17.02.2025
ЄУН 337/664/25
Провадження № 2-а/337/17/2025
17 лютого 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Сидорової М.В.,
за участю секретаря Коваленко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до поліцейського Управління патрульної поліції в Запорізькій області Іванова Владислава Сергійовича, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.96, Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3, про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,
06.02.2025 до суду надійшов вказаний позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Макаренко В.М., який позивач мотивує тим, що 25.01.2025поліцейським 2 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області ДПП капралом поліції Івановим В.С. винесено постанову ЕНА №3931546 від 25.01.2025 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.за те, що вона керуючи транспортним засобом марки «SKODA OKTAVIA» номерний знак НОМЕР_1 , порушила п.12.4 ПДР, а саме в межах населеного пункту рухалась зі швидкістю 74 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год, чим перевищила максимальне обмеження швидкості на 24 км/год. та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Вважає вказану постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків інспектора патрульної поліції обставинам справи.
Зазначає, що позивач здійснювала рух на автомобілі марки «SKODA OKTAVIA» номерний знак НОМЕР_1 під час повітряної тривоги у м. Запоріжжі тобто на території можливих бойових дій, була зупинена працівником поліції, який повідомив, що вона рухалась зі швидкістю 74 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «TruCAM», який поліцейський тримав у руках, тобто не був встановлений стаціонарно. При цьому не було надано жодних доказів на підтвердження порушення нею п.12.4 ПДР в контексті перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год саме в населеному пункті, оскільки фіксація швидкості руху автомобіля здійснена без співставлення з дорожніми знаками які б вказували на те, що транспортний засіб позивача на момент фіксації рухався у населеному пункті. Крім того відсутня інформація, яка підтверджує наявність дорожніх знаків: 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», 3.21 «Зона обмеження максимальної швидкості», 5.76 «Фото-відеофіксація порушень Правил дорожнього руху». Одночасно наголошує, що інспектор не мав права фіксувати швидкість руху, тримаючи прилад «TruCAM»у руках, оскільки це є порушенням ст.40 ЗУ «Про національну поліцію» і спотворює результат вимірювання. Незважаючи на її заперечення, відносно неї було винесено оскаржувану постанову без дотримання передбачуваної законом процедури, зокрема, без можливості ознайомитись з доказами, скористатись допомогою адвоката, фактично без проведення розгляду справи.
На підставі викладеного просить скасувати постанову серії ЕНА №3931546 від 25.01.2025 поліцейського 2 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Іванова В.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн., закрити у справі провадження за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та стягнути на її користь понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 07.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до судового розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання за участю сторін.
13.02.2025 від представника відповідача УПП в Запорізькій області ДПП - Назаренко М.М. до суду надійшов відзив на вказаний позов, в якому зазначено, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що 25.01.2025 під час несення служби поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП було виявлено, що водій не виконав вимоги ПДР України. В ході розгляду справи була роз'яснена суть вчиненого правопорушення та права особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Позивач будь-яких клопотань не заявляла, що підтверджується відеозаписом, який додано до відзиву.
Вказує, що за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI II 20/20 ТС №008387 було зафіксовано порушення позивачем швидкісного режиму в межах населеного пункту більше ніж на 20 км/год, що підтверджується роздруківкою фото та відео з приладу TruCam II, які додано до відзиву. Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/32609 від 20.11.2024 (чинне до 24.11.2025) лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI II 20/20 ТС008387 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач та вимогам нормативно-правових актів. Діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год до 320 км/год. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах +- 2 км/год. в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год.; +- 1% в діапазоні від 201 км/год. до 320 км/год. Можливість використання приладу TruCam LTI II 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання).
Також зазначає, що відповідно до відповіді ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» № 28-10/139 від 21.12.2020, вимірювач швидкості транспортних засобів лазерних LTI ІІ 20/20 TruCam ІІ вимогам нормативно-правових актів (технічних регламентів), їх дозволяється вводити в обіг/експлуатацію (відповідність вимогам технічних регламентів підтверджується Експертними висновками Адміністрації ДЕРЖСПЕЦЗВЯЗКУ № 04/05/02-3560, 04/05/02-3562 від 24.12.2020). Новим законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 № 1314-VІ (набрала чинності 01.01.2016), не передбачено повторного проходження даної процедури сертифікації для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Більш того, такої процедури як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.
Крім того вказує, що можливість використання виробу TruCam також підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 24.12.2020 № 04/05/02-3560, який підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
Відповідно до відповіді ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» від 01.10.2019 року № 16289/41/35/02-19, прилад TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.
Частина 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» містить лише законодавчий припис про те, що інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Жодними положеннями Закону не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків.
