18 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 697/2594/23
провадження № 51-5611ск24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року щодо нього,
установив:
Вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 червня 2024 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднено невідбуту частину покарання за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2022 року, та остаточно визначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяця.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 ухвалено обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
У строк відбування покарання ОСОБА_4 за цим вироком повністю зараховано покарання відбуте частково за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2022 року до набрання цим вироком законної сили.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року вирок суду першої інстанції змінено.
Виключено з мотивувальної та резолютивної частин вироку Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 червня 2024 рокупосилання суду про зарахування ОСОБА_4 покарання відбутого частково за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2022 року.
У решті вирок залишено без змін.
У заяві ОСОБА_4 порушував питання про перегляд ухвали Черкаського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року щодо нього у касаційному порядку.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2024 року касаційну скаргу (заяву) залишено без руху та засудженому було вказано на недоліки поданої ним скарги та встановлено п'ятнадцятиденний строк для їх усунення з дня отримання копії ухвали.
Так, Суд касаційної інстанції звернув увагу ОСОБА_4 на те, що у його заяві не зазначено підстав незаконності чи необґрунтованості судового рішення відповідно до положень ч. 1 ст. 438 КПК України та необхідність наведення доводів на обґрунтування цього. Також, ним не було вказано, які конкретно порушення допустив суд апеляційної інстанції та не конкретизовано, у чому саме ці порушення полягали, і чому вони, на його думку, є підставою для скасування чи зміни касаційним судом указаного судового рішення згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України та з огляду на положення статей 412-414, 419 цього Кодексу. Крім того засудженому було вказано про необхідність викладення прохання щодо судового рішення з урахуванням повноважень касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених ст. 436 КПК України.
При цьому особа, яка подала касаційну скаргу, повідомлялась про те, що у разі невиконання вимог суду, скаргу їй буде повернуто.
На виконання зазначеної ухвали Верховного Суду від 26 грудня 2024 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, однак недоліків поданої ним уперше (заяви) касаційної скарги не усунув з огляду на таке.
Порядок звернення з касаційною скаргою, її форма та зміст регламентовано КПК України. Статтею 429 цього Кодексу передбачено обов'язковість перевірки додержання скаржником вимог ст. 427 КПК України. Необхідність виконання їх обумовлена особливостями касаційної процедури, під час якої Суд перевіряє правильність застосування норм права і не наділений повноваженнями досліджувати докази, вирішувати питання про достовірність даних, ревізувати повноту розгляду та встановлені фактичні обставини справи.
Отже від викладених у касаційній скарзі формулювань, доводів і прохань залежать наслідки касаційного розгляду. Саме тому до форми і змісту касаційної скарги пред'являються визначені законом вимоги, недотримання яких призводить до наслідків, передбачених ст. 429 КПК України.
Виправлення недоліків може здійснюватися шляхом складання нового тексту касаційної скарги, яку можна було б вручити учасникам судового провадження в порядку ст. 430 КПК України, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістової частини, або шляхом подання додаткових документів, якщо скаржник, у порушення вимог КПК України, не надав усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
Однак засуджений у межах наданого строку звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій знову не зазначає у чому саме, на його думку, полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного ним судового рішення відповідно до положень ч. 1 ст. 438 КПК України і доводи на обґрунтування цього. При цьому засудженим не вказано прохання за приписами статті 436 КПК України. Отже вказане перешкоджає реалізації положень статей 428, 430 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції у порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Водночас, Верховний Суд вважає за необхідне згідно з приписом ст. 20 КПК України роз'яснити, що для складання та подання касаційної скарги засуджений може скористатись правовою допомогою. Для одержання правової допомоги засуджений, який відбуває покарання у виді позбавлення волі, вправі через адміністрацію виправної колонії звернутися до відповідного Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на судові рішення щодо нього повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3