Справа № 522/23275/21
Провадження № 1-кп/522/1632/25
18 лютого 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 120211635200000505 від 18.08.2021 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисника - ОСОБА_11 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
ОСОБА_5 протягом 2021 року проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою похилого віку, за адресою: АДРЕСА_1 , та є учасниками сімейних відносин, які регулює Сімейний кодекс України, згідно до ч. 1 ст. 2 вказаного кодексу, маючи спільний побут.
Починаючи з середини липня місяця 2021 року, більш точно дата не встановлена, ОСОБА_5 , ніде на працюючи та не маючи заробітку, зловживаючи алкогольними напоями, з метою примусити свою матір ОСОБА_12 покинути місце свого мешкання, вирішив створити їй нестерпні умови проживання шляхом застосування до неї домашнього насильства.
Діючи з вказаною метою, ОСОБА_5 з початку липня місяця 2021 по середину листопада 2021 року, систематично (декілька разів на тиждень, а то і на день), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за зазначеним місцем спільного проживання, завдавав своїй матері фізичних та моральних страждань, в наслідок застосування до неї:
- фізичне насильство, яке полягало в навмисному завданні їй штовхання, шарпання за одежу, які завдавали потерпілій фізичного болю без спричинення тілесних ушкоджень;
- психологічне насильство, яке полягало в нецензурній лайці на адресу матері, принижуючи та ображаючи її особисту гідність, систематичні погрози застосування фізичного насильства під час яких він систематично пошкоджував побутові речі, які знаходились в квартирі, спільне розпиття алкогольних напоїв в квартирі разом з іншими особами в денний та нічний час;
- економічне насильство, яке полягало в тому, що з метою забезпечення власного проживання ОСОБА_5 виносив побутові речі, які належать його матері з квартири для перепродажу, а отримані кошти тратив на забезпечення власних потреб, а також витрачав на власні потреби гроші, які дала йому матір для придбання їй їжі та ліків, крім того він розібрав для подальшого продажу газову плиту на кухні квартири, чим позбавив можливості приготування їжі, а також переховував у матері зарядний пристрій для телефону позбавляючи її можливості здійснити виклик поліції за допомогою телефону.
Зважаючи на вищеописані факти систематичного домашнього насильства з боку ОСОБА_5 , уповноважені співробітники поліції прибували на численні виклики ОСОБА_12 , яка не маючи змоги їх терпіти, та за зазначений період часу фіксували виявлені ними факти його протиправної поведінки та за наслідками чого були складені:
- 9 протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства), за які він ухвалами суду був притягнутий до відповідальності, а саме:
- 17.08.2021 за вчинення 26.07.2021, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства) до адміністративного стягнення у виді накладання штрафу в сумі 340 грн.;
- 09.08.2021 за вчинення 29.07.2021, 30.07.2021, 31.07.2021, 01.08.2021, 02.08.2021, 03.08.2021, 04.08.2021, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства) до адміністративного стягнення у виді накладання штрафу в сумі 170 грн. в дохід держави;
- 1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП від 14.08.2021.
У зв'язку з численними фактами домашнього насильства з боку ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_12 звернулась до органів поліції 18.08.2021 з заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, однак ОСОБА_5 і після зазначеної дати продовжував вчиняти вищеописані факти домашнього насильства з зазначеною метою, які уповноважені співробітники поліції, які прибували на численні виклики ОСОБА_12 , фіксували виявлені ними факти його протиправної поведінки та за наслідками чого були складені:
- 6 протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства), за які він ухвалами суду був притягнутий до відповідальності, а саме:
- 01.11.2021 за вчинення 15.09.2021, 16.09.2021 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства) до адміністративного стягнення у виді накладання штрафу в сумі 340 грн.;
- 05.11.2021 за вчинення 07.10.2021 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства) до адміністративного стягнення у виді накладання штрафу в сумі 340 грн.;
- три протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП від 17.09.2021, 18.09.2021, 18.11.2021, які на даний час судом не розглянуті.