Дорожній знак 5.76 ПДР «Фото-відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» лише інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Він відноситься до категорії інформаційно-вказівних знаків.
В той же час, Закон не зобов'язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху.
Обставини, на які вказує Позивач, не виключають подію інкримінованого правопорушення та склад такого правопорушення у йото діях.
Враховуючи вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, відносно неї винесена постанова у справі про таке правопорушення.
Просить суд в задоволенні позовних вимог Позивачу відмовити в повному обсязі.
До відзиву додано DVD-R диск, на якому міститься відеозапис та фото з приладу TruCAM, відеозапис з бодікамери поліцейського, а також додано копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.
Сторони в судове засідання не прибули, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Представником позивача - адвокатом Макаренком В.М. подано заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, просить позовні вимоги задовольнити повністю.
У відзиві на позов представник УПП в Запорізькій області ДПП просив проводити розгляд справи без участі представника відповідача.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Суд встановив, що 25.01.2025 о 12.46 год. у м.Запоріжжі інспектором 2 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області капралом поліції Івановим В.С. винесено постанову серії ЕНА №3931546, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до змісту постанови,25.01.2025 о 12.28 год в м. Запоріжжі вул. Наукове містечко 59, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «SKODA OKTAVIA» номерний знак НОМЕР_1 , рухалась зі швидкістю 74 км/год у населеному пункті, де дозволяється рухатись зі швидкістю 50 км/год, чим перевищила максимальне обмеження швидкості на 24 км/год та порушила п.12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч.1, ч.6, ч.9 ст.120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_2 отримала на місці її винесення 25.01.2025, не погодилася із зазначеним рішенням та 04.02.2025 поштовим зв'язком її представником направлено до суду даний позов. Отже, строк звернення до суду для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення позивачем не пропущений.
Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань зокрема регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 12.4 ПДР передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена, зокрема, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, віднесено до компетенції органів Національної поліції, від імені яких діють працівники, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст.245 КУпАП).
Згідно з ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Приписи частини 3 ст. 283 КУпАП встановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.
У відповідності до вимог ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ст. 73 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини даної справи, суд приходить до висновку про законність постанови інспектора патрульної поліції щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Так, суд виходить з того, що позивач в обґрунтування своїх вимог посилається, зокрема, на порушення інспектором поліції вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», а саме здійснення вимірювання швидкості руху транспортного засобу способом утримання вимірювача швидкості в руках та за відсутності знаку, який інформує про змонтовану/розміщену фототехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, а тому вважає, що поліцейський розглянув справу, не маючи жодних підтверджуючих даних про скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення та факту перевищення позивачем встановлених обмежень швидкості руху, представником УПП надано DVD-R диск, який містить відеозапис та фото, яким зафіксовано швидкість руху транспортного засобу марки «SKODA OKTAVIA» номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивачки, яка вимірювалась працівником поліції лазерним вимірювачем швидкості TruCAM LTI II 20/20 ТС №008387, про що зазначено також у оскаржуваній постанові (п.7). Також на DVD-R диску міститься відеозапис з нагрудної боді-камери інспектора поліції щодо подій, які відбувались за участю позивача 25.01.2025 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Разом із відзивом також було надано копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32609 від 20.11.2024, яке чинне до 20.11.2025, видане Державним підприємством «Укрметртестстандарт» Мінекономрозвитку України, та відповідно до якого лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС008387 (виробник Laser Technology Inc., США), відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, діапазон вимірювань швидкості - від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах + 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год, + 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
Щодо можливості використання приладу TruCAM суд зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM.
При цьому суд враховує, що за приписами ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:
1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;
2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;
3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;
4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння;
5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
За даними ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» лазерний вимірювач TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.
Отже, з приводу доводів позивача, що використання приладу TruCАМ здійснювалось інспектором в ручному режимі неправомірно, варто зазначити, що лазерний вимірювач TruCАМ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, та, крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCАМ також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювання швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.
Лазерний вимірювач швидкості TruCАМ LTI 20/20 може використовуватись як в мобільному, так і в статичному положенні. Тобто, поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Під час фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад автоматично здійснює фотографування транспортного засобу порушника.
Виміри, які здійснені патрульним поліцейським сертифікованим лазерним вимірювачем TruCАМ, вважаються достовірними до тих пір, поки вони не будуть спростовані доказами у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.
Як вбачається з фотозображення та відеозапису з TruCАМ, долученого до відзиву на позов на DVD-R диску, на ньому міститься зображення дати, часу заміру швидкості, марки на номеру автомобіля, а також місця розташування приладу, які дають змогу чітко ідентифікувати порушника та обставини правопорушення.
