Справа № 337/778/25
Провадження № 3/337/279/2025
18 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Завгородній Є.В., розглянувши справу стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інспектора відділу зв'язків із громадськістю Управління патрульної поліції в Запорізькій області, місце проживання:АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, -
До Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інспектора відділу зв'язків із громадськістю Управління патрульної поліції в Запорізькій області, місце проживання:АДРЕСА_1 , за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.
Стосовно зазначеної особи складено 2 протоколи про адміністративні правопорушення, а саме:
протокол ВАД № 427339 від 05.02.2025 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП про те, що 05.02.2025, о 02:30 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного і фізичного характеру, а саме: кричав, словесно принижував, погрожував та хапав за руки, чим міг завдати шкоди психологічному і фізичному здоров'ю ОСОБА_2 ;
протокол ВАД № 427340 від 05.02.2025 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП про те, що 05.02.2025, о 02:30 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно дружини у присутності малолітньої падчерки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: кричав, словесно ображав, принижував, хапав за руки ОСОБА_2 , чим могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю дитини.
ОСОБА_1 судом роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив вину у вчинених правопорушеннях, обставини не визнав. Зазначив, що ввечері 04.02.2025 мав місце побутовий конфлікт з ОСОБА_2 , з якою вони спільно проживають. У той вечір він повернувся зі служби, вони з дружиною вжили незначну кількість алкоголю (0,2 л горілки на двох), після чого дружина на ґрунті ревнощів розпочала конфлікт, який тривав декілька годин. Зазначив, що конфлікт мав обопільний характер, мали місце образи з обох сторін. Малолітня дитина ОСОБА_3 (донька ОСОБА_2 ) очевидцем конфлікту не була, під час протікання конфлікту перебувала у своїй кімнаті. Однак, оскільки донька могла чути розмову на підвищених тонах та гучні звуки, то вочевидь могла злякатися за матір та тому викликала поліцію.
Опитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 (співмешканка ОСОБА_1 ) заперечила обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення. Зазначила, що в той вечір вони разом з чоловіком вжили алкоголь, після чого вона ініціювала з'ясування стосунків, оскільки приревнувала чоловіка до його колеги по службі. Потерпілою себе не вважає, оскільки з боку ОСОБА_1 фізичного та психологічного насильства по відношенню до неї не було. Зазначила, що відомості в її письмовому поясненні не відповідають фактичним обставинам конфлікту, своє письмове пояснення вона підписала («з моїх слів записано вірно. Мною прочитано») не читаючи, оскільки під час складання документів (близько третьої години ночі) вона була втомлена, перебувала в емоційно напруженому стані і бажала якнайшвидше закінчити оформлення документів. Її донька під час конфлікту не була присутня, а могла просто чути крики та голосні звуки, якими супроводжувався конфлікт. Також ОСОБА_2 до канцелярії суду надала власноруч написану заяву, в якій також зазначила, що обставини, викладені в протоколі не відповідають дійсності, будь-якого фізичного чи психологічного тиску на неї не здійснювалося, між нею та ОСОБА_1 відбулась звичайна побутова сварка.
Малолітня потерпіла ОСОБА_3 , яка була опитана в судовому засіданні в присутності законного представника матері ОСОБА_2 , також зазначила, що між матір'ю та вітчимом ( ОСОБА_1 ) відбувалася побутова сварка, вони обидва кричали. Безпосередньо свідком сварки малолітня потерпіла не була, але чула за закритим дверями розмову на підвищених тонах. В якийсь момент конфлікту вона почула звуки ударів, злякалася і вирішила викликати поліцію. В чому саме полягали звуки і чим вони могли бути викликані (удари чи падіння предметів) потерпіла не могла з упевненістю сказати, оскільки не була очевидицею конфлікту. Загалом охарактеризувала ОСОБА_1 з позитивного боку, кривдником його не вважає, по відношенню до неї ОСОБА_1 насильства не застосовував.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Шостак А.П. підтримала позицію свого підзахисного, заперечивши обставини вчинення ним домашнього насильства та наявність складу адміністративного правопорушення в його діях, наголосила на наявності звичайного побутового конфлікту, що сам по собі не є доказом насильства по відношенню до потерпілих. Подала клопотання про долучення до матеріалів справи даних, характеризуючих ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, та позицію захисника, вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Частина 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за аналогічні дії, вчиненістосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про домашнє насильство» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Ухвалюючи рішення у справі, суд зауважує, що дуже важливо відрізняти конфліктні стосунки від домашнього насильства, оскільки визначальним є те, що людина, що чинить домашнє насильство, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно, з наміром заподіяти шкоду потерпілому, порушивши його права й свободи, тоді як ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони, зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій - це конфлікт.Самі по собі, зокрема, нецензурні або образливі висловлювання під час сварки, не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі дії спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо вони викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Європейський Суд розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КУпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (рішення у справі «Гурепка проти України») та такі адміністративні провадження слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції. Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до ч. 1 ст. 17 даного Закону, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Начальником відділу зв'язків із громадськістю УПП в Запорізькій області І.Сергієнко надано службову характеристику ОСОБА_1 , яка характеризує його виключно з позитивного боку. В ній зазначено, що звинувачення у вчиненні домашнього насильства викликають подив серед колег і керівництва, оскільки його особисті та професійні якості не відповідають таким твердженням, за весь час служби він проявив себе як відповідальна, врівноважена та чесна людина.
Водночас, суд ставиться до службової характеристики з високим ступенем критичності, та не вважає її належним доказом, оскільки службова характеристика особи не може характеризувати поведінку особи в побуті та в сімейних стосунках.
В судовому засіданні суд безпосередньо дослідив показання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілих, та дійшов висновку, що усні показання, надані під час судового розгляду, мають значні розбіжності в оцінці обставин з письмовими показаннями, які були складені працівниками поліції.
Також оцінюючи докази, які містяться в адміністративному матеріалі, суд критично оцінює надані форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (складені відносно постраждалих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), оскільки в судовому засіданні обидві потерпілі піддали сумніву об'єктивність складення матеріалів працівниками поліції та зазначили, що більшість питань, на які надано «позитивну» відповідь, не відповідають дійсності.
За вказаних обставин, керуючись стандартом доведення «поза розумним сумнівом» суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме його об'єктивної сторони, яка полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілих.
Керуючись ст. ст. 1, 9-10, 173-2, 221, 247, 268, 280, 283 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