Справа № 484/5225/24
Провадження № 2/484/118/25
Рішення
іменем України
12.02.2025 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Максютенко О.А.
із секретарем судового засідання Завірюха В.Ю.
розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя
за участі представника позивача адвоката Рідош-Шаповал В.І.
представника відповідача адвоката І.Філатова
встановив
18.09.2024 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розподіл спільного майна подружжя. В обгрунтування позову зазначено, що з 26.01.2009 року позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. Спільне життя з відповідачем не склалось та 11.09.2024 року шлюб між ними було розірвано на підставі рішення суду. До реєстрації шлюбу, проживаючи однією сім'єю без реєстрації шлюбу деякий час, та у період спільного проживання сторони придбали нерухоме майно, а саме: 26.04.2006 року - житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га за цією ж адресою. У період шлюбу 15.07.2018 року придбали автомобіль марки SHEVROLET AVEO, 2011 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Вважає, що все зазначене нерухоме майно було придбано в період шлюбу, то вони є об'єктами їх спільної сумісної власності.
На даний час дійти згоди щодо добровільного розподілу спільного майна подружжя сторони не можуть. Позивачка просить ухвалити рішення, яким визнати житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 спільним майном, та визнати за нею право власності на частину вищевказаного будинку та земельної ділянки, а також стягнути з відповідача грошову компенсацію вартості транспортного засобу в розмірі 126000 грн.
23.09.2024 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до судового розгляду, призначено підготовче судове засідання.
09.12.2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, за яким у задоволенні позовних вимог про визнання житлового будинку та земельної ділянки для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , спільним майном подружжя та визнання за позивачкою права власності на частину житлового будинку і земельної ділянки для його за вищевказаною адресою просить відмовити, оскільки вказане майно було придбано відповідачем за власні кошти, а доказів, що станом на 2006 рік сторони мали спільний бюджет, проживали разом, купували нерухоме майно за спільні кошти, позивачкою та її представником до матеріалів позовної заяви не додано. Вимоги про стягнення грошової компенсації з відповідача на користь позивачки за автомобіль визнав частково, та просив стягнути з нього компенсацію у розмірі 78900 грн. та здійснити розподіл судових витрат з урахуванням оплаченої відповідачем оцінки транспортного засобу в розмірі 2000 грн.
16.01.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивачки позов підтримала та просили його задовольнити, суду пояснила, що доказом спільного бюджету позивача та відповідача на час придбання житлового будинку та земельної ділянки є те, що у них в 2005 році народився син ОСОБА_4 , батьком якого був записаний відповідач по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони у справі з 26.01.2009 року перебували в зареєстрованому шлюбі (актовий запис № 01), який було розірвано 11.09.2024 року на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у справі №484/3114/24.
26.04.2006 року житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями і спорудами за АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,25 га, розташовану на АДРЕСА_1 , цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, були придбані відповідачем ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області Ткаченко Н.В. та зареєстровано у реєстрі за №925. Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно та витяг з Державного реєстру правочинів щодо земельної ділянки, видані 02.03.2007 Первомайським МБТІ за №13764142 та 26.04.2006 приватним нотаріусом Ткаченко Н.В. за №2326621 відповідно на ім'я ОСОБА_2
15.07.2018 року під час шлюбу сторін був придбаний легковий автомобіль марки SHEVROLET AVEO, 2011 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 було видано на ім'я ОСОБА_2 .
Оскільки позивач визнав факт придбання даного автомобіля за спільну кошти в період шлюбу з позивачкою, то дана вимога позивача про поділ автомобіля підлягає задоволенню, та з відповідача слід стягнути грошову компенсацію за вказаний автомобіль.
Щодо визначення вартості грошової компенсації за автомобіль, яку слід стягнути з відповідача, суд виходить саме з наданого відповідачем оціночного звіту вартості спірного автомобіля.
Згідно звіту ФОП Романів №206-24 про оцінку транспортного засобу від 28.11.2024 року ринкова вартість автомобіля SHEVROLET AVEO 1.5 5МТ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 на дату оцінки складає 157800 грн.
Суд не приймає надану середньоринкова вартість транспортного засобу за даними позивачки, що склала 6000 доларів США, що еквівалентно 252000 грн, оскільки вона є приблизно схожою до спірного автомобіля.
У випадку неможливості встановлення дійсної (ринкової) вартості майна (транспортного засобу), визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.
Звіт складений ФОП ОСОБА_5 , як суб'єктом оціночної діяльності, є належним та допустим доказом, тому суд виходить з суми вартості автомобіля зазначеній у звіті, а саме 157800 грн.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 3 статті 368 ЦК України).
Таким чином, в силу статті 60 СК України презумується, що все майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності (крім майна, зазначеного в статті 57 СК України).
Що стосується, вимог про визнання спільним майно сторін, а саме: житлового будинку за земельної ділянки набутого відповідачем в 26.04.2006 року за договором купівлі-продажу, суд зазначає наступне.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (частина 2 статті 3 СК України).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно з частиною 1 статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Як на доказ факту проживання однією сім'єю з відповідачем з 2005 року представник позивача послалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився спільний син сторін ОСОБА_6 , батьком якого в свідоцтві про народження записаний відповідач.
Доказів, того, що сторони по справі були поєднані спільним побутом та мали взаємні справа та обов'язки в 2006 році в період придбання житлового будинку та земельної ділянки суду не надано.
Сам факт народження сина в 2005 році не свідчить про те, що сторони спільно проживали, мали спільний бюджет та несли спільні витрати як подружжя. Відсутні докази придбання сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов'язків, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), що б дало змогу визначити правовий статус спільної сумісної власності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як передбачено вимогами статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статей 76, 80, 229 ЦПК України, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).
Таким чином, відсутні докази для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а тому відсутні і підстави, передбачені 74 СК України вважати майно таким, що належить на праві спільної сумісної власності сторонам, як жінці та чоловікові, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою.
Позивач зобов'язана була довести обставини, на які посилалася на підтвердження позову, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, про відмову в задоволені позову у цій частині.
Судові витрати суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 259,263-265 ЦПК України
ухвалив
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в праві спільної власності на автомобіль марки Shevrolet Aveo 2011 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 в сумі 78900 (сімдесят вісім тисяч дев'ятсот) грн.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по справі по сплаті судового збору в сумі 788 грн 95 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі по оплаті визначення ринкової вартості дослідження автомобіля в сумі 1 тис. грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Миколаївської області безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_6 .
Повний текст рішення складено 18.02.2025 року.
Суддя