Справа №490/3071/24
Провадження №2/490/2123/2024
18 лютого 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Чаричанського П.О.,
за участю секретаря Циганкова Д.Є.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи Служба у справах дітей Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи Служба у справах дітей Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав а стягнення аліментів на утримання дітей.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що матір'ю дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про батька у свідоцтвах про народження усіх дітей зазначені зі слів матері відповідно до ст.135 Сімейного кодексу України.
У грудні 2021 року відповідач разом зі своїми двома дітьми переїхала із селища Вознесенського Вознесенського району Миколаївської області до міста Миколаєва, і після вторгнення рф на територію України у подальшому 12.05.2022 року зареєструвалась як ВПО за адресою проживання своєї матері ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними Довідками про взяття на облік внутрішньопереміщеної особи.
Однак, ще з лютого 2022 року двоє дітей відповідачки були залишені відповідачкою ОСОБА_1 та зникла у невідомому напрямку, місце проживання чи перебування її невідоме, інколи вона з'являється з метою крадіжки харчів та знов зникає, при цьому дітьми не цікавиться, їх вихованням не займається, матеріально не утримує, веде антисоціальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, також вживала алкоголь і під час вагітності, неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності.
Тобто з лютого 2022 року малолітні діти ОСОБА_7 та ОСОБА_4 постійно проживають з Позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , яка взяла на себе усі обов'язки по їх вихованню та матеріальному забезпеченню, при цьому відповідачка жодної матеріальної допомоги на утримання дітей своїй бабусі не надає, здоров'ям дітей не цікавиться, повністю самоусунулася від виховання дітей.
Після народження молодшої дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачка зникла в невідомому напрямку, нібито проживала разом з якимось чоловіком, дитину залишала саму по кілька діб без харчування, гігієною дитини не займалася, не відвідувала лікаря-педіатра, не зробила усі необхідні щеплення, тобто перебування дитини у відповідачки було небезпечним для дитини і тому її мати - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 забрала цю дитину до себе та виховує її разом зі своїми дітьми.
Просила позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно її дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 23.10.2024 року за заявою представника позивача - адвоката Царик Руслани Миколаївни, Частину позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи Служба у справах дітей Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей, а саме позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - залишити без розгляду.
Позивач та представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали, просила суд їх задовольнити.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку - шляхом направлення судової повістки на адресу місця реєстрації та оголошенням на сайті суду. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у її відсутність не надходило.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином. Надала суду клопотання в якому просила проводити розгляд справи у її відсутність. Крім того, на адресу суду надійшов Висновок виконавчого комітету Миколаївської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її дітей.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідачка належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, відповідачка не з'явилася в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подала відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач не надала до суду відзив, не повідомила суд про причини неявки в судове засідання, та те, що позивач надав згоду на проведення судового засідання у відсутність відповідача, то суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.
Суд дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.47/, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.43/, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.45/ їх батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_10 .
Згідно Витягів з Державного реєстру актів цивільного стану інформація про батька записані відповідно до ст.135 СК України у дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.14-16,18-22/.
Актом проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 01.03.2024 вказано, що діти проживають за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.10/.
Центром первинної медико-санітарної допомоги №5 зроблені Висновки про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 /а.с.11,12/.
Висновком про стан здоров'я ОСОБА_1 вказано, що вона здорова./а.с.13/.
Довідкою КНП "Миколаївський обласний будинок дитини" зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відвідували вказаний заклад з 11.04.2023 року по 01.05.2023 року, а також з 29.01.2024 року по 22.02.2024 року. Зазначено, що мама, ОСОБА_3 , дітьми не займається, не цікавиться їх вихованням. Всі питання з приводу дітей вирішує бабуся, ОСОБА_1 /а.с.26/.
Відповідно до наданої ЗДО№10 довідки від 02.02.2024 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відвідують вказаний заклад з вересня 2023 року по теперішній час. Мама, ОСОБА_3 , дітьми не займається, не цікавиться їх вихованням. Всі питання з приводу дітей вирішує бабуся, ОСОБА_1 /а.с.53/.
Актом обстеження умов проживання від 19.05.2023 року по АДРЕСА_2 зазначено, що за цією адресою проживають та мають постійне місце реєстрації ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . В квартирі відчувається неприємний запах, було не прибрано, розкидані речі. Відсутні запаси продуктів харчування. Біологічний батько дітей був в неадекватному стані. За результатами бесіди було наголошено про неприпустимість зловживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин. Наголошено на необхідності заключення декларації з лікарем на дитину ОСОБА_8 . Проведено бесіду щодо виконання батьківських обов'язків, а у разу невиконання на відповідальність. /а.с.50/.
