Справа № 521/707/25
Провадження № 2-а/521/56/25
18 лютого 2025 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мазун І.А.
за участю секретаря судового засідання - Кусяк О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП,
До Малиновського районного суду міста Одеси звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 12192 від 26.11.024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що 26 листопада 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесена постанова № 12192 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку в особливий період: відсутність військово облікового документу, несвоєчасна постановка на військовий облік, несвоєчасне проходження ВЛК, що є порушенням абз. 5 с.10 ЗУ "Про військовий обов?язок та військову службу" та додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервісті", затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022р., а також накладений на ОСОБА_1 штраф 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.. Зазначив, що не погоджується із зазначеною постановою, вважає себе невинним, постанову № 12192 від 26.11.2024 року вважає необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи.
Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2025 року було відкрито провадження у справі.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак його представник надав до суду заяву про розгляд справи без участі, на задоволенні адміністративного позову наполягають з підстав, зазначених у позові.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 12.02.2025 року надав суду відзив на адміністративний позов, в судове засідання з'явився, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.
Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
В силу ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що 26 листопада 2024 року оскаржуваною постановою № 12192 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що позивач 26 листопада 2024 року, ОСОБА_1 порушив правила військового обліку в особливий період, а саме: відсутність військово облікового документу, несвоєчасна постановка на військовий облік, несвоєчасне проходження ВЛК, що є порушенням абз. 5 с.10 ЗУ "Про військовий обов?язок та військову службу" та додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервісті", затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022р. (а.с.3)
З матеріалів справи вбачається, що винесенню оскаржуваної постанови передувало складення протоколу про адміністративне правопорушення № 12192 від 25.11.2024 р. (а.с. 4-5)
Згідно з ст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ч. 2, ч. 5ст. 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки відповідачем було встановлено, що позивач на військовому обліку у ТЦК та СП не перебуває, та має зареєстроване місце проживання/ перебування АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , що підтверджується наданим до суду витягом. (а.с. 42)
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно дост.ст.1,3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції від 19.05.2024 року (далі Закон №2232-ХІІ) військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «;Про Збройні Сили України», «;Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані зокрема виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Закон України №2232-ХІІ до 19 травня 2024 року не визначав строку виконання громадянами України військового обов'язку, зокрема і щодо виконання правил військового обліку.
З 19 травня 2024 року в Законі №2232-ХІІ діє положення ч. 10 ст. 1, яким визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Крім того, 19 травня 2024 року набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАП доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, тобто після оприлюднення Указу Президента України від 24 лютого 2024 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію».
Отже, до 19 травня 2024 року норми ч. 3 ст. 210 КУпАП не існувало, та отже, з 19 травня 2024 року встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає сувору адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» (далі - Закон №3543-XII) громадяни зобов'язані, зокрема: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Проте, суд погоджується з тим, що починаючи з 19.05.2024 року, з моменту набрання законної сили Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції від 19.05.2024 року, ОСОБА_1 був встановлений обов'язок уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством, проте, матеріали справи не містять докази, що такі дії ОСОБА_1 були вчинені, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 було порушено правила військового обліку в умовах особливого періоду, а саме несвоєчасне оформлення військово-облікового документу належного зразка, несвоєчасне проходження військово-лікарської комісії, а також не оновлення облікових даних.
При цьому суд зауважує, що вказані порушення є триваючими до моменту виконання позивачем вказаних обов'язків.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01 січня 2024 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 року за № 36/41381) (далі - Інструкція).
Згідно п. 3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Вказані положення не є формальними, а виступають важливою законодавчою гарантію об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, тому повинна ґрунтуватися на належних і допустимих доказах, отриманих у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що у справі про адміністративне правопорушення складеної відносно ОСОБА_1 , постанова про притягнення до відповідальності містить посилання на порушення абз. 5 ст. 10 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року.
При цьому, суд звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та проходження військової служби» від 21 березня 2023 року № 2995-IX, внесено зміни та виключено статтю 10 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в постанові відсутні посилання на конкретні норми Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року, порушення яких допустився позивач.
Відсутність у постанові про адміністративне правопорушення посилання на конкретну норму права, яку порушив позивач і яка обумовлює об'єктивну сторону ч. 3 ст. 210 КУпАП, суперечить принципу правової визначеності, позбавляє суд можливості визначити співвідношення вчинених особою діянь із відповідною нормою закону, порушення якої інкримінується їй органом (посадовою особою) яким таку особу було притягнуто до адміністративної відповідальності..
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідно до п. 3 ч. 3 статті 286 КАС України постанова № 12192 від 26 листопада 2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КпАП України підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст.2,5 - 9, 72 - 77, 90, 210, 243-246, 250, 251, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 про адміністративне правопорушення № 12192 від 26.11.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати у сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів.
Повний текст рішення виготовлений 18 лютого 2025 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН