Справа № 521/4020/24
Провадження 3/521/178/25
21 січня 2025 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Маркарова С.В.,
розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до відповідальності
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1
проживаючого: АДРЕСА_1
за ч. 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
25.02.2024 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Opel Vectra н/з НОМЕР_1 по вул. Крайній, 1/2 в м. Одесі, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння - відмовився.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ 10.10.2001 року № 1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції сама по собі є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст. 130 КУпАП.
Правопорушник від явки в суд ухилився.
Вина правопорушника у вчинені адміністративного правопорушення підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 852139
- відеофіксацією порушення на 1-му диску
-направленням водія на огляд на стан сп'яніння
Так, об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП може бути :
1) керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого);
2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння;
3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявні по справі докази відповідають вимогам статті 251 КУпАП, за якою доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Додаткове залучення свідків при фіксації правопорушення технічними приладами, засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису - законом не вимагається.
Досліджений судом відеозапис сумнівів у суду не викликає.
Так, з відеозапису порушення, зокрема вбачається що :
Водій керував транспортним засобом.
Зупинення правопорушника працівниками патрульної поліції не суперечило статтям 31, 35 Закону України «Про національну поліцію».
При оформлені адміністративних матеріалів поведінка правопорушника, його зовнішній вигляд викликали у працівників патрульної поліції сумніви в стані водія на предмет його сп'яніння.
Працівниками патрульної поліції правопорушнику роз'яснена суть інкримінуємого правопорушення.
Правопорушник свідомо всіма своїми діями ухилився від дослідження на стан сп'яніння в медичній установі.
Порушень працівниками поліції Законів України «Про дорожній рух», «Про національну поліцію», КУпАП, Наказу МОЗ від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», ПКМУ від 17.12.2008 № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 6.11.2015 судом не встановлено.
Згідно з п. 3,4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи кількох ознак стану порушення координації рухів; порушення мовлення; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірних покривів особи; поведінка, невідповідна до ситуації, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість реакції чи, навпаки, підвищена жвавість або рухливість, незв'язне мовлення; почервоніння обличчя чи неприродна блідість.
Ознаки сп'яніння, виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки та визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо.
Ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп'яніння.
При вирішенні справи, суд враховує, що відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен розуміти правовий статус водія, виконувати обов'язки водія, та на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначене відповідає усталеній позиції ЄСПЛ, практика якого згідно статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року використовується судами як джерело права.
Так, у рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Процедура складання адміністративних матеріалів патрульною поліцією дотримана.
При вирішенні справи суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема такі рішення як «Надточій проти України», «Гурепка проти України», «Кобець проти України», «Берктай проти Туреччини», «Лавенте проти Латвії», в яких суд дійшов висновку, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер (санкція є достатньо суворою, право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності) та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого (принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву»).
Зі змісту відеозапису та всіх інших матеріалів справи у їх сукупності чітко встановлюється суть правопорушення, його склад в діях водія.
Так, встановлені судом при розгляді справи обставини, вина правопорушника є результатом достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
При накладення адміністративного стягнення суд в порядку статті 33 КУпАП враховує, зокрема, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини.
Посвідчення водія станом на 25.02.2024 правопорушнику - видано (звірка з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика»).
При накладення адміністративного стягнення суд в порядку статті 33 КУпАП враховує, зокрема, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини.
Керуючись статтею 33, ч. 1 ст. 130, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВизнатиОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір 605 грн. 60 коп.
Згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою ст. 307 КУпАП - у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу - 34 000 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси.
Канцелярії суду - копію постанови направити правопорушнику, УПП в Одеській області ДПП, виконавчій службі за місцем проживання правопорушника для відома та виконання.
Суддя Світлана МАРКАРОВА
21.01.25