Листами КНП ММР "Центр первинної медико-санітарної допомоги №5" та Служби у справах дітей адміністрації Центрального району м.Миколаєва зазначено, що мати, ОСОБА_3 , неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки відносно своїх трьох малолітніх дітей. На телефонні дзвінки не відповідає. Старші діти знаходяться у бабусі ОСОБА_1 . Найменшу дитину, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати залишає без нагляду, а тому запропоновано відвідати ОСОБА_9 (матір відповідачки ОСОБА_3 ) та провести з нею бесіду чи в змозі вона прийняти свою доньку з онуками для надання допомоги у вихованні та догляду. /а.с.27,28,29/.
Відповідно до Повідомлення про підозру від 29.01.2024 року ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України./а.с.38-39/.
Згідно характеристики, наданої Миколаївським РУП ГУ НП в Миколаївській області від 19.02.2024 року ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 проживала постійно та характеризувалась незадовільно. До кримінальної відповідальності не притягалась, але до адміністративної відповідальності притягалась неодноразово за ст. 184 КУпАП./а.с.49/.
Відповідно до наданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради висновку слідує, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов'язків, вихованням та утриманням дітей не займається, веде асоціальний спосіб життя. З лютого 2022 року ОСОБА_3 залишила ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з ОСОБА_1 , яка є їх прабабусею та зникла у невідомому напрямку. Зі слів ОСОБА_1 інколи ОСОБА_3 з'являється з метою крадіжки харчів, речей, документів та знов зникає. Спеціалістами служби та фахівцями Миколаївського міського центру соціальних служб неодноразово проводилась бесіда щодо виконання нею батьківських обов'язків відносно її дітей, вона неодноразово притягалась до відповідальності за ст. 184 КУпАП. Малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , забрала на виховання бабуся дитини ОСОБА_9 та мешкає з ним у с. Вознесенське Вознесенського району Миколаївської області. Малолітні ОСОБА_11 та ОСОБА_13 залишилися проживати з прабабусею ОСОБА_1 , яка створює для них належні умови для нормальної життєдіяльності та розвитку. 19.05.2024 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про надання дозволу органу опіки на проходження обстеження та лікування у лікаря психіатра малолітнього ОСОБА_11 , адже без дозволу матері не може надати йому необхідну медичну допомогу. ОСОБА_1 було надано допомогу у отриманні консультації лікаря-психіатра та підготовлено проєкт рішення для організації його обстеження та подальшого лікування. Керуючись рекомендаціями комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету ММР орган опіки та піклування виконкому ММР вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно її дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.88-91/.
Наказом Служби у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради від 09.05.2024 року №354, тимчасово влаштовано дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у сім'ю ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 строком до 08.11.2024 року.
В подальшому Наказом Служби у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради від 20.12.2024 року №1889, тимчасово влаштовано дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у сім'ю ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 строком до 20.05.2025 року.
Частиною 3 ст.51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абз. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Відповідно до ч.7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст. 164 СК України, п. 2 якої визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту п.2 ч.1 ст. 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Наслідком позбавлення батьківських прав, як виняткового заходу, є істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, ст. 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Згідно з ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно з ч.1 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз'єднання сім'ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06).
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) зазначено, що «ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
ОСОБА_3 систематично ухиляється від виконання батьківських обов'язків, (за що неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП) вихованням та утриманням дітей не займається, веде асоціальний спосіб життя. З лютого 2022 року покинула своїх дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на їх прабабусю ОСОБА_1 , а малолітнього ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 забрала на виховання бабуся останнього ОСОБА_9 в с.Вознесенське. Крім того, з 29.01.2024 року ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України.
Беручи до уваги, що відповідачка свідомо самоусунулась від виконання своїх обов'язків та нехтує своїми батьківськими обов'язками, а саме: не цікавиться життям, фізичним і духовним розвитком дітей, їх навчанню; підготовкою до самостійного життя, зокрема: необхідного харчування, медичного догляду, лікування; не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; а також не створює умов для отримання дітьми освіти, суд вважає що відповідачка не виконує належним чином свої батьківські обов'язки, а тому є підстави для позбавлення її батьківських прав відносно її дітей, суд вважає що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Щодо вимог позовної заяви в частині стягнення аліментів на утримання дітей судом встановлено наступне.
На утриманні позивача ОСОБА_1 знаходяться двоє малолітніх дітей ОСОБА_3 (а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1. ст. 183 СК України частка заробітку матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Частиною 5 ст. 183 СК України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Аналогічні норми викладені в п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
Таким чином з метою захисту інтересів дітей, створення їм необхідних умов для всебічного розвитку, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з наведеного з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір сплачений останнім при подачі позову в розмірі 968,96 грн.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У справі заявлені вимогу при поданні якої потрібно було б сплатити судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп., які потрібно було б стягнути на користь позивача в разі задоволення позовних вимог, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то судові витрати у виді несплаченого судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. підлягають стягненню з Відповідача на користь Держави.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263-265, 280-283, 288-289 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи Служба у справах дітей Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , відносно її дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Стягути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Роз'яснити ОСОБА_3 , право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (або з дати складення повного заочного рішення суду).
Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення (або в день складення повного заочного рішення суду), має право на поновлення пропущеного строку, на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя П.О. Чаричанський