В результаті вищеописаних систематичних фактів домашнього насильства, ОСОБА_5 , в період часу з середини липня 2021 року та до початку середини листопада 2021 року потерпілій ОСОБА_12 були завдані фізичні та психологічні страждання, які призвели до погіршення якості життя потерпілої внаслідок емоційної втоми, фізичного дискомфорту, неналежного харчування та не дотримання режиму прийому ліків, негативних переживаннях та емоційній напруженості, а також втраті повноцінного сну, відпочинку та позитивних емоцій.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного та економічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 провину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 126-1 КК України, визнав повністю та показав, що він завдавав своїй матері домашнє насильство, виносив побутові речі з квартири для перепродажу, а отримані кошти тратив на забезпечення власних потреб. На той час, він вживав алкогольні напої у звязку з чим, склалася така ситуація. На теперішній час, він є військовослужбовцем ЗСУ та проходить лікування, так як приймав участь у бойових діях, він перестав вживати алкогольні напої, хворіє на тяжку хворобу та доглядає за своєю матір'ю. У скоєному щиро покаявся.
Оскільки обвинувачений визнав свою винуватість у вчинені злочину, передбаченому ст. 126-1 КК України, підтвердивши викладені обставини в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорювались, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглянув справу, відповідно з ч. 3 ст. 349 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз'яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому засіданні не досліджувалися, згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого у скоєнні вказаного злочину повністю доведена.
Тому, суд вважає доведеною винність ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, та кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного та економічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання суд враховує щире каяття.
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання є вчинення злочину щодо особи похилого віку та в стані алкогольного сп'яніння.
Пунктом 3 частини 1 статті 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує, що ОСОБА_5 щиро розкаявся, морально страждає щодо ситуації, яка склалась, а також переймається за долю своєї матері. Також суд враховує, що обвинувачений є військовослужбовцем ЗСУ, хворіє на тяжку хворобу, має потійне місце мешкання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, він має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується та є несудимою особою.
З урахуванням сукупності вищезазначених обставин, суд при обранні ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, вважає за можливе застосувати до нього дію ст.ст. 75; 76 ч. 1 п. 1, 2; ч. 3 п. 2 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства з направленням для проходження програми для кривдників.
Відповідно до частини першої статті 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених Кримінальним кодексом України, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) направлення для проходження програми для кривдників.
Такі заходи застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
У цьому кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_5 визнається винним у вчиненні домашнього насильства, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Вирішуючи питання щодо необхідності застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 обмежувальних заходів, суд враховує, що захист від домашнього насильства є надзвичайно важливим, соціально значущим і актуальним завданням, вирішення якого носить важливий характер. Домашнє насильства починається з «незначних дрібниць». Потерпілим від нього здебільшого стають жінки та діти, тому, з урахуванням викладеного та обставин вчиненого кримінального правопорушення, системний характер таких дій з боку обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 обмежувального заход у, оскільки це сприятиме виправленню обвинуваченого, покращенню психологічного здоров'я потерпілої, а призначене судом покарання та обмежувальні заходи у своїй сукупності будуть необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Так, застосування відносно ОСОБА_5 , відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, обмежувального заходу строком на 1 (один) місяць у виді направлення його для проходження програми для кривдників, суд вважає доречним та необхідним.
Програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків (стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству»).
Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.
Завданнями програми є: сприяння зміні насильницької поведінки кривдника; сприяння засвоєнню кривдником моделі сімейного життя на засадах тендерної рівності, взаєморозуміння: взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, формування у кривдника конструктивної моделі поведінки у приватних стосунках; сприяння оволодінню кривдником знаннями про основні норми законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, а також про види відповідальності за його вчинення; формування у кривдника відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих; сприяння розвитку у кривдника емоційного інтелекту та самосвідомості; розвиток навичок кривдника до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації; розвиток здатності кривдника виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.
Цивільний позов, судові витрати та речові докази по справі не заявлені.
Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 368-371, 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до вимог ст. 76 ч. 1 п. 1, 2; ч. 3 п. 2 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, строком на 1 (один) місяць обмежувальний захід, а саме:
- направити для проходження програми для кривдників.
Попередити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про кримінальну відповідальність за ст. 390-1 КК України, тобто за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1
18.02.25