521/1582/25
1-кп/521/1245/25
18 лютого 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162470000098 від 10.01.2025 року відносно:
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Березівки Березівського району Одеської області, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , з середньо-спеціальною освітою, заміжньої та маючої двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та двох малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , працевлаштованої в АТ «Укрзалізниця» на посаді прасувальниці, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022 року введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку, а на момент вчинення кримінального правопорушення - Указом Президента України № 740/2024 від 28.10.2024 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 4024-IX від 29.10.2024 року, строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Так, ОСОБА_4 02.01.2025 року о 07 годині 22 хвилини, під час дії воєнного стану, перебувала у приміщенні магазину «Сусіди», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чернишевського, буд. 1/А, де побачила на поверхні касового прилавку шкіряний гаманець коричневого кольору з тисненням ініціалів «S.V.» на лицевій стороні, який належить на праві власності ОСОБА_9 .
У цей час, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вищезазначеного гаманця, який остання обрала предметом свого злочинного посягання, достеменно розуміючи, що у ньому можуть перебувати грошові кошти, а також інше цінне майно.
Надалі, у той же час та в тому ж місці, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливі мотиви, з метою особистого збагачення, впевнившись у тому, що за нею ніхто не спостерігає, та її злочинні дії залишаються непомітними для потерпілого та сторонніх осіб і носять таємний характер, підійшовши до касового прилавку магазину «Сусіди», де потерпілий тимчасово залишив без нагляду свій гаманець коричневого кольору з тисненням ініціалів «S.V.» на лицевій стороні, вартістю 554 гривні 84 копійки, в якому знаходився паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , грошові кошти, а саме одна купюра номіналом 100 та одна купюра номіналом 5 доларів США, що станом на 02.01.2025 року (по курсу Національного банку України становить за 1 долар США - 41,9725 гривень) на суму - 4407 гривень 11 копійок, та грошові кошти у сумі 23 гривні, та поклала його до правої кишені своєї куртки зеленого кольору, одягненої на ній, тим самим викрала майно.
Після цьоо, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 4 984 гривні 95 копійок.
Вчиненим кримінальним правопорушенням ОСОБА_4 заподіяла потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 4 984 гривні 95 копійок, яку відшкодувала до початку судового розгляду.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, визнала повністю, кваліфікацію своїх дій не оспорювала та надала показання, які за змістом аналогічні обставинам, що зазначені в обвинувальному акті, а саме те, що вона 02 січня 2025 року, вранці, знаходячись біля каси в приміщенні магазину «Сусіди», який розташований по вул. Чернишевського в м. Одесі, побачила на прилавку біля каси гаманець та непомітно для оточуючих поклала його до кишені своєї куртки, після чого вийшла з магазину. Реалізуючи свій умисел, вона розуміла, що діє у період воєнного стану. В подальшому викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, отримані гроші використала на придбання продуктів та миючих засобів. Вартість викраденого майна не оскаржує. До початку судового розгляду завдані збитки відшкодувала потерпілому в повному обсязі. У вчиненому щиро кається та просить суд суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за його відсутністю, крім того зазначив, що обвинувачена відшкодувала матеріальну шкоду в повному обсязі, тому будь-яких претензій матеріального та морального характеру до неї не має.
Прокурор під час судового розгляду просила обмежитись допитом обвинуваченої і дослідженням документів, що характеризують її особу, документів, що стосуються вирішення долі речових доказів, та, відповідно до вимог статті 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Цивільний позов потерпілого просила залишити без розгляду з огляду на добровільне відшкодування обвинуваченою завданої потерпілому шкоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Отже, за згодою учасників судового провадження, які, під час судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, крім того, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин даного провадження, отже, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченої, а також дослідженням документів, що характеризують її особу, документів, що стосуються вирішення долі речових доказів та цивільного позову.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Під час допиту обвинувачена ОСОБА_4 підтвердила, що саме вона, за викладених в обвинувальному акті обставин, здійснила таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції, тому зважаючи на викладене та те, що обвинувачена підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини, і беззаперечно визнала свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд вважає доведеним пред'явлене їй обвинувачення і кваліфікує її дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , судом не встановлено.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; особу ОСОБА_4 та її вік (47 років); соціальне положення (заміжня, багатодітна мати, на теперішний час маючої двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та двох малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має зареєстроване та постійне місце проживання, працездатна та працевлаштована); стан здоров'я (особа осудна, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, інвалідності чи тяжких захворювань не має); те, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю та беззаперечно визнає вину у вчиненому у даному провадженні, відсутність матеріальних та моральних претензій у потерпілого до обвинуваченої, щиро засуджує свої дії; наявність обставин, що пом'якшують покарання (щире каяття, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди до початку судового розгляду) та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню обвинуваченою інших кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про її особу, позицію прокурора в судових дебатах, яка вважала, що виправлення обвинуваченої може бути досягнуто без її ізоляції від суспільства та те, що потерпілий у своїй заяві відмовився від позовних вимог у зв'язку з відшкодуванням йому завданої шкоди, суд приходить до висновку про можливість призначити ОСОБА_4 покарання, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, з подальшим звільненням її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на неї певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Саме таке покарання та спосіб його виконання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків).
У даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_9 до обвинуваченої ОСОБА_4 був заявлений цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди на загальну суму 4 984 гривні 95 копійок, яку ОСОБА_4 до початку судового розгляду відшкодувала у добровільному порядку. В зв'язку з чим суд вважає за необхідне цивільний позов залишити без розгляду.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна не застосовувались.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Враховуючи особу ОСОБА_4 та приймаючи до уваги призначене покарання, суд вважає, що відсутні підстави для застосування будь-якого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд
Визнати винною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
До набрання цим вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди на загальну суму 4 984 гривні 95 копійок - залишити без розгляду.
Речові докази, відповідно до постанов слідчого від 11.01.2025 року, а саме:
- шкіряний гаманець коричневого кольору з тисненням ініціалів «S.V.» на лицевій стороні складається з двох відсіків для купюр, одного відсіку для монет на кнопці та додаткового відділення посередині розвороту гаманця для карток з прозорою полімерною плівкою - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_9 , згідно протоколу отримання речового доказу на зберігання від 11.01.2025 року;
- оптичний носій інформації DVD-R диск марки «MyMedia», об'ємом 4,7 GB, який містить 6 (шість) відеофайлів, загальним об'ємом 625 МБ, які містять відеозапис з системи камер відеоспостереження розташованих в магазині «Сусіди», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чернишевського, 1/А - зберігати при матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025162470000098 від 10.01.2025 року.
Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку після його проголошення негайно вручається прокурору та обвинуваченій.
Суддя ОСОБА_1