Миколаївський районний суд Одеської області
Справа № 508/770/24
Номер проведження 2/508/22/25
18 лютого 2025 року
Миколаївський районний суд
Одеської області
В складі головуючого судді Горобця В.Л.
Секретаря Товт Т.В.
Розглянувши у судовому засіданні в селищі Миколаївка цивільну справу у загальному провадженні за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миколаївської селищної ради, Березівського району, Одеської області про визнання права постійного користування земельною ділянкою у порядку спадкування.
10 вересня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 .
Після його смерті залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 5,75 гектарів, яка розташована на території Ново-Петрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області. Дана земельна ділянка була у постійному користуванні його батька - ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право постійного користування землею, серії І-ОД № 019944 від 22 березня 1999 року, виданого Миколаївською районною радою народних депутатів Миколаївського району Одеської області. Цільове призначення земельної ділянки - ведення селянського (фермерського) господарства.
Позивач ОСОБА_1 , прийняв спадщину після смерті свого батька в силу положень статті 1268 ЦК України, так як на день смерті останнього він був неповнолітнім.
Окрім нього, після смерті ОСОБА_3 , спадкоємцями за законом є ОСОБА_2 - донька померлого ( сестра позивача ), ОСОБА_4 ( батько померлого - його дід ), ОСОБА_5 ( мати померлого - бабця позивача ), які спадщину не прийняли, фактично відмовившись від неї.
У подальшому він оформив право власності на частину спадкового майна.
Вищевикладене підтверджується рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 30.10.2006 року у справі № 2-592/2006 року.
На даний момент батьки його померлого батька: ОСОБА_4 ( його дід ), ОСОБА_5 ( його бабця ) також померли, що підтверджується свідоцтвами про смерть. За життя його дід та бабця, як він вже зазначав, спадщину не прийняли, фактично відмовившись від неї.
У подальшому для отримання Свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянки площею 5,75 гектарів, яка розташована на території Ново-Петрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області, він звернувся до нотаріуса із відповідною заявою. Проте у зв'язку із тим, що правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку відсутні, нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутися до суду для оформлення своїх спадкових прав.
Так, померлий ОСОБА_3 , дійсно за час життя не встиг створити зареєструвати селянське (фермерське) господарство, на належній йому на праві постійного користування земельній ділянці для ведення селянського (фермерського) господарства, а отже вказана земельна ділянка може бути успадкована для мети, для якої це право отримав спадкодавець.
Відповідно до відповіді, наданої Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру від 24.11.2023 року за № Г-1043/0-0.172-1902/6-23, було повідомлено про те, що перелік прав та обов'язків особи, які не входять до складу спадщини визначений у ст. 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Проте право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об'єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Тільки у такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.
Також додатково повідомлено, що документи йому можуть бути видані на підставі рішення суду.
При цьому йому було рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 02.10.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
02.12.2024 року від представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_6 до суду надійшло клопотання про залучення у справі співвідповідача Миколаївську селищну раду, Березівського району, Одеської області.
Ухвалою суду від 03.12.2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвокат Шкодіна Любов Василівни про залучення у справі співвідповідача Миколаївську селищну раду, Березівського району, Одеської області задоволено. Залучено у справу в якості співвідповідача Миколаївську селищну раду, Березівського району, Одеської області.
06.02.2025 року Ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначення справу до судового розгляду.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Шкодіна Любов Василівни надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять задоволити.
Від відповідачки ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 , визнає повністю.
Представник відповідача Миколаївської селищної ради, Березівського району, Одеської області в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву, в якій позов визнає, не заперечує проти його задоволення, просить справу розглянути в його відсутність.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ( а.с. 19 ).
Після смерті ОСОБА_3 , залишилось спадкове майно, зокрема, земельна ділянка площею 5,75 гектарів, яка розташована на території Ново-Петрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області, наданої для ведення особистого підсобного господарства, що належала померлому ОСОБА_3 , на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-ОД № 019944 від 22 березня 1999 року, виданого Миколаївською районною радою народних депутатів Миколаївського району Одеської області. Цільове призначення земельної ділянки - ведення селянського (фермерського) господарства ( а.с. 13, 14, 15 ).
Отже, позивач як син покійного ОСОБА_3 , являється спадкоємцем першої черги та такий, що прийняв спадщину.
Позивач не погоджуючись з відмовою нотаріуса звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд повинен розглядати справу в межах заявлених вимог.
Предметом спору у даній справі є визнання за позивачем права на користування земельною ділянкою в порядку спадкування.
Підставою відмови нотаріуса у видачі ОСОБА_1 , свідоцтва про право на спадщину було ненадання ним документу, який посвідчує право власності спадкодавця на майно.
Відповідно до ст. 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990№ 561-XII(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин далі Закон№ 561-XII), постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власностігромадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства,для ведення особистого підсобного господарства.
Відповідно до ст. 19 Закону№ 561-XII, сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами, зокрема,для особистого підсобного господарства.
Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст.23 Закону№ 561-XII).
У ст. 56 Закону № 561-XII зазначено, що для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара. За бажанням громадян їм додатково можуть надаватися земельні ділянки у користування. Загальна площа цих ділянок не повинна перевищувати 1 гектара.
01 січня 2002 року набрав чинності ЗК України від 25.10.2001, згідно з ч.1 ст.92 якого право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Суд бере до уваги позицію ВП ВС у постанові від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц, яка з урахуванням позиції ВП ВС, висловленій у постанові від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 прийшла до наступного висновку.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).
Право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 1 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його непереоформлення користувачем. Право постійного користування земельною ділянкою зберігається за таким користувачем до приведення прав і обов'язків щодо вказаної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства.
Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з передбачених у статті 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року підстав, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою (постанова ВП ВС від 05.11.2019 у справі № 906/392/18).
Статті 27 і 114 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, а також стаття 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року не передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).
Перелік прав та обов'язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у статті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини.
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
За встановлених вище обставин, беручи до уваги, що право постійного користування землею відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані, і позивач у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_7 , суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання за позивачем в порядку спадкування права постійного користування земельною ділянкою.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 200, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миколаївської селищної ради, Березівського району, Одеської області про визнання права постійного користування земельною ділянкою у порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на постійне користування земельною ділянкою площею 5,75 гектарів, яка розташована на території Ново-Петрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду, а стороною, що не була присутньою в судовому засіданні, з дня отримання копії рішення.
Суддя: Горобець В.Л.