Справа № 483/16/25
Провадження № 2/483/210/2025
Іменем України
11 лютого 2025 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Рак Л.М.,
за участю секретаря Гречки С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
03 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із зазначеним позовом до ОСОБА_2 . Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її та відповідача донькою, яка у теперішній час проживає з нею. З батьком дитини вони на даний час разом не проживають, він відмовляється надавати фінансову допомогу на виховання їх спільної дитини. У відповідача є інші діти які перебувають на його утриманні, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який навчається на денній формі навчання у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вона разом з донькою є внутрішньо переміщеними особами, на теперішній час вона не працює, перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та рівень її щомісячного сукупного доходу становить 9760 грн., з них: 2900 грн. - довічної пенсії, як інваліду 3 групи, по 3000 грн. - виплата як внутрішньо переміщеній особі їй та її доньці, та щомісячна виплата на дитину протягом 36 місяців від її народження у розмірі 860 грн. Посилаючись на те, що вона одна не може забезпечити достатній необхідний рівень розвитку їх з відповідачем доньки, а батько, який є працездатним, може сплачувати аліменти у фіксованому розмірі 10000 грн., оскільки він є пенсіонером Міністерства оборони України та на даний час є мобілізованим до лав Державної прикордонної служби України і має постійний сукупний дохід у розмірі 60000 грн. з них: 24000 грн. - пенсії та приблизно 36000 грн. грошового забезпечення, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їх малолітньої доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 10000 грн. щомісячно.
28 січня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що з позовом ОСОБА_1 він не погоджується та просить відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що в нього з позивачкою народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір'ю, однак він постійно приймає участь в утриманні дитини та по можливості і у її вихованні, а також, що він не відмовляється надавати фінансову допомогу на утримання їх дитини, оскільки його участь в утриманні доньки відбувається шляхом купівлі їй речей (одягу), сумішей для кормління, памперсів, оплати привичок, послуг масажиста та інше, що у готівковій формі щомісячно становить не менше 10000 грн., з них: речей (одягу) не менше ніж на 3000 грн. щомісячно, сумішей для годування (4 упаковки по 860 грн.) - 3680 грн., памперсів (4 упаковки по 500 грн.) - 2000 грн., прививки, масажист не менше 2000 грн. Крім того, зазначив, що на його утриманні, крім доньки ОСОБА_7 , перебувають ще троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на даний час є студентом денної форми навчання, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На теперішній час, рівень його сукупного доходу складає 60000 грн. на місяць, з яких: 24000 грн. пенсія як особи з інвалідністю внаслідок війни та приблизно 36000 грн. щомісячне грошове забезпечення, як мобілізованого військовослужбовця і в разі задоволення позову розмір сукупних витрат на утримання доньки буде складати 18500 грн., тобто не менше 33 відсотків його сукупного доходу (а.с 29-30).
10 лютого 2025 року позивачка ОСОБА_1 надала до суду відповідь на відзив в якій з відзивом відповідача не погодилась та зазначила, що відповідач може коли завгодно відмовитися від надання матеріальної допомоги на їх дитину, а тому просила позов задовольнити.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у поданих ними відзиві на позовну заяву та відповіді на відзив просили справу розглядати без їх присутності.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується дослідженою у судовому засіданні копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Позивачка ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю 3 групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 16).
Відповідно до довідок переселенця 4827-7501796866 та 4827-7501796865 від 23 вересня 2024 року позивачка ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеними особами (а.с. 14-15).
Відповідач ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи внаслідок війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 (а.с. 19), відповідно до службового посвідчення НОМЕР_4 , що видане 22 грудня 2022 року та дійсне до 31 грудня 2027 року відповідач ОСОБА_2 займає посаду військовослужбовця НОМЕР_5 прикордонного загону (а.с. 15), що ним не заперечується, відповідно отримує дохід, як зазначено сторонами в сукупному розмірі 60000 грн. щомісячно, з яких: 24000 грн. - пенсія як особи з інвалідністю внаслідок війни та приблизно 36000 грн. щомісячне грошове забезпечення, як мобілізованого військовослужбовця, він має від іншого шлюбу трьох дітей, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відповідно до довідки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» № 317 від 14 липня 2023 року є студентом 3 курсу вказаного навчального закладу, який закінчує 30 червня 2025 року (а.с. 11), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 (а.с. 10,12,13).
Відповідач не заперечує, що має доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає з матір'ю та зазначає, що він на утримання доньки надає матеріальну допомогу.
Позивачка наполягає на задоволенні позову.
Вирішуючи цивільно-правовий спір в частині стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходить з такого.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
Суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 СК України).
При цьому, підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у п. 23 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Визначаючи розмір аліментів, який повинен сплачувати відповідач, суд враховує: матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів на утриманні ще двох неповнолітніх дітей та повнолітню дитину до 23-х років яка на даний час навчається, визнання цих обставин позивачкою у позові, становище яких не має бути погіршеним через стягнення аліментів на утримання іншої дитини відповідача, а також відсутність відомостей про мінливий або нерегулярний дохід відповідача на теперішній час.
При цьому суд зазначає, що наявність у відповідача інших неповнолітніх дітей та дитини, яка продовжує навчання, не звільняє його від обов'язку по утриманню малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Таким чином, проаналізувавши досліджені докази у сукупності, виходячи з закріплених ч. 9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності, розумності та обов'язку обох батьків утримувати своїх дітей, суд вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 7500 грн. щомісячно, які він, виходячи з фактичних обставин справи, спроможний сплачувати на утримання своєї дитини - доньки ОСОБА_8 .
Судовий збір підлягає компенсації за рахунок держави, оскільки від сплати при зверненні до суду із цим позовом позивачка була звільнена, а відповідач є інвалідом 2 групи внаслідок війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_9 (а.с. 19) та відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,-
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_10 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_11 ), аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі у розмірі 7500 (сім тисяч п'ятсот) гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 січня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Судовий збір компенсувати за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14 лютого 2025 року.
Головуючий: