18 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 953/2150/21
провадження № 51-594 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 03 червня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 03 червня 2024 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі статей 75, 104 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки. Цим же вироком також засуджено ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Вирішено питання щодо цивільного позову, речових доказів у провадженні.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката ОСОБА_4 , у якій він не погоджується з вказаними судовими рішеннями щодо ОСОБА_5 та порушує питання про їх перегляд у касаційному порядку.
Мотиви Суду
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України,
суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 1, 4 ч. 2, частин 4, 6 цієї статті.
Згідно зі ст. 427 КПК України в касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються найменування суду касаційної інстанції, обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Крім того, до касаційної скарги додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують повноваження захисника, а також копії касаційної скарги з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 33 КПК України кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд, що залишилось поза увагою скаржника.
Статтею 438 КПК України визначено, що підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни
чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна
із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує зазначення доводів із їх належним обґрунтуванням.
Так, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись
на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, як воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі. Для цього сторона має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення.
Однак всупереч вищевказаному адвокат ОСОБА_4 зазначених вимог процесуального закону не дотримався.
Подана касаційна скарга непослідовна і неузгоджена за своїм змістом з огляду на те, що адвокат, вказуючи на недоведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, відсутність у його діянні складу цього злочину, зазначає про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого та особі засудженого через суворість.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що адвокат, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та посилається на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Адвокат, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, як на підставу, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України для скасування оскаржених вироку і ухвали, доводів на обґрунтування зазначеної позиції з урахуванням положень ст. 412 КПК України не наводить.
Крім того, адвокат, вказуючи на незаконність та необґрунтованість ухвали апеляційного суду, не зазначає, які саме доводи апеляційної скарги сторони захисту суд не перевірив та на які з них не надав відповіді у цьому судовому рішенні.
Скаржник також не погоджується з вироком і ухвалою в частині вирішення цивільного позову, однак свою позицію з цього приводу не обґрунтовує та не вказує конкретно, які саме порушення допустили суди при вирішенні даного питання.
Окрім цього, адвокату слід взяти до уваги, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 425 КПК України захисник наділений правом на касаційне оскарження судових рішень лише у тій частині, що стосується інтересів засудженого, якого він представляє. Натомість доводи поданої скарги зачіпають інтереси й інших учасників кримінального провадження. Те саме стосується і сформульованих у касаційній скарзі вимог про скасування рішення апеляційного суду у повному обсязі, у тому числі в частині засудження ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Адвокат ОСОБА_4 на виконання вимог ч. 4 ст. 427 КПК України не підтвердив своїх повноважень на участь у кримінальному провадженні щодо засудженого ОСОБА_5 у суді касаційної інстанції (яким є Верховний Суд) у порядку ст. 50 КПК України. Необхідно зазначити й те, що долучені адвокатом копії документів, які засвідчують його повноваження, неналежної якості, що ускладнює сприйняття їх змісту.
У порушення положень ч. 6 ст. 427 КПК України адвокатом не долучено до касаційної скарги її копій з додатками (копіями оскаржених судових рішень) у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й учасникам судового провадження.
Згідно зі ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає
за необхідне залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
З цих підстав Суд постановив:
Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 03 червня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3