Справа № 484/7205/24
Провадження № 3/484/162/25
Постанова
іменем України
18.02.2025 року суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Максютенко О.А, розглянувши в залі суду м. Первомайська справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з РВП ГУНП в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, проживає АДРЕСА_1 , громадянина України, зареєстрований АДРЕСА_2 , не працюючого, про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП,
встановив
15.12.2024 року ОСОБА_1 о 21 год 10 хвилин ОСОБА_1 знаходився за адресою АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав її нецензурною лайкою в наслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю. Вказані дії інспектором ВРПП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області Ткаченко Д.М. кваліфіковано за ч.2 ст.173-2 КУпАП та складено 15.12.2024 року протокол про адміністративне правопорушення Серія ВАД №608446.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлялися належним чином, шляхом направлення рекомендованого листа з повісткою за адресою вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Приписами ч. 2ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, однак справи щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП до таких не відносяться, тому суддя, приймаючи постанову за результатами розгляду справи про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за його відсутності, не порушив право на захист, оскільки вжив усіх заходів по повідомленню останнього про час та місце розгляду справи.
Ст.173-2 ч.1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Натомість ч.2 ст.173-2 КупАП (в чинній редакції на час вчинення правопорушення) передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Диспозиція ст. 173-2 КУпАПє бланкетною нормою та передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.
При цьому спеціальним нормативним актом, який визначає поняття домашнього насильства, встановлено перелік суб'єктів, які підпадають під його дію, та регулює відносини щодо запобігання та протидію домашньому насильству, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно доп.3 ч.1 ст.1 Закону України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству'від 07.12.2017 року домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство-форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч. 1ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").
Винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №608446 від 15.12.2024 року, протоколом прийняття заяви у ОСОБА_2 від 15.12.2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Наведені вище докази вказують на те, що 15.12.2024 року о 21 годині 10 хвилин ОСОБА_1 знаходився за адресою АДРЕСА_1 в п'яному вигляді та вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 а саме ображав її нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю гр. ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Диспозицією частини 2 статті 173-2 КУпАП (в редакції чинній на час скоєння) передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
В матеріалах справи є постанова Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.11.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, тобто на момент скоєння адміністративного правопорушення 15.12.2024 року вже минув рік його притягнення за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Таком чином, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року, за вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною 1статті 173-2 КУпАП.
Тому дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати на ч. 1ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, який притягується до адміністративної відповідальності вперше, ступінь його вини, вбачається доцільним накласти на нього стягнення передбачене санкцією статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу, що буде згідно ст.23 КУпАП достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Керуючись ст.ст. 40-1, 33, 276-280, 283-285 КУпАП
постановив
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-2 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя