10 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 757/25796/22
провадження № 61-877ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Анни Ахматової 45» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку,
20 січня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу
на рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2023 року
та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року у цій справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання
про відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
З прохальної частини касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня
2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року
та закрити провадження у справі.
Відповідно до вимог статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції
за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю
або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині
або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження
у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої
та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі
у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Оскільки текст касаційної скарги не містить вимог про визнання нечинними судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково, оскільки лише в такому випадку Верховний Суд має право закрити провадження
у справі у відповідній частині, тому заявнику необхідно уточнити вимоги прохальної частини касаційної скарги та викласти їх відповідно до вимог статті
409 ЦПК України.
За таких обставин заявнику необхідно направити на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копією відповідно до кількості учасників справи, у якій уточнити вимоги прохальної частини касаційної скарги та викласти
її відповідно до вимог статті 409 ЦПК України.
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Таким чином, виходячи із наведених норм права, якщо ОСОБА_1 відповідно до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк