Справа №: 486/183/25 Провадження № 3/486/200/2025
17 лютого 2025 року м. Південноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
при секретарі судового засідання Гайдук А.С.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника Саннікової Н.Г.,
потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП,-
Згідно з протоколом ЕПР1 №218373 від 11.01.2025, ОСОБА_1 11.01.2025 о 15-00 год. в м. Южноукраїнську по пр-ту Соборності, 5, керував автомобілем «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2 , не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечну швидкість руху, та рухаючись заднім ходом допустив зіткнення з припаркованим автомобілем «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_3 , в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.10.9 Правил дорожнього руху України, що кваліфіковано за ст.124 КУпАП.
Згідно з протоколом ЕПР1 №218388 від 11.01.2025 ОСОБА_1 11.01.2025 о 15-00 год. в м. Южноукраїнську по пр-ту Соборності, 5, керуючи автомобілем «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2 , допустив зіткнення з припаркованим автомобілем «Toyota» державний номерний знак НОМЕР_3 , та скоївши дорожньо-транпортну пригоду, залишив місце пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.10 Правил дорожнього руху України, що кваліфіковано за ст.122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, визнав повністю, суду пояснив, що дійсно випадково зачепив автомобіль потерпілого.
Вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП не визнав, пояснив, що змушений був від'їхати від місця ДТП, щоб не перегороджувати рух іншим, від'їхав недалеко, приблизно на 20 метрів.
Захисник Саннікова Н.Г. просила врахувати те, що ОСОБА_1 не мав умислу залишити місце ДТП, а керувався правилами дорожнього руху України і усунув перешкоду для руху інших транспортних засобів. Окрім того, просила закрити провадження у справі у зв'язку з тим, що у протоколах про адміністративні правопорушення зазначено місто, яке не існує на даний час, а саме «Южноукраїнськ».
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 11.01.2025 близько 15:00 вийшов з під'їзду житлового будинку, в якому проживає та побачив у дворі, що його припаркований автомобіль пошкоджений внаслідок ДТП, а винуватець від'їхав далі. На цей момент інших учасників дорожнього руху не було. Також пояснив, що спочатку хотів вирішити мирним шляхом всі питання, але ОСОБА_1 у розмові свою вину не визнавав, намагався затерти подряпини на автомобілі, тому довелося викликати поліцію для фіксації ДТП.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.3 б Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п.10.9 Правил дорожнього руху України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Тобто ОСОБА_1 повинен був пересвідчитися у безпеці маневру, однак цього не зробив, внаслідок чого допустив зіткнення з припаркованим автомобілем. Після чого не викликав поліцію, не повідомив про пригоду, а від'їхав від місця ДТП, відповідно до схеми місця події, на 24 метри, що останнім не заперечувалося.
Щодо невизнання ОСОБА_1 своєї вини у залишенні місця ДТП суд вважає необхідним зазначити, що його пояснення суперечать Правилам дорожнього руху України.
Так, згідно з п.2.10 правили дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди.
Таким чином, усунення перешкод для руху інших учасників, на яке посилаються ОСОБА_3 та його захисник, фактично є порушенням Правил дорожнього руху і не грунтується на вимогах закону.
Також суд вважає безпідставини пояснення захисника про закриття провадження з підстав того, що у протоколах про адміністративні правопорушення зазначено місце вчинення правопорушення м. Южноукраїнськ, яке фактично не існувало на час вчинення правопорушень та складання протоколів, оскільки зміна назв міст, вулиць тощо в рамках декомунізації є загальновідомим фактом і не потребує окремого дослідження чи підтвердження. Вказана обставина не є підставою вважати протоколи, такими, що складені в порушення вимог закону.
У рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, водій ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм законів держави Україна.
Окрім пояснень, наданих в судовому засіданні, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП в судовому засіданні підтвердилась дослідженими доказами: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №218344, ЕПР1 №218431 від 11.01.2025, рапортом від 11.01.2025 року №195, схемою місця ДТП від 11.01.2025 року, дослідженим відеозаписом, письмовими поясненнями ОСОБА_4 та іншими матеріалами справ в сукупності.
Суд враховує ту обставину, що ОСОБА_1 дочекався працівників поліції для оформлення ДТП, але вважає її недостатньою для звільнення від адміністративної відповідальності при наявності порушення правил дорожнього руху. Із протоколу про адміністративне правопорушення за ст.122-4 КУпАП, який не був підписаний ОСОБА_3 , пояснень потерпілого про обставини та поведінку правопорушника після ДТП, пояснень ОСОБА_3 та його захисника, наданих в судовому засіданні, та матеріалів справи в сукупності на думку суду вбачається намір ухилитися від відповідальності.
При визначенні ОСОБА_1 виду і розміру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справипро які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Таким чином, суд дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення в межах санкції ст.122-4 КУпАП у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з ОСОБА_1 на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Справи про адміністративні правопорушення №486/183/25 відносно ОСОБА_1 за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та №486/184/25 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення об'єднати в одне провадження.
Об'єднаній справі присвоїти номер 486/183/25 (номер провадження 3/486/200/2025).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 (три чотириста) гривень на користь держави (рахунок UA438999980313010149000014001, одержувач - Миколаїв.ГУК/тгмЮжноукраїнськ/21081300, Код ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, КЕКД 21081300).
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу стягнути подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (М.КИЇВ ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 37993783 Казначейство України (ел. адм. подат.) UA908999980313111256000026001 22030106 судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)"00" Без деталізації за відомчою ознакою) розміром 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О. Волощук