Справа № 439/2610/24
Провадження №1-кп/439/90/25
18 лютого 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141160000367 від 29.11.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ення, уродженець м. Соснівка, Львівської області, громадянин України, із вищою освітою, працюючий старостою Поповецького старостинського округу Підкамінської селищної ради Золочівського району Львівської області, одруженого,особа з інвалідністю 3 групи, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
у справі приймали участь сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисника адвокат ОСОБА_5 ,
установив:
ОСОБА_3 відповідно до постанови Бродівського районного суду Львівської області від 28 березня 2024 року, що набрала законної сили 07 квітня 2024 року, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. 29 листопада 2024 року о 14 год. 45 хв. діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим із нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, керував автомобілем марки «Москвич» із номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Тернопіль - Броди 19 км. + 600 м. поблизу селища Підкамінь, Золочівського району, Львівської області та був зупинений працівниками СРПП відділення поліції №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області відповідно до ст. 35 ч.1 п.3 Закону України «Про Національну поліцію».
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
23 серпня 2024 року між начальником Бродівського відділу Золочівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України, надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , напідставі статей 468, 469, 472 КПК Україниукладена угода про визнання винуватості.
Зі змісту угоди слідує, що сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 382 КК України. ОСОБА_3 під час досудового розслідування беззастережно та повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, зобов'язався визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
При вирішенні питання щодо міри покарання сторони врахували, що ОСОБА_3 є пенсіонером, одружений, особа з інвалідністю 3 групи, за місцем проживання характеризується позитивно, не судимий, у лікаря нарколога та лікаря психіатра на обліку не перебуває,обставинами, які пом'якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, які обтяжують покарання не встановлено.
Сторонами погоджене покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч.1 ст. 382 КК України у виді 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень.
В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений у судовому засіданні просив затвердити угоду, вказав, що з його боку угода була укладена добровільно. Зазначив, що насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував. ОСОБА_3 повідомив, що беззастережно визнає свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, розуміє характер пред'явленого обвинувачення та погоджується з його формулюванням, вказав, що здатний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання.
В судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене в ній покарання.
Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України, є нетяжким злочином
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди, є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком інших обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Враховуючи наведене вище, суд встановив, що укладена у цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність.
Судом не встановлено підстав, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, для відмови в її затвердженні.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про необхідність затвердження вказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, є особою з інвалідністю 3 групи.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Цивільнийпозовукримінальномупровадженні не пред'являвся.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Процесуальнівитрати у даномукримінальномупровадженнівідсутні.
Питання про долю речовихдоказівслідвирішитивідповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючисьстаттями 314, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 05 грудня 2024 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141160000367 від 29.11.2024 року, укладену між начальником Бродівського відділу Золочівської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_6 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.
Речові докази: оптичний DVD-R диск - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області з підстав, передбачених ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію даного вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Роз'яснити учасникам провадження, що відповідно до ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду,який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Суддя ОСОБА_1