Миколаївський районний суд Одеської області
Справа № 508/963/24
Номер проведження 2/508/40/25
18 лютого 2025 року
Миколаївський районний суд
Одеської області
В складі головуючого судді Горобця В.Л.
Секретаря Товт Т.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Миколаївка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідача на його користь 33 240 ( тридцять три тисячі двісті сорок ) гривень 00 копійок майнової шкоди та 10 000 ( десять тисяч ) гривень 00 копійок, завданої внаслідок злочину. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 17 липня 2024 року приблизно о 20:40 годині на перехресті вул. В. Карпішина та Л. Українки в смт. Миколаївка Березівського району Одеської області громадянин ОСОБА_2 без вагомих на те причин розпочав бійку та спричинив ОСОБА_1 , тілесні ушкодження: синець та садна шиї, синець та садна лівої поперекової ділянки, синець лівої кисті та садна лівого колінного суглобу, які віднесені лікарем судово-медичним експертом до легких тілесних ушкоджень ( Висновок експерта №89 від 23.07.2024 року ). Також ОСОБА_2 було завдано пошкоджень його автомобілю марки Тоуоtа, модель Саmry, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме: розбито ліве дзеркало та нанесені вм'ятини на передні двері авто.
За фактом вказано правопорушення 18.07.2024 року він звернувся із відповідною заявою до Березівського районного відділу поліції Головного управління національне поліції в Одеській області. Цього ж дня було відкрите кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024166260000091 від 18.07.2024 року, стосовно відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушенні передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України - умисне легке тілесне ушкодження, завдане потерпілому ОСОБА_1 .
Згідно Вироку Миколаївського районного суду Одеської області від 05.09.2024 року по справі №508/742/24 (номер провадження 1-кп/508/53/24) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був визнаний винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, з призначенням йому покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п'ятсо десять) гривень. Вирок набрав законної сили 07 жовтня 2024 року.
Кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого ОСОБА_2 , визнаний і винним, позивачу ОСОБА_1 завдано майнової та моральної шкоди, на відшкодування якої останній має право згідно з п. 10 ч. 1 ст. 56, ст. 61 Кримінального процесуального кодексу України як цивільний позивач.
Як уже зазначалося вище, в ході вчинення кримінального проступку ОСОБА_2 також було завдано пошкоджень його автомобілю марки Тоуоtа, модель Саmry, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме: розбито ліве дзеркало та нанесені вм'ятини на передній двері авто. Вказані ушкодження були завдані його авто в результаті нанесення відповідачем під час бійки ударів і поштовхів йому та його автомобілю
Завдані громадянином ОСОБА_2 його автомобілю пошкодження у вигляді розбитого лівого дзеркала та вм'ятин на передній двері авто потребують проведення наступних ремонтних робіт: заміна та покраска лівого дзеркала, рихтування лівої передньої двері та поліровка авто на загальну суму 33 240 (тридцять три тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, що підтверджується рахунком станції технічного обслуговування “АВТОСЕРВІС “ЛЮКС АВТО».
Отже, вчиненим кримінальним правопорушенням, ОСОБА_2 позивачу завдано матеріальної шкоди у сумі 33 240,00 грн.
Також неправомірними діями ОСОБА_2 (кримінальним проступком) позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягає у фізичному болі і моральних стражданнях через несправедливе та ганебне ставлення до нього з боку Відповідача на момент побиття, також в нервових переживаннях через побиття на очах перехожих та знайомих.
Крім того, внаслідок пошкодження транспортного засобу позивача, він був позбавлений можливості використовувати повсякденно автомобіль, що призвело до зміни ритму його життя та виникнення суттєвих труднощів під час поїздок на роботу та візитів до лікаря. Також він був змушений відволікатись від роботи та займатись пошуком пошкоджених, а також пошуком СТО, що здійснить ремонт автомобіля. Вказані обставин спричинили йому суттєві душевні страждання і хвилювання та їх причиною є безпосередньо протиправна поведінка відповідача.
У зв'язку з чим позивач вважає, що вчиненням кримінального правопорушення, зокрема, умисним побиттям його та ушкодженням його автомобіля, відповідачем ОСОБА_2 йому було завдано моральної шкоди, яку оцінюю у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Таким чином, загальний розмір завданої позивачеві майнової та моральної шкоди становиг 43 240 (сорок три тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, зокрема 33 240 (тридцять три тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок майнової шкоди та 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.
Ухвалою суду від 12.11.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні на своїх позовних вимогах наполягав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав. Просив суд відмовити у задоволенні позову. Відзив на позовну заяву не подав.
Суд, вислухавши сторони, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що Вироком Миколаївського районного суду Одеської області від 05.09.2024 року по справі №508/742/24 (номер провадження 1-кп/508/53/24) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був визнаний винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, з призначенням йому покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п'ятсо десять) гривень. Вирок набрав законної сили 07 жовтня 2024 року.
Кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого ОСОБА_2 , визнанийі винним, позивачу ОСОБА_1 завдано майнової та моральної шкоди, на відшкодування якої останній має право згідно з п. 10 ч. 1 ст. 56, ст. 61 Кримінального процесуального кодексу України як цивільний позивач.
У даному кримінальному проваджені ОСОБА_1 , визнаний потерпілим ( а.с. 9-11).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, враховуючи визначений ч. 6 ст.82 ЦПК України принцип обов'язковості обвинувального вироку суду у питанні вини відповідача, позивач у силу того, що цивільний позов у рамках вказаного вище кримінального провадження не заявляв, правомірно звернувся до суду із даним позовом у порядку цивільного судочинства про відшкодування шкоди, завданої злочинними діями ОСОБА_2 , і саме він має нести відповідальність за завдану позивачу майнову та моральну шкоду.
Відповідно до Висновку експерта № 89 від 18.07.2024 року ОСОБА_3 , громадянин ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження ( а.с. 25, 26, 27 ).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 та п. 8 і 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказовий процес у цивільному судочинстві має велику значимість через його важливість для вирішення кожної справи і загальнообов'язковість, оскільки без належного підтвердження необхідних обставин особа не отримає бажаного результату та не зможе повною мірою використати надані державою юрисдикційні гарантії захисту прав, свобод та інтересів осіб у разі їх порушення, невизнання або їх оспорення.
Належність та допустимість доказів визначають ст. ст. 77,78 ЦПК України.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Так, позивач просить стягнути з відповідача 33240 гривень заподіяну майнову шкоду, а саме шкоду завдвдану його майну, пошкодження автомобіля марки Тоуоtа, модель Саmry, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме: розбито ліве дзеркало та нанесені вм'ятини на передній двері авто.
Однак суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині, оскільки не доведена позивачем належними та допустимими доказами.
Як вбачається з вироку Миколаївського районного суду Одеської області від 05.09.2024 року ОСОБА_2 був визнаний винуватим у спричиненні позивачу легких тілесних ушкоджень. Будь-якої матеріальної шкоди заподіяної позивачу відповідачем, вироком суду не встановлено.
На підтвердження спричинених матеріальних збитків відповідачем позивачу, останім надано до справи розрахунок робіт АВТОСЕРВІС «ЛЮКС АВТО» на суму 33240 гривень, який не містить ні номеру, ні дати його складання, містить лише печатку, що в свою чергу є неналежним доказом.
Належним та допустимим доказом може бути висновок спеціаліста, який має відповідний сертифікат на проведення оціночних робіт, щодо встановлення пошкоджень транспортного засобу.
Суд не вбачає причинного зв'язку між нанесенням відповідачем позивачу тілесних ушкоджень під час бійки, яка мала місце 17.07.2024 року приблизно о 20:40 та пошкодженням автомобіля позивача відповідачем.
Позивачем до матеріалів справи долучено фотодокази пошкодження його автомобіля, однак вони не мають будь-якого доказового значення вини відповідача щодо пошкодження автомобіля позивача, оскільки невідомо коли вони були зроблені, і чи стосуються ситуації, вчинення кримінального правопорушення відповідачем, яке мало місце 17.07.2024 року.
Сам позивач у судовому засіданні повідомив, що він не бачив як відбулося пошкодження його автомобіля, лише здогадується, що дані пошкодження могли виникнути під час бійки з відповідачем.
До матеріалів справи долучено позивачем протоколи допиту свідків від 25.08.2024 року, однак дані покази свідків суд не приймає до уваги, оскільки дані свідки в судовому засіданні не допитувалися і їхні свідчення подані під час досудового розслідування судом не приймаються ( а.с. 12-19).
Будь-яких інших доказів позивачем, на підтвердження заподіяння відповідачем матеріальних збитків, суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначено устатті 23 ЦК України.
Так, згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, а також у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як роз'яснено судам в п.3Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у принижені честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з п.5постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди»при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають з'ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди, є сам по собі факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України).
Разом з цим, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, серія А, № 94, п.96), але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових витрат та урахуванням інших обставин. При цьому суд має право виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про те, що вчиненим відповідачем кримінального правопорушенням позивачу завдано моральної шкоди. При цьому, моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь - який її розмір може мати суто умовний вираз.
При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з'ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, їх тривалості, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Моральна шкода завдана позивачу полягає у душевних хвилюваннях та стражданнях, емоційному стресі, яких він зазнав у зв'язку із вчиненням протравних дій відповідача та спричинення йому тілесних ушкоджень. Суд також враховує і тривалість заподіяння позивачу моральної шкоди.
Суд, визначаючи розмір шкоди, виходить з вище наведених норм, керуючись принципами рівності, поміркованості, виваженості, розумності, справедливості, визнаючи, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Відтак, суд вважає за доцільне визначити розмір моральної шкоди, завданий позивачу, в сумі 5000 гривень, в зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Даний розмір відшкодування завданої злочином моральної шкоди, на думку суду, враховує всі обставини, досліджені в судовому засіданні та відповідає вимогам розумності і справедливості та є співмірним і доцільним у даному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, який станом на час звернення до суду з позовом складав з позовних вимог немайнового характеру 1211,20 грн та з позовних вимог майнового характеру 1211,20 грн, то з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 247, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правпорушенням -задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 моральну шкоду в розмірі 5000 ( п'ять тисяч ) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 на користь держави судовий збір у сумі 2422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня повного виготовлення тексту рішення до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Повний текст рішення виготовлено 18.02.2025 року.
Суддя: Горобець В.Л.