17 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 317/1639/19
провадження № 51 - 563 впс 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні подання Запорізького апеляційного суду про направлення матеріалів провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 13 січня 2025 року про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України (справа №317/1639/19), з одного суду апеляційної інстанції до іншого,
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло вищезазначене подання про направлення кримінального провадження №317/1639/19 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 13 січня 2025 року, яке мотивовано тим, що після задоволення самовідводів у Запорізькому апеляційному суді відсутня можливість виконати вимоги ч. 4 ст. 31 КПК та утворити повноважний склад суду для розгляду відповідної апеляційної скарги.
Учасникам судового провадження було направлено повідомлення про дату, час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не прибули, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення розгляду на іншу дату не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали подання, перевіривши доводи, наведені у ньому, Суд дійшов наступного висновку.
Частиною 3 ст. 34 КПК передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 31 КПК кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд до іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
Частиною 1 ст. 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
З наданих до Суду матеріалів провадження вбачається, що:
- до Запорізького апеляційного суду надійшли матеріали вказаного вище провадження №317/1639/19 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 13 січня 2025 року;
- 22 січня 2025 року сформовано протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями, відповідно до якого визначено колегію суддів для розгляду вказаного кримінального провадження у складі головуючого судді ОСОБА_6 , суддів-учасників колегії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
- ухвалою Запорізького апеляційного суду від 24 січня 2025 року задоволено самовідвід, заявлений головуючим суддею ОСОБА_6 , а кримінальне провадження передано до канцелярії суду для визначення іншого головуючого судді відповідно до положень ст. 35 КПК;
- 28 січня 2025 року сформовано протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями, відповідно до якого визначено колегію суддів для розгляду вказаного кримінального провадження у складі головуючого судді ОСОБА_9 , суддів-учасників колегії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
- ухвалою Запорізького апеляційного суду від 29 січня 2025 року задоволено самовідвід, заявлений головуючим суддею ОСОБА_9 , а кримінальне провадження передано до канцелярії суду для визначення іншого головуючого судді відповідно до положень ст. 35 КПК;
- 06 лютого 2025 року сформовано протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями з підстав відсутності потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Так, на даний час у судовій палаті з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду працює троє суддів: ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 .
Проте вказані судді не мають права брати участь у цьому провадженні, оскільки щодо суддів ОСОБА_6 тв ОСОБА_9 існують ухвали про задоволення самовідводів, а суддя ОСОБА_10 не має права брати участі у розгляді кримінального провадження на підставі ч. 1 ст. 76 КПК, оскільки під час досудового розслідування здійснював апеляційний перегляд ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2019 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 (ухвала Запорізького апеляційного суду від 06 лютого 2019 року).
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ, з чого вбачається, що запровадження спеціалізації не є обов'язковим.
Пунктами 2.3.21 та 2.3.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (зі змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України) установлено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, у яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями. Судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.
Єдиною умовою врахування спеціалізації, передбаченої КПК, є визначення головуючого у складі суду під час розгляду в апеляційному порядку кримінального провадження стосовно неповнолітньої особи.
Водночас, Рада суддів України у рішенні від 11 червня 2021 року № 18 роз'яснила, що в суді, у якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли неможливо утворити колегію з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної судової палати), визначення головуючого судді здійснюється з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної палати), а визначення суддів-членів колегії відбувається між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації та належності їх до судових палат.
Як убачається із подання суду апеляційної інстанції, наданих матеріалів провадження, в тому числі протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2025 року, автоматизований розподіл не відбувся з причин неможливості здійснення автоматизованого (повторного автоматизованого) розподілу судових справ, у зв'язку із відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи, оскільки судді судової палати з розгляду кримінальних справ не мають права брати участь у розгляді вказаного провадження з огляду на положення, передбачені ч. 1 ст. 76 КПК, та наявність задоволених самовідводів.
Водночас, Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду в Запорізькому апеляційному суді не передбачено можливості визначення головуючим у кримінальних провадженнях суддів, які входять до складу судової палати з розгляду цивільних справ.
Таким чином, враховуючи те, що всі судді судової палати з розгляду кримінальних справ не мають права брати участь у розгляді зазначеного провадження, викладені у поданні Запорізькогоапеляційного суду обставини свідчать про відсутність об'єктивної можливості виконати вимоги ч. 4 ст. 31 КПК.
Відповідно до ч. 13 ст. 31 КПК, у разі, якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження (крім Вищого антикорупційного суду), неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити подання та направити матеріали кримінального провадження за поданням Запорізького апеляційного суду за апеляційною скаргою прокурора до Дніпровського апеляційного суду як найбільш територіально наближеного для його розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 31, 32, 34 КПК, Суд
постановив:
Подання Запорізького апеляційного суду задовольнити.
Матеріали кримінального провадження№317/1639/19за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 13 січня 2025 року про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України, направити із Запорізького апеляційного суду до Дніпровського апеляційного суду для розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3