Справа № 489/204/25
Провадження № 3/489/464/25
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Постанова
іменем України
18 лютого 2025 року місто Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Рибіцька К.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
встановила:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №661642 від 29.12.2024, вбачається, що 29.12.2024 о 01:30 год в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї не рідної матері, а саме: виражався нецензурною лайкою в її сторону та вдарив рукою по обличчю, внаслідок чого завдано шкоди фізичному здоров'ю та небажання спілкуватись з кривдником.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не з'явилася двічі, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася шляхом направлення судової повістки та оголошенням на сайті судової влади. Номер телефону ОСОБА_1 , вказаний у протоколі, не існує. Таким чином, судом вжито всіх можливих заходів для своєчасного виклику особи до суду. До суду не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, відомо, що на розгляді Ленінського районного суду міста Миколаєва знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно неї, про що їй повідомлялось особисто під час складення протоколу та засвідчено її підписом. У зв'язку з цим, особа, відносно якої складено протокол, яка обізнана про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно неї перебуває на розгляді в суді, виходячи із практики ЄСПЛ, зобов'язана вживати заходів для того, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, зокрема отримати судову повістку та з'явитися до суду для розгляду вказаної справи.
Згідно зі ст. 6 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні.
Отже, оскільки від особи не надходило клопотання про відкладення розгляду справи та остання мала достатньо часу та можливостей реалізувати своє право викласти свої аргументи щодо протоколу про адміністративне правопорушення, тому суддя вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, суд виходить з того, що якщо особисто особа не з'явилася у судове засідання, а суддя вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Також суд враховує той факт, що участь особи в суді при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаної категорії не є обов'язковою.
Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, відсутність клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також відсутність обґрунтованого клопотання необхідності відкладення розгляду справи, суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася двічі, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась особисто телефоном.
Дослідивши письмові матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; заяву ОСОБА_2 ; письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; копію термінового заборонного припису стосовно кривдника; відео із нагрудної камери поліцейського;), суд дійшов таких висновків.
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства обов'язковим є завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. З відео з нагрудного відеореєстратора поліцейських, судом встановлено, що ОСОБА_1 29.12.2024 близько 01:30 год відпочивав у своїй кімнаті та був розбуджений мачухою ОСОБА_3 . Потім відбувся словесний конфлікт із батьком ОСОБА_4 , який переріс у штовханину і батько вдарив ОСОБА_1 по голові, а останній змушений був захищатися, відштовхнувши батька. Після чого ОСОБА_1 повернувся відпочивати.
ОСОБА_4 навідріз відмовився виходити до поліцейських, які прибули на виклик, а також надавати свої пояснення.
Потерпіла ОСОБА_3 в заяві та письмових поясненнях зазначила про завдання їй удару по обличчю ОСОБА_1 .
Відповідно до п.п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема фізичне, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно завдаються ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Встановлені суддею обставини вказують на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки його дії були викликані попередніми агресивними діями його батька і лише на батькові удари ОСОБА_1 відповів штовханням. На відео зафіксовано пошкодження обличчя ОСОБА_1 . Отже, можливий удар потерпілій був завданий без умислу, а лише в ході штовханини з батьком. Крім того, на відео або іншими доказами не зафіксовано будь-якої шкоди фізичному здоров'ю потерпілої.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх взаємозв'язку, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність достатніх і достовірних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 умисних дій фізичного характеру по відношенню до ОСОБА_3 , завдання шкоди її фізичному здоров'ю.
Наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у діях ОСОБА_1 не встановлена «поза розумних сумнівом», а наявність побутового конфлікту між ним та батьком і мачухою не є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
За таких обставин суддя вважає за необхідне закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 252, 266, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
постановила:
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя К.О. Рибіцька