Так, наявним на DVD-R диску фотознімком, зробленим за допомогою вказаного приладу, зафіксовано рух автомобіля «SKODA OKTAVIA» номерний знак НОМЕР_1 зі швидкістю 74 км/год на вул. Наукове містечко, 59, де швидкість дозволяється не більше 50 км/год.
З огляду на наведене, суд погоджується з позицією представника УПП в Запорізькій області ДПП, що в даному випадку дані з фотознімку та відеозапису, здійснені лазерним вимірювачем швидкості ТЗ TruCАМ LTI 20/20 №ТС008387, в розумінні положень статті 251 КУпАП, можуть мати доказову силу в питанні встановлення факту перевищення ТЗ допустимої швидкості руху.
Будь-яких належних і допустимих доказів, які б спростовували правильність здійснених технічним засобом TruCАМ LTI 20/20 вимірювань швидкості руху автомобіля під керування позивача, до суду не надано.
При цьому, принцип презумпції винуватості суб'єкта владних повноважень не звільняють іншу сторону від надання доказів на підтвердження обґрунтованості власних доводів, як це передбачено ч. 1 ст. 77 КАСУ.
Щодо тверджень позивача, що не було доведено, що вимірювання швидкості здійснювалось в межах населеного пункту, а також в межах дії дорожнього знаку 5.76, який попереджає про здійснення фото та відеофіксації, суд зазначає, що, під час дослідження DVD-диску, який долучений до відзиву з фотознімком та відеозаписом з приладу TruCAM LTI 20/20, встановлено, що вимірювання швидкості здійснювалось в межах населеного пункту м. Запоріжжя, вул. Наукове містечко, 59 (біля заїзду на одноарковий міст Преображенського (ІІ)), про що зазначає сама позивач у даній позовній заяві.
Дорожній знак "5.76" попереджає про автоматичну відеофіксацію порушень Правил дорожнього руху та позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів.
При цьому, суд звертає увагу на те, що представником УПП до матеріалів справи надано докази того, що порушення позивачем вимог ПДР зафіксоване в зоні дії знаку 5.76. Так, з відеозапису, який міститься на DVD-диску, який був долучений представником УПП до відзиву вбачається, що порушення швидкісного режиму позивачем було вчинено в населеному пункті після проїзду встановленого дорожнього знаку 5.76.
При цьому відеозапис, наданий позивачем до позовної заяви на DVD-диску, такої інформації не містить, оскільки такий запис починається відразу після проїзду місця, де цей дорожній знак встановлено.
Водночас, суд наголошує на тому, що водій зобов'язаний неухильно дотримуватись швидкісного режиму в населених пунктах, незважаючи на можливе здійснення контролю його руху працівниками патрульної поліції.
Обставини наявності чи відсутності вказаного дорожнього знаку жодним чином не свідчать про відсутність у водія транспортного засобу обов'язку дотримуватися запровадженого ПДР України швидкісного режиму.
Щодо посилань позивача на повітряну тривогу і необхідність переміститися в укриття, суд критично ставиться до вказаних обставин як таких, що виключають адміністративну відповідальність, оскільки позивач не навела належних і допустимих доказів, які б переконливо свідчили, що перевищення нею швидкості на дорозі могло усунути небезпеку потрапляння під ракетний удар (або інший вогневий вплив агресора).
Доводи позивача про порушення відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються наданим представником УПП відеозаписом, який свідчить про те, що позивачу, як особі, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, були роз'яснені причина зупинки, її права, передбачені ст.268 КУпАП, можливість користуватися послугами захисника, заявляти клопотання, строк та порядок оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому позивач клопотань про відкладання розгляду справи, про необхідність скористатися правовою допомогою не заявляла.
Суд також наголошує, що у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Таким чином, наданими представником УПП фотознімком та відеозаписом підтверджується факт скоєння позивачем правопорушення, порядок фіксування такого порушення інспектором та обізнаність позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці скоєння такого правопорушення.
Судом не виявлено будь-яких порушень інспектором поліції порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.280 КУпАП, форма та зміст постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 в повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема нормам КУпАП.
Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки остання порушила вимоги п.12.4 ПДР, що підтверджується матеріалами справи, а тому на позивача правомірно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення інспектори відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу влади, що реалізує державну політику.
У постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17, від 26.12.2019 у справі за № 724/716/16-а, Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про Національну поліцію», ст.7, 9, 122, 245, 222, 268, 276, 278, 279, 283 КУпАП, ст.2, 5, 9, 72-79, 90, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції в Запорізькій області Іванова Владислава Сергійовича, Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя М.В. Сидорова