02.2025 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , у слідчого виникла необхідність у його продовженні, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України, які описані в ухвалі слідчого судді про його застосування, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Слідчий суддя вважає, що окрім наявної обґрунтованої підозри, на даний час ризики, для запобігання яким до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати і надалі.
Так застосовуючи щодо ОСОБА_4 запобіжний захід та продовжуючи його, слідчі судді Тернопільського міськрайонного суду вважали, що існують ризики того, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою, слідчий суддя виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п.1-5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні у тому числі особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не зменшився та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і міру покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також слідчий суддя вважає, що не перестав існувати ризик того, що ОСОБА_4 перебуваючи під менш суворим запобіжним заходом може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, оскільки особисті дані останніх йому відомі, а тому підозрюваний може особисто або через третіх осіб впливати на вказаних учасників провадження, чинити відповідний тиск, шляхом погрози він може схиляти свідків та потерпілого до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування, а з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження, відтак на думку слідчого судді підозрюваний може чинити відповідний психологічний тиск, погрожувати фізичною розправою, а також схиляти свідків та інших підозрюваний до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні.
Окрім цього, ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення на думку слідчого судді також не зменшився та продовжує існувати, так як інкриміновані йому кримінальні правопорушення були вчинені з метою особистого збагачення, а відтак слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 може і надалі продовжити злочинну діяльність, з метою отримання прибутку.
Відтак слідчий суддя встановив, що ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час продовжують існувати, що свідчить про необхідність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для стримування таких ризиків.
Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Доводи сторони захисту щодо зменшення обсягу заявлених ризиків, слідчий суддя вважає безпідставними, недоведеними у судовому засіданні та такими, які є частиною єдиної лінії захисту підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Заперечення сторони захисту з приводу продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя до уваги не бере, оскільки беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що не продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України, які як встановлено на даний час не зменшились та продовжують існувати.
З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винним, переконливість наявних ризиків, які не зменшились та продовжують існувати, в сукупності з відомостями про особу підозрюваного, характер вчинення кримінальних правопорушень та його роль у їх вчиненні, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним вище ризикам, а тому вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_4 у виді тримання під вартою.
Відтак, слідчий суддя не вбачає правових підстав для задоволення клопотання підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання.
Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Встановлено, що 31.01.2025 прокурором у даному кримінальному провадженні визнано зібрані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024210000000103 від 04.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255; ч. 3 ст. 305; ч. 2 ст. 306; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307; ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 311; ч. 1 ст. 313; ч. 2 ст. 209; ч. 1 ст. 263 КК України докази достатніми для складання обвинувального акту та доручено слідчому повідомити підозрюваних та їй захисників про завершення досудового розслідування, надавши їм доступ до матеріалів досудового розслідування, в порядку ст. 290 КПК України.
03.02.2025 старшим слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , в порядку ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження № 12024210000000103 від 04.03.2024 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Слідчий суддя враховує значний об'єм матеріалів досудового розслідування, який надався для ознайомлення стороні захисту, та вважає, що прокурором доведено, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про продовження підозрюваному строку запобіжного заходу неможливо внаслідок необхідності проведення належного ознайомлення сторін з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України та оформлення обвинувального акту для скерування його до суду.
У зв'язку із наведеним, клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 слід задовольнити, продовживши ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 23 год. 59 хв. 10.04.2024, який на переконання слідчого судді буде достатнім для належного ознайомлення сторін із матеріалами кримінального провадження.
Водночас, згідно ч. 4 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України, одне з яких відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.09.2024 при застосуванні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою було визначено заставу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 грн.
Згідно із п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи зі змісту ч. 4ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом і повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З огляду на вищевикладене слідчий суддя вважає, що розмір застави який визначений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.09.2024 при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження, а саме запобігти встановленим ризикам та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання - відмовити.
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , - задовольнити.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - продовжити до 23 год. 59 хв. 10.04.2025.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі в розмірі 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024210000000103 згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.02.2025.
У разі внесення застави звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти і з цього часу на нього покладаються обов'язки передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України:
- з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися за межі Сумської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до УДМСУ в Тернопільській чи Сумській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
- не спілкуватися із підозрюваним ОСОБА_7 .
Термін дії ухвали та обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 10.04.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 14.02.2025 о 16 год. 00 хв.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1