Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
Справа № 483/208/25
Провадження № 1-кс/483/20/2025
Іменем України
17 лютого 2025 року м. Очаків
Слідчий суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про вирішення долі речових доказів, -
12 лютого 2025 року прокурор Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївській області з клопотанням, про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні № 12023152100000081 від 22 квітня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
У клопотанні прокурор, посилаючись на ч. 9 ст. 100 КПК України, просила вирішити долю речових доказів у кримінальному провадженні № 12023152100000081 від 22 квітня 2023 року щодо: 526 патронів придатних для стрільби; залишків 40-мм пострілу RLV-HEF; осколків і деталей двох гранат Ф-1, одного корпусу гранати GHO-1 і одного УЗРГМ, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУНП.
Слідчий суддя вважає, що клопотання слід повернути без розгляду з таких підстав.
Частиною 1 ст. 1 КПК України, встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 17 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Чинний кримінальний процесуальний закон розрізняє поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи стадії кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність) здійснення ними своїх повноважень та належним чином розмежовуючи їх.
Тобто, у випадку, коли кримінальне провадження закрите слідчим, клопотання подане в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження. Пунктом 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
Слідчий суддя бере участь та здійснює контроль у кримінальному провадженні лише на етапі досудового розслідування
Частиною 3 ст. 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Судом встановлено, що до слідчого судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області 12 лютого 2025 року надійшло клопотання про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні № 12023152100000081 від 22 квітня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Вказане кримінальне провадження постановою слідчого 27 липня 2023 року закрито. Отже досудове розслідування у цьому кримніальному провадженні закінчено його закриттям.
Таким чином, розгляд зазначеного клопотання у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України повинен здійснювати суд, а не слідчий суддя, який на даному етапі не наділений відповідними повноваженнями, а тому клопотання про вирішення долі речових доказів слід повернути прокурору без розгляду.
Керуючись ст. 100 КПК України,-
Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні № 12023152100000081 від 22 квітня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - повернути прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: