КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/1355/24
Провадження № 2/488/235/25 р.
18.02.2025 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,
при секретарі - Волошиної Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,-
Позивач - ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Павленко Н.М., звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний дід - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді належного йому житлового будинку АДРЕСА_1 .
Ще за життя спадкодавець ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Козленок С.І. від 31.10.2008 року за реєстровим № 4052, яким заповів позивачу усе належне йому майно, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося, в тому числі все те, що буде йому належати на день його смерті і на що він матиме право за законом.
З метою оформлення своїх спадкових прав та отримання належного йому спадкового майна за заповітом, позивач, через свого представника - адвоката Павленко Н.М., звернувся з відповідною заявою до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Островської-Колосюк Ю.Б.
21.03.2024 року Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через відсутність документів, що підтверджують відсутність спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Зокрема, нотаріус вказав на необхідність встановлення правового статусу ОСОБА_2 , який був зареєстрований у будинку на момент смерті спадкодавця.
Враховуючи вищезазначене, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та просити суд визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті його діда - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідачу була направлена ухвала про відкриття провадження та матеріали позову, своїм правом на подання відзиву та заперечень він не скористався, в судове засідання не з'явився, хоча судом про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення, доказів про поважність причин неявки суду не надав.
Враховуючи викладене, та зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до положень ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із такого.
Із матеріалів цивільної справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Миколаєві помер рідний дід позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.7).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді 30/100 частин житлового будинку рахом із прилеглими до нього надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вищезазначені 30/100 частки житлового будинку належали спадкодавцю на підставі Договору забудови, посвідченого П'ятою миколаївською державною нотаріальною конторою 24.11.1978 року за р. №4938, зареєстрованого в КП «ММБТІ» 12.12.1986 р. № 4319 та рішення місцевого суду Корабельного району м. Миколаєва від 12.12.2001 року, справа №2-2203 (а.с11-15).
Згідно довідки КП ММБТІ від 11.03.2024 року за вих. № 2-519 , власниками нерухомого майна за вищевказаною адресою, станом на 28.12.2012 р., є:
- ОСОБА_3 , якому належить 30/100 частин на підставі договору забудови від 24.11.1978 р., посвідченного П'ятою Миколаївською державною нотаріальною конторою 24.11.1978 р., та рішення місцевого суду Корабельного району м. Миколаєва від 12.12.2001 р. справа № 2-2203;
- ОСОБА_4 , якій належить 70/100 частин на підставі рішення місцевого суду Корабельного району м. Миколаєва від 12.12.2001 р. справа № 2-2203.
В подальшому, рішенням Виконкому Миколаївської міськради № 1238 від 22.11.2011 року 70/100 частинам житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_4 , була надана нова адреса: АДРЕСА_2 .
Таким чином 30/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , які належать дідусю позивача - ОСОБА_3 , на даний час фактично є цілою частиною.
Вказане підтверджується наявними у справі довідкою КП ММБТІ від 11.03.2024 року за вих. № 2-519 (а.с. 16), витягом з рішення Виконкому Миколаївської міськради № 1238 від 22.11.2011 року (а.с. 17), а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна (а.с. 19).
Із копії спадкової справи № 23/2023, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вбачається, що за життя спадкодавець залишив заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Козленок С.І. 31.10.2008 року, відповідно до якого заповів усе належне йому майно, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося, своєму онукові - позивачу по даній справі ОСОБА_1 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Островська-Колосюк Ю.Б. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через відсутність документів, що підтверджують відсутність спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Зокрема, нотаріус вказав на необхідність встановлення правового статусу ОСОБА_2 , який був зареєстрований у будинку на момент смерті спадкодавця.
Досліджуючи докази по справі, судом не знайдено доказів, які підтвердили би, що ОСОБА_2 є спадкоємцем, який має право на обов'язкову частку у спадщині. Так, за клопотанням представника позивача судом був зроблений запит до Головного управління ПФУ в Миколаївській області, на який було отримано відповідь про відсутність інформації, що ОСОБА_2 є отримувачем пенсії. Доказів його непрацездатності на момент смерті спадкодавця матеріали справи не містять.
Згідно з ч.1 ст.1223 ЦК України, п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № «Про судову практику у справах про спадкування» право на спадщину мають особи, які визначені в заповіті.
Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, та те, що заповіт укладений у відповідності до вимог чинного законодавства, є чинним, ніким не скасований, не змінений, містить розпорядження, щодо передачі у спадщину належного спадкодавцю майна на користь позивача, який прийняв спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори, то є усі підстави вважати, що спадкодавець передав у спадщину увесь будинок позивачу, оскільки вказаний заповіт не містить інших розпоряджень щодо належного йому майна та інших спадкоємців з зазначенням майна чи частки майна на їх користь.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог п.п. 1,5 ч.2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Доказів, які б спростовували висновки суду, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Керуючись ст.ст. 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті його діда - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію заочного рішення направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Суддя Л.І. Селіщева