Справа № 489/1085/25
Провадження №2/489/1424/25
про відмову у відкритті провадження у справі
18 лютого 2025 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Микульшиної Г.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про скасування сурової догани, зобов'язання виплатити додаткову винагороду та премію військовослужбовцю
встановив:
17.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить про скасування сурової догани, зобов'язання виплатити додаткової винагороди та премії за вересень 2024 року йому як військовослужбовцю.
Позов мотивовано тим, що позивач 21.09.2024 отримав від відповідача сувору догану наказом командира ВЧ НОМЕР_1 № 237 від 28.09.2024, де вказано про невиплату йому премії та додаткової винагороди у вересні 2024 року через виконання ним обов'язків військової служби у стані алкогольного сп'яніння. При цьому постановою суду від 19.12.2024 справу відносно позивача за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення. Проте відповідач сувору догану не скасував та виплати позивачу не здійснив.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд дійшов наступного.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
З аналізу вказаних норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов'язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.
Таким чином, для визначення юрисдикційної належності спору необхідно з'ясувати, чи пов'язаний спір з прийняттям, проходженням чи звільненням особи з публічної служби.
При наданні спору статусу публічно-правового з приводу прийняття громадян на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби, встановленню підлягають такі обставини: чи проходила особа конкурс на заняття вакантної посади; чи складала така особа присягу посадової особи; чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач є військовослужбовцем.
Предметом спору є скасування сурової догани, зобов'язання виплатити додаткову винагороду та премію військовослужбовцю, тобто пов'язано із проходженням ним військової служби.
Статтею 125 Конституції України закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Суд приймає до уваги, що, вирішуючи питання до якого суду звертатись, адміністративного чи загального, слід визначити суб'єктний склад правовідносин.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 201/15806/15-ц).
У відповідності до п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
У ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» закріплено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
З огляду на викладене спірні правовідносини виникли з приводу грошового забезпечення позивача під час проходження військової служби, а не цивільно-правових відносин. Указаний спір є публічно-правовим та пов'язаний із проходженням позивачем військової служби, у зв'язку з чим належить до юрисдикції адміністративного суду.
Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо юрисдикційності справ за позовами, що стосуються обрання, перебування (проходження) та звільнення з публічної служби. Належність таких спорів до адміністративних обґрунтовано таким. У рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів ст.19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов'язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Такі правові висновки викладено, зокрема, к постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року по справі №761/33941/16-ц, від 20 листопада 2019 року по справі №623/1656/6-ц, від 22 січня 2020 року по справі №813/1045/18, від 12 січня 2021 року по справі №757/44631/19-ц.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням наведених положень процесуального законодавства та правових висновків Верховного Суду, а також предмету спору в цій справі, суд вважає, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду та має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства за нормами КАС України, оскільки є пов'язаним із проходженням позивачем публічної (військової) служби.
За такого, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, є підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про скасування сурової догани, зобов'язання виплатити додаткову винагороду та премію військовослужбовцю.
Роз'яснити, що відмова у відкритті провадження у справі не позбавляє особу права звернутися з позовною заявою в порядку, передбаченому КАС України, до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Повний текст судового рішення складено 18.02.2025.
Суддя Г.А. Микульшина