Справа №127/4533/25
Провадження №1-кс/127/2036/25
13 лютого 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області, клопотання старшого слідчого, слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023022420000202 від 01.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в ході здійснення якого, виникла необхідність в накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на автомобіль Kia Sportage 2018 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 .
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. На адресу суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, попередньо суду було надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч. 2 статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З огляду на наведене, з метою забезпечення арешту майна, підозрюваний не повідомлявся про розгляд даного клопотання.
Відповідно до ч. 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З матеріалів справи встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023022420000202 від 01.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, розпочатого на підставі матеріалів 3 відділу 2 управління 1 ГУ ДВКР Служби безпеки України, за фактом запровадження уповноваженими особами військово-медичного клінічного центру Центрального регіону незаконної схеми з вимагання та отримання неправомірної вигоди від військовослужбовців Збройних сил України за отримання висновку військово-лікарської комісії про визнання обмежено придатним або непридатним до проходження військової служби в лавах Збройних сил України.
Зокрема, за отриманими даними, лікар ортопед-травматолог відділення клініки ушкоджень Вінницького військово-медичного клінічного центру центрального регіону ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи на меті незаконне збагачення, перебуваючи в злочинній змові з співробітниками військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, зокрема із завідуючим ендоскопічного кабінету гастроентерологічного відділення ВМКЦ ЦР ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які зловживаючи своїм службовим становищем та повноваженнями, за посередництва ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , організували корупційну схему вимагання неправомірної вигоди від військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме грошові кошти в розмірі 1500 доларів США за отримання висновку військово-лікарської комісії про визнання його обмежено придатним або непридатним до подальшого проходження військової служби в лавах Збройних сил України.
07.02.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України тобто у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_5 , станом на дату затримання та повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає конфіскацію майна наявний на праві власності автомобіль Kia Sportage 2018 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 .
В ході досудового розслідування виникла необхідність у накладені арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на автомобіль Kia Sportage 2018 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 .
Проаналізувавши зміст доданих до клопотання документів слідує висновок, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, обґрунтована.
Відповідно до частини п'ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Так, санкцією ч. 3 ст. 368 КК України, передбачено покарання позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу автомобіль Kia Sportage 2018 року випуску, державний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, врахувавши те, що вищевказане майно належить особі, щодо якої судом може бути призначено покарання у виді конфіскації майна, а відтак з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.
В той же час, відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя вважає, що арешт на автомобіль Kia Sportage 2018 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно накласти шляхом заборони відчуження, та розпорядження вказаним майном.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на автомобіль Kia Sportage 2018 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого, слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати старшого слідчого, слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: