Справа № 467/1643/24
Провадження № 2/467/48/25
18.02.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У листопаді 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 жовтня 2018 року між публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z75.00300.004429193, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 24000 грн. на поточні потреби, включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов'язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами і платою за послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості. Банк на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти у розмірі 12200 грн. строком до 12 жовтня 2020 року, реальна процентна ставка склала 108.90%. Також, 14 січня 2019 року між публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z75.00300.004792425, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 24000 грн. на поточні потреби, включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов'язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами і платою за послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості. Банк на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти у розмірі 24000 грн. строком до 14 січня 2022 року, реальна процентна ставка склала 108.70%. У зв'язку з неповерненням відповідачем коштів виникла заборгованість, яка станом на 19 грудня 2023 року відповідає: за договором № Z75.00300.004429193 у розмірі 21479 грн. 37 к., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 6855 грн. 33 к., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 2223 грн. 72 к., заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями - 12400 грн. 32 к.; за договором № Z75.00300.004792425 у розмірі 53120 грн.65 к., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 19265 грн. 50 к., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 6223 грн. 03 к., заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями - 27632 грн. 12 к. 19 грудня 2023 року між публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов якого публічне акціонерне товариством «Ідея Банк» відступило ТОВ «Оптіма Факторинг» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором, укладеним із відповідачем. У свою чергу, ТОВ «Оптіма Факторинг» відступило право вимоги до позичальника ОСОБА_1 ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал»відповідно до договору факторингу № 22/12-2023, укладеного 22 грудня 2023 року. На підставі викладеного представник позивача прохав стягнути з відповідача заборгованість за обома кредитними договорами у розмірі 74600 грн. 02 к., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн. та 14 000 грн. витрат на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання двічі не з'явився без повідомлення причин, незважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за місцем реєстрації, відзиву до суду не подав.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 12 жовтня 2018 року між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договірZ75.00300.004429193. Відповідно до договору ПАТ «Ідея Банк» зобов'язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 12200 грн. зі строком користування коштами протягом 24 місяців, а відповідач зобов'язалася щомісячно частинами повертати кредит згідно узгодженого сторонами графіку, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 9.99 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом (змінювана процентна ставка, яка підлягає перегляду) та комісію за обслуговування кредитної заборгованості.
Також, 14 січня 2019 року між публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z75.00300.004792425. Відповідно до договору ПАТ «Ідея Банк» зобов'язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 24000 грн. зі строком користування коштами протягом 36 місяців, а відповідач зобов'язалася щомісячно частинами повертати кредит згідно узгодженого сторонами графіку, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 9.99 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом (змінювана процентна ставка, яка підлягає перегляду) та комісію за обслуговування кредитної заборгованості.
19 грудня 2023 року між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» було укладено договір факторингу №19/12-2023, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитних договорів № Z75.00300.004429193 та № Z75.00300.004792425.
22 грудня 2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу № 22/12-2023, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитних договорів № Z75.00300.004429193 та № Z75.00300.004792425.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).
При цьому, наслідками неповідомлення боржника про заміну кредитора є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
З матеріалів справи вбачається, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання шляхом надання позичальниці кредитів, проте відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконала.
Згідно розрахунків заборгованості та виписок з особових рахунків позичальниці, станом на 19 грудня 2023 року виникла заборгованість за договорами:
за договором № Z75.00300.004429193 у розмірі 21479 грн. 37 к., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 6855 грн. 33 к., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 2223 грн. 72 к., заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями - 12400 грн. 32 к.;
за договором № Z75.00300.004792425 у розмірі 53120 грн.65 к., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 19265 грн. 50 к., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 6223 грн. 03 к., заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями - 27632 грн. 12 к.
Вказані нарахування здійснені в повній відповідності з умовами кредитних договорів, зокрема, проценти нараховані в межах встановленого строку кредитування та за узгодженою в кредитних договорах процентною ставкою.
Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81,78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Між тим, відповідачем не спростовано розрахунки заборгованості за кредитними договорами, не надано доказів їх неправильності або альтернативних розрахунків.
Разом з тим, суд не в повній мірі погоджується з розрахунком заборгованості за кредитними договорами в частині нарахування комісії за обслуговування кредиту в зв'язку з наступним.
Відповідно до п. 1.10 вищевказаних договорів відповідачу встановлено щомісячну плату за обслуговування кредиту в терміни та розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором, що включає в себе: надання інформації за рахунками позичальника з використанням телефонних каналів зв'язку, а саме зі стаціонарних телефонів в Україні, в Контакт-центрі Банку, шляхом направлення sms-повідомлень щодо суми платежу за договором кредиту, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом, тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв'язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв'язку, тощо.
Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов'язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату, умовами кредитними договору не передбачено.
Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку (за надання інформації за рахунками позичальника), які за законом повинні надаватись безоплатно (ч.1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування»), суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за послуги банку з обслуговування кредиту, є нікчемними.
Тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача простроченої плати за обслуговування кредиту в розмірі відповідно 12400 грн. 32 к. та 27632 грн. 12 к.
В зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач просив стягнути сплачений судовий збір у сумі 3028 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 14000 грн.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За вимогами статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У відповідності до частини 6 статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа № 815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа № 640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) та постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «Профіт капітал» з Адвокатським об'єднанням «Правничий курс», додаткову угоду № 1/1 від 01 липня 2024 року, акт № 1 прийому - передачі реєстру боржників від 01 липня 2024 року, акт № 1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 05 вересня 2024 року. Загальна вартість наданих послуг становить 14000 грн. (по 7000 грн. за кожний кредит).
Від відповідача до суду не надходило заперечень щодо визначеного позивачем розміру витрат на правову допомогу.
З огляду на викладене, заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 14000 грн. підтверджений належними, достатніми та достовірними доказами.
Враховуючи вищевикладене, суд, керуючись принципом співмірності та розумності, реальністю адвокатських витрат дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу та сплаченого позивачем судового збору, враховуючи розмір задоволених позовних вимог - 46.34%.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вулиця Набережно-Лугова, 8, ЄДРПОУ 39992082)заборгованість по кредитному договору № Z75.00300.004429193 від 12 жовтня 2018 року в розмірі 9079 (дев'ять тисяч сімдесят дев'ять) грн. 05 к., з яких:заборгованість за основним боргом - 6855 грн. 33 к., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 2223 грн. 72 к.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вулиця Набережно-Лугова, 8, ЄДРПОУ 39992082)заборгованість по кредитному договору № Z75.00300.004792425 від 14 січня 2019 року в розмірі 25488 ( двадцять п'ять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 53 к., з яких:заборгованість за основним боргом - 19265 грн. 50 к., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 6223 грн. 03 к.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вулиця Набережно-Лугова, 8, ЄДРПОУ 39992082)витрати на оплату правової допомоги у розмірі 6487 ( шість тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 60 к.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вулиця Набережно-Лугова, 8, ЄДРПОУ 39992082)витрати на оплату судового збору у розмірі 1403 (одна тисяча чотириста три) грн. 18 к.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.М.Кологрива