Справа № 508/90/25
№ 3/508/77/25
18.02.2025 селище Миколаївка
Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С. розглянувши матеріали, які надійшли від ВПД №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 5139 від 16.09.2019 року, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
встановив:
В провадженні Миколаївського районного суду Одеської області перебувають матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень: згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 232464 за ч.3 ст.130 КУпАП (справа № 508/90/25, провадження № 3/508/77/25); згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 232479 за ч.5 ст.126 КУпАП (справа № 508/91/25, провадження № 3/508/78/25).
За результатами автоматизованого розподілу судових справ зазначені справи було передано для розгляду судді Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С.
На підставі статті 36 КУпАП, матеріали справ за ч.3 ст.130 КУпАП (справа № 508/90/25, провадження № 3/508/77/25); за ч.5 ст.126 КУпАП (справа № 508/91/25, провадження № 3/508/78/25) постановою судді Миколаївського районного суду Одеської області від 18.02.2025 року, були об'єднані в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер 508/90/25, провадження №3/508/77/25.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , який протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч. 3 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП (постанова Миколаївського районного суду Одеської області від 09.04.2024 року, справа №508/282/24), 28.01.2025 року біля 13 години 30 хвилин біля села Сиротинка, Березівського району Одеської області, по автодорозі Т1623, керував автомобілем «ВАЗ 21011», ДНЗ НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія за допомогою приладу «Драгер 6810», показник приладу становить 2,80 проміле алкоголю в крові, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення (повторно протягом року), передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , який протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч.5 ст.126 КУпАП (постанова Миколаївського районного суду Одеської області від 09.04.2024 року, справа №508/282/24 та постанова Миколаївського районного суду Одеської області від 22.05.2024 року, справа №508/397/24), 28.01.2025 року біля 13 години 30 хвилин біля села Сиротинка, Березівського району Одеської області, по автодорозі Т1623, керував автомобілем «ВАЗ 21011», ДНЗ НОМЕР_2 без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим ОСОБА_1 порушив вимоги 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи про що свідчить розписка про отримання повістки про виклик до суду з зазначенням дати і часу судового розгляду.
Заяв та клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенства права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Крім того, суд враховує, що передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд розцінює неявку ОСОБА_1 неповажною, а також прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При винесенні постанови суддею враховано, що факт вчинення адміністративних правопорушень та вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджуються низкою належних та допустимих доказів, які не були спростовані у суді.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що будь-яких порушень при складанні протоколів про адміністративне правопорушення судом встановлено не було, а тому дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП доведена повністю.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. (ч. 1) Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. (ч. 2) У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. (ч. 3)
Відповідно до пункту 6 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року за № 1452, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.1. правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом серії ЕПР1 № 232464 від 28.01.2025 року, згідно якого, ОСОБА_1 , який протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч. 3 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП (постанова Миколаївського районного суду Одеської області від 09.04.2024 року, справа №508/282/24), 28.01.2025 року біля 13 години 30 хвилин біля села Сиротинка, Березівського району Одеської області, по автодорозі Т1623, керував автомобілем «ВАЗ 21011», ДНЗ НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія за допомогою приладу «Драгер 6810», показник приладу становить 2,80 проміле алкоголю в крові, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення (повторно протягом року), передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП;
- протоколом серії ЕПР1 № 232479 від 28.01.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 , який протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч.5 ст.126 КУпАП (постанова Миколаївського районного суду Одеської області від 09.04.2024 року, справа №508/282/24 та постанова Миколаївського районного суду Одеської області від 22.05.2024 року, справа №508/397/24), 28.01.2025 року біля 13 години 30 хвилин біля села Сиротинка, Березівського району Одеської області, по автодорозі Т1623, керував автомобілем «ВАЗ 21011», ДНЗ НОМЕР_2 без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим ОСОБА_1 порушив вимоги 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- як вбачається з відеозапису з портативної камери поліцейського (боді-камери) № 02022000246, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, після зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 , йому було повідомлено, що є підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Після чого, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або у медичному закладі. В свою чергу, ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат становить 2,80 % проміле алкоголю в крові.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушень, ч. 5 ст. 126 КУпАП (повторно протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами), ч.3 ст. 130 КУпАП (дії, передбачені частиною першою цієї статті (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння..), вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння).
На підставі викладеного, враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив порушення ПДР України, з метою недопущення повторного вчинення ним грубих правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає доцільним застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час вчинення правопорушення складає 51000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років (враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, шляхом накладення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених адміністративних стягнень).
У зв'язку із відсутністю в матеріалах справи інформації про власника транспортного засобу, автомобіля «ВАЗ 21011», ДНЗ НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 під час вчинення правопорушення, суд позбавлений можливості розглянути питання про призначення додаткового стягнення у виді конфіскації транспортного засобу.
Згідно ст. 40-1 ч. 1 КУпАП необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 40-1, 126, ст. 130, 221, 276, 279, 283-284 КУпАП,
постановив:
Визнати виннимОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.3 ст.130 КпАП України, і накласти на нього стягнення по зазначеним статтям:
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років без оплатного вилучення транспортного засобу .
- за ч.3 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 (п'ятдесят одна тисяча) грн. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) роки, без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти стягнення наОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах санкції статті, якою передбачено більш серйозне порушення, у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 (п'ятдесят одна тисяча) грн. на користь держави (платіжні реквізити: отримувач ГУК в Одеській області/Одеська область/21081300, код за ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UА84899998 0313080149000015001, код платежу 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 605,60 грн. судового збору (платіжні реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Києв/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня її винесення.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Суддя Дмитро БАНТАШ