14.02.2025 Справа №607/3153/25 Провадження №1-кс/607/1018/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Тернополі скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в порядку ст. 206 КПК України, в інтересах ОСОБА_4 , на незаконне затримання особи,
14.02.2025 адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області зі скаргою в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , в якій просить зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно звільнити ОСОБА_4 .
Скарга мотивована тим, що 13.02.2025 близько 13 год. 00 хв. особи у військовій формі, які представилися працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримали ОСОБА_4 , після чого у примусовому порядку доставили його до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно утримують. Захисник вказує, що відносно ОСОБА_4 не складались та йому не вручались повістки чи направлення на військово-лікарську комісію, або інші документи, які б підтверджували законність його утримання в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того зазначив, що відносно ОСОБА_4 здійснюється психологічний примус та погрози застосування фізичного насильства, з метою підписання ним мобілізаційних документів. Вважає, що вказаними незаконним діями службові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 порушують право ОСОБА_4 на свободу та особисту недоторканість, а тому посилаючись на положення Конституції України, Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 206 КПК України, просить зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно звільнити ОСОБА_4 .
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 подану ним скаргу не незаконне затримання ОСОБА_4 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 підтримав та просив її задовольнити з наведених у ній підстав. Додатково зазначив про порушення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 порядку призову ОСОБА_4 на військову службу під час мобілізації.
14.02.2025 до початку розгляду скарги на адресу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що ОСОБА_4 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2025 за №45 призваний на військову службу за призовом по мобілізації та зарахований в команду військової частини НОМЕР_1 , на підтвердження чого надано копію витягу з даного наказу.
Заслухавши доводи особи, яка подала скаргу, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому ч. ч. 1, 3 ст. 206 КПК України визначає, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи (ч. 2 ст. 206 КПК України).
Поряд з цим, положення ст. 206 КПК України, якою регламентовано загальні обов'язки слідчого судді щодо захисту прав людини, належить застосовувати у комплексі із іншими нормами КПК України, в тому числі із загальними положеннями КПК України, які визначають статус слідчого судді та межі його повноважень.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Аналіз наведених вище положень КПК України свідчить про те, що слідчий суддя уповноважений на здійснення ним судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у конкретному кримінальному провадженні на стадії його досудового розслідування та його повноваженнями не охоплюється вирішення питання щодо законності позбавлення особи свободи, яке здійснюється у межах процедур, врегульованих іншими, окрім КПК України, нормативно-правовими актами (у тому числі Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов'язок і військову службу» тощо).
Таким чином, слідчий суддя за наслідками розгляду скарги, поданої в порядку ст. 206 КПК України на стадії досудового розслідування кримінального провадження, наділений правом ухвалити рішення про звільнення особи, лише яка тримається під вартою, та за наявності двох підстав: ненадання органом державної влади чи відповідною службовою особою судового рішення, яке набрало законної сили, яке б уповноважувало їх на таке утримання особи під вартою; недоведення органом державної влади чи відповідною службовою особою наявності інших правових підстав для позбавлення особи свободи шляхом її тримання під вартою.
Із наданої копії витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2025 за №45 вбачається, що солдат ОСОБА_4 призваний на військову службу за призовом по мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» та Указу Президента України від 14.01.2025 № 27/2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», зарахований в команду військової частини НОМЕР_1 та направлений у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Водночас, слідчий суддя зазначає, що згідно з кримінальним процесуальним законодавством територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не є правоохоронними органами чи органами державної влади, на які покладено функцію затримання чи утримання осіб під вартою, а їх службові чи посадові особи не є уповноваженими особами, що уповноважені затримати особу в силу ст. 208 КПК України.
Відтак, ОСОБА_4 не є затриманою особою в розумінні кримінального процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються, оскільки КПК України не передбачено право слідчого судді з'ясовувати підстави позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст. 206 КПК України скарги, поданої не в рамках кримінального провадження.
При розгляді цієї скарги слідчий суддя також враховує, що у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2024 року №64/2022, затвердженого законом України від 24.02.2022 № 2101 -IX, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента № 26/2025 від 14.01.2025 з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 строком на 90 діб, а також з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022 (зі змінами та доповненнями), затвердженого законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до ст. ст. 64, 65 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Таким чином, призов громадянина на військову службу під час мобілізації не відноситься до незаконного затримання та не свідчить про позбавлення особи права на свободу та особисту недоторканість, гарантоване Конституцією України, а є одним із видів мобілізаційних заходів, спрямованим на виконання громадянами України їхнього обов'язку на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, передбаченим ст. 65 Конституції України.
За наведеного, особою, яка подала скаргу не надано слідчому судді доказів на підтвердження того, що в межах територіальної юрисдикції Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому КПК України порядку, тобто була затримана саме у кримінальному провадженні та на підставах, встановлених цим Кодексом.
З таких підстав скарга адвоката ОСОБА_3 на незаконне затримання ОСОБА_4 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
При цьому слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що у разі порушення прав чи інтересів службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними свої повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту особа, яка вважає, що її права порушені вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо особи протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень - до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Керуючись ст. 2, 206, 309, 336, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 щодо незаконного затримання ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддяОСОБА_1