Справа № 761/1630/25
Провадження № 1-кс/761/1854/2025
15 січня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 ,
про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Коростишів Житомирської області, громадянина України, з базовою вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, маючого інвалідність ІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 19.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024000000000728,
установив:
14.01.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 3807) клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 19.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024000000000728.
Обґрунтовуючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою старший слідчий в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7 зазначає про таке.
Слідчими 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22024000000000728 від 19.08.2024 за підозрою ОСОБА_6 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1
ст. 111-2 КК України.
Слідчий зазначає, що громадянин України ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у здійсненні за попередньою змовою групою осіб умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництві) з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам окупаційної адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Так, 22.08.2024 о 09 год. 15 хв., у порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України - затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
22.08.2024 вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що отримані на цьому етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України і вказують на причетність, зокрема ОСОБА_6 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення. Крім того, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчини інше кримінальне правопорушення, які станом на сьогодні не змінились та продовжують існувати.
При цьому в клопотанні слідчим зазначено, що більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 14.01.2025 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
Повноваження прокурора та захисника, які були присутні під час розгляду клопотання, слідчим суддею перевірені.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане слідчим клопотання та просив задовольнити його у повному обсязі.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання. Зауважив, що підозра необґрунтована, а ризики відсутні.
Захисник підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання або застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вважає, що ризики ні на момент застосування запобіжного заходу, ні зараз не існують. Крім того, зазначив, що у клопотанні не зазначено обставини, які перешкоджають завершити досудове розслідування. Жодних доказів не наведено. Підозра, на думку захисника, є необґрунтованою.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що слідчими 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22024000000000728 від 19.08.2024 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1
ст. 111-2 КК України..
Так, 22.08.2024 о 09 год. 15 хв., в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України - затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
22.08.2024 вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
14.11.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 22.02.2025.
21.11.2024 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.01.2025.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що завершити розслідування до зазначеного строку не видається можливим, у зв'язку з тим, що у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих (процесуальних) дії, які мають значення для забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, а строк тримання під вартою підозрюваного завершується, слідчий звернувся до суду з даним клопотанням.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У свою чергу, правила, передбачені для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, врегульовані параграфом 1 Глави 18 Розділу ІІ, зокрема, статтями 176-178, 184-198 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас слідчому судді під час вирішення вказаного питання не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочинів, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Водночас при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які є підставою для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ст. 199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою. При розгляді клопотання про продовження тримання під вартою мають враховуватися у відповідності до ч. 3 ст. 199 КПК України й наявність обставин, що перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 знаючи, що за кримінальні правопорушення, вчинення яких йому інкримінується, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Слід зазначити, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Враховуючи викладене, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Слід зазначити, що сама по собі тяжкість можливого покарання не є вирішальною при оцінці ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак, на переконання слідчого судді, цей факт у сукупності з відомостями, що характеризують особу підозрюваного, може слугувати підставою для переховування. Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Крім того, існує ризик того, що підозрюваний в змозі знищити, спотворити чи сховати будь-яку з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Слідчий суддя враховує, що на даний час не встановлені всі вказані обставини, досудове розслідування триває, в ході якого проводяться слідчі дії.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, потерпілих, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у зазначеному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання та/або змінити свої показання, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
На думку слідчого судді, будь-який більш м'який запобіжний захід надасть можливість підозрюваному контактувати, у тому числі дистанційно, за допомогою різних видів засобів зв'язку, із свідками у кримінальному провадженні.
Існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема продовжити вчинення кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, теж залишається існувати та вірогідність його настання є досить високою.
Також під час надання оцінки наявності вказаних ризиків, слідчим суддею також враховується, що згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» із урахуванням продовження строку дії правового режиму, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває.
Продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п. 110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі», тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, яка - незважаючи на презумпцію невинуватості - переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Так, згідно із п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути, про що неодноразово наголошувалось у рішеннях ЄСПЛ.
Встановлюючи розмір застави для ОСОБА_6 , слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального провадження, показання останнього, стадію досудового розслідування, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий, сімейний стан та інші дані, які характеризують особу підозрюваного та його спосіб життя, а також значний період утримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, у зв'язку з чим дійшов до висновку, що застава в межах 340 (триста сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 029 520 (один мільйон двадцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) гривень, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Водночас, враховуючи доведені прокурором обставини, у випадку внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Отже, слідчий суддя вважає доведеним наявність та продовження існування, заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує сторона обвинувачення, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню, оскільки, в цьому випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 та частини 3 статті 197 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідним визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 до 22.02.2025.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити терміном на 39 (тридцять дев'ять) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 22 лютого 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у вигляді 340 (триста сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 029 520 (один мільйон двадцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду в провадженні якого перебуває кримінальне провадження за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у встановленому в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов'язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.
У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисниками протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1