18.02.2025
Справа № 482/2122/24
Номер провадження 2/482/45/2025
Іменем України
18 лютого 2025 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява обґрунтована тим, що 08.11.2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір (оферти) № 08.11.2022-100000708, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00 грн.
Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання системи Bank ID Національного банку.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит, на наступних умовах: сума кредиту - 6000,00 грн.; строк кредитування - 70 днів з дати надання кредиту; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 1,2% за 1 день користування кредитом; комісія, пов'язана з наданням кредиту - 900 грн.; розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦПК України - 438% річних.
Вказує, що кредитодавець свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку із чим, станом на 16.01.2023 року, утворилась заборгованість у розмірі 11939,95 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн., по процентам в розмірі 5039,95 грн. та по комісії в розмірі 900,00 грн.
Посилаючись на викладене позивач просив суд про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості, а також суми судового збору.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але у позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував
Відповідач, будучи належним чином, у відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України та згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, повідомленим про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань не подавав, правом надання відзиву не скористався.
У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, на підставі ухвали суду, справу розглянуто у відсутності сторін, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, за місцем реєстрації місця проживання, позивач проти такого вирішення справи заперечень не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
08.11.2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 08.11.2022-100000708, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00 грн.
Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 08.11.2022-010000708 пройдено ідентифікацію шляхом використання системи Bank ID Національного банку.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит, на наступних умовах: сума кредиту - 6000,00 грн.; строк кредитування - 70 днів з дати надання кредиту; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 1,2% за 1 день користування кредитом; комісія, пов'язана з наданням кредиту - 900 грн.; розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦПК України - 438% річних.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 6000,00 грн. підтверджено кредитним договором № 08.11.2022-100000708 від 08.11.2022 року, який підписано одноразовим ідентифікатором N829; квитанцією LIQPAY на суму 6000,00 грн від 08.11.2022 року за договором № 08.11.2022-100000708 на картку/рахунок НОМЕР_1 ; довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 08.11.2022-100000708 від 08.11.2022 року, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 дорівнює 11939,95 грн. та складається з 6000,00 грн. заборгованості за основним боргом, 5039,95 грн. заборгованості за процентами та 900,00 грн. заборгованості за комісією.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 08.11.2022-100000708 від 08.11.2022 року було укладено у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Оскільки рішення ухвалене на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним також покласти на відповідача обов'язок відшкодувати позивачу судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 280-289 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором № 08.11.2022-010000708 від 08.11.2022 року у розмірі 11939,95 (одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять гривень 95 копійок) грн., з яких 6000,00 грн. заборгованості за основним боргом, 5039,95 грн. заборгованості за процентами та 900,00 грн. заборгованості за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Головуючий суддя В.М. Кічула