Дата документу 17.02.2025
Справа № 496/7332/24
4-с/501/5/25
17 лютого 2025 року м. Чорноморськ Одеська область
Іллічівський міський суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Смирнова В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Кочкіної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Горділовського М.М.,
До суду звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Афанасьєв С.О. зі скаргою на рішення державного виконавця виконавця в якій просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Біляївського відділу ДВС Одеського району Одеської області Горділовського Максима Михайловича щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , а саме з:
-будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2221151210, загальною площею 173,2 кв.м.;
-земельної ділянки площею 0,058 га, кадастровий номер:5121084200:02:004:1480, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна394722651210, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
-усього нерухомого майна, заборона на відчуження якого була накладена на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер:6808168, виданий 06.08.2014р., видавник ВДВС Біляївського МРУЮ в Одеській області, державний виконавець Горділовський Максим Михайлович (номер запису про обтяження: 6729903 (Спеціальний розділ);
-Зобов'язати головного державного виконавця Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Горділовського Максима Михайловича, а у випадку нездійснення ним повноважень державного виконавця Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області - уповноважену особу Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області зняти арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер:6808168, виданий 06.08.2014, видавник ВДВС Біляївського МРУЮ в Одеській області, державний виконавець Горділовський Максим Михайлович (номер запису про обтяження: 6729903 (Спеціальний розділ) на майно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме:
oбудинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2221151210, загальною площею 173,2 кв.м.;
oЗемельної ділянки площею 0,058 га, кадастровий номер:5121084200:02:004:1480, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна394722651210, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
oусього нерухомого майна, заборона на відчуження якого була накладена на підставі зазначеної постанови.
Скаргу мотивує тим, що в провадженні Біляївського відділу ДВС Одеського району Одеської області перебувало ВП №6808168 за яким боржником є ОСОБА_1 виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого листа виданого Іллічівським міським судом Одеської області 14.10.2002р. №2-572 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення з останнього аліментів на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В рамках вказаного виконавчого провадження на все майно позивача накладений арешт а саме на будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2221151210, загальною площею 173.2 кв.м. та на земельну ділянку площею 0,058 га, кадастровий номер:5121084200:02:004:1480, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна394722651210, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказане виконавче провадження було завершене та представник ОСОБА_1 - адвокат Афанасьєв С.О. направив до Біляївського відділу ДВС в Одеському районі Одеської області відповідну заяву про скасування арешту з майна.
07.11.2024р. на електронну пошту адвоката надійшла відповідь з якої стало відомо, що на переконання начальника Біляївського ВДВС Одеського району Одеської області завершення виконавчого провадження у зв'язку із поверненням виконавчого документу стягувану не є підставою для зняття арешту з майна боржника.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Афанасьєв С.О. керуючись ст..37 Закону України «Про виконавче провадження» просив скасувати арешт з майна ОСОБА_1 .
В.о. начальника Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надав суду відзив на скаргу в якій просив відмовити ОСОБА_1 у задоволені скарги.
Відзив мотивує тим, що на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження від 17.10.2002 державним виконавцем Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження № 6808168 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу на утримання дитини.
В рамках виконавчого провадження ВП № 6808168 державним виконавцем було направлено запити по виявленню рухомого майна, джерел отримання доходів боржника, про надання інформації про останнє місце роботи та працевлаштування за трудовим та цивільно-правовими договорами, про отримання пенсії, а також наявність відкритих рахунків.
10.06.2013 року отримано відповідь від МВС про наявність зареєстрованих за боржником транспортних засобів, отримано відповідь від Державної фіскальної служби України про відсутність у боржника номерів рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями.
06.08.2014р. року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, та як рішення суду по сплаті аліментів боржником не виконується, та внесена до відповідних реєстрів.
Відповідно п. 2, ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (старої редакції), виконавчий документ був повернутий стягувачеві як не виконаний. Також в постанові про повернення було роз'яснено , що стягувач може звернутися до суду про стягнення заборгованості по аліментам.
Відповідно до наявності у Системи інформації, стан вказаного виконавчого документа № 2-572 виданого 14.10.2002 року Іллічівським місцевим судом Одеської області визначено як повернутий без виконання.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Барвенко Я.В. у судове засідання не прибув, 11.02.2025р.. через систему «Електрониий суд» надав заяву в якій просив скаргу розглянути за його відсутності та задовольнити скаргу у повному обсязі.
