18.02.2025
Справа № 482/1981/24
Номер провадження 2/482/30/2025
Іменем України
18 лютого 2025 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.
Свої позовні вимоги, з врахуванням заяви про уточнення поштової адреси від 17.02.2025 року, обґрунтовує тим, що 11.02.2016 року позивачка придбала у відповідача житловий будинок АДРЕСА_1 разом із земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку площею 0,06 га, але при цьому договору купівлі-продажу нотаріально не оформляли.
Вказує, що ОСОБА_2 в подальшому відмовився від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, а тому просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна та визнати за нею право власності на це майно.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, але від неї до суду надійшла заява про підтримання позовної заяви та про розгляд справи без її участі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, в тому числі у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, правом подання відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
11.02.2016 року ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 18.06.1996 року), склав письмову розписку про те, що він отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 110 000,00 грн. (сто десять тисяч гривень), в якості оплати за продаж житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та земельної ділянки на якій розташований цей будинок, площею 0,06 га. В якості підтвердження свого наміру продати вказане домоволодіння і земельну ділянку, як стверджує позивач, передав ОСОБА_1 оригінали всіх документів, ключі від будинку та зареєстрував її за даною адресою.
Також ОСОБА_2 в своїй розписці зазначив, що в подальшому зобов'язується оформити цей договір нотаріально.
Відповідно до договору дарування житлового будинку з земельною ділянкою від 10.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Філіпенко Д.В. за №2484, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Районного комунального підприємства «Новоодеське районне бюро технічної інвентаризації» № 19810502 від 07.08.2008 року та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №21601124 від 14.05.2014 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до договору дарування житлового будинку з земельною ділянкою від 10.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Філіпенко Д.В. за №2484, витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №23012635 від 16.06.2014 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,06 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №384973948248, кадастровий номер 4824883900:07:027:0005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
У відповідності до ч.ч. 1 і 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 337 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, переходить право власності на земельну ділянку, на якій будинок розташований, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 657 ЦПК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що хоча сторони, у відповідності до вимог законодавства, не посвідчили нотаріально договір купівлі-продажу спірного майна, але домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 11 лютого 2016 року укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , за яким ОСОБА_1 придбала житловий будинок з усіма господарськими будівлями та спорудами і земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на:
-житловий будинок з усіма господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
-земельну ділянку призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,06 га, кадастровий номер
-4824883900:07:027:0005, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Судові витрати по справі залишити за позивачкою ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя В.М. Кічула