Представник Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у відзиві на скаргу зазначив про розгляд справи за його відсутності.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Суд дослідивши та перевіривши докази встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно наданого скаржником витягу ВП-спецрозділ у Біляївському відділі державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебувало виконавче провадження 6808168, яке відкрито на підставі виконавчого листа №2-572 від 10.10.2002р. виданого Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку на утримання дитини
06.08.2014р. державним виконавцем Горділовським М.М. винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.11 на звороті).
10.06.2015р. виконавчий документ повернений стягувачеві на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» - відсутність у боржника майна.
15.09.2024р., представник ОСОБА_1 - адвокат Афанасьєв С.О. звернувся до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою про скасування арешту з буд. АДРЕСА_1 , та скасувати усі інші заходи примусового виконання, які були застосовані в рамках виконавчого провадження №6808168 (а.с.13).
22.10.2024р. представник ОСОБА_1 - адвокат Афанасьєв С.О. звернувся до начальника Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Горділовського М.М. щодо не зняття арешту з майна (а.с.14-15).
Біляївський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) листом від 12.09.2024р. повідомив адвоката Афанасьєва С.О., що виконавче провадження за АСВП:6808168 з примусового виконання судового виконавчого листа №2-572 від 14.10.2002року виданого Іллічівським міським судом про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - знищено у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с.17 на звороті).
Листом від 23.09.2024р. Біляївський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повідомив адвоката Афанасьєва С.О., що на теперішній час виконавче провадження №ВП 6808168 перебуває в стані завершеного, виконавчий документ повернений стягувачу на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» - відсутність у боржника майна. Підстави для скасування арешту з майна визначені ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція) відсутні.
Відповідно до ч.1,2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Аналізуючи вищевказані норми законодавства можливо зробити висновок про те, що повернення виконавчого листа стягувачу - це одна із форм закінчення виконавчого провадження, що у розумінні вимог ст.40 вказаного Закону передбачає зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення.
В постанові Верховного Суду від 27.03.2020 р. у справі 817/928/17 зазначено, що закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться. Незняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача.
Як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться. При цьому, згідно ст. 56 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час розгляду справи) арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
У даному випадку, у зв'язку із завершенням виконавчого провадження, накладений арешт припинився.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Схожі за змістом положенням містились у статті 25 цього ж Закону у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника.
Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент звернення заявника до суду із цією скаргою) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов'язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.
Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.1 ст.451 ЦПК України - за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу : у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Державним виконавцем в обґрунтування своєї скарги не надано доказів того, що з часу повернення виконавчого листа стягувачу, а саме з 10.06.2015р., стягувач повторно звертався до державного виконавця із заявою про пред'явлення виконавчого листа до виконання. Також не надано доказів того, що строки пред'явлення до виконання вказаного виконавчого листа, які визначені законом, не сплинули.
Суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу (10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження адже воно знищено, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, а тому скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 259-260, 447, 449-451 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 бездіяльність головного державного виконавця Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Горділовського М.М. - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Біляївського відділу ДВС Одеського району Одеської області Горділовського Максима Михайловича щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , а саме з:
-будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2221151210, загальною площею 173,2 кв.м.;
-земельної ділянки площею 0,058 га, кадастровий номер:5121084200:02:004:1480, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна394722651210, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
-усього нерухомого майна, заборона на відчуження якого була накладена на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер:6808168, виданий 06.08.2014р., видавник ВДВС Біляївського МРУЮ в Одеській області, державний виконавець Горділовський Максим Михайлович (номер запису про обтяження: 6729903 (Спеціальний розділ).
Зобов'язати головного державного виконавця Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Горділовського Максима Михайловича, а у випадку нездійснення ним повноважень державного виконавця Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області - уповноважену особу Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області зняти арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер:6808168, виданий 06.08.2014, видавник ВДВС Біляївського МРУЮ в Одеській області, державний виконавець Горділовський Максим Михайлович (номер запису про обтяження: 6729903 (Спеціальний розділ) на майно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме:
oбудинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2221151210, загальною площею 173,2 кв.м.;
oземельної ділянки площею 0,058 га, кадастровий номер:5121084200:02:004:1480, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна394722651210, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
oусього нерухомого майна, заборона на відчуження якого була накладена на підставі зазначеної постанови.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В.Смирнов