17 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 759/27446/21
провадження № 61-1794ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Навроцького Дмитра Миколайовича, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила розірвати шлюб, укладений з ОСОБА_1 .
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року позов задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 листопада 2016 року Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, за актовим записом № 3405. Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання сторони відповідача про зупинення провадження в справі, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення місцевого суду залишено без змін
У лютому 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Навроцького Д. М., на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити оскаржувані судові рішення, доповнивши їх мотивувальну частину встановленням часу фактичного припинення шлюбу.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про розірвання шлюбу.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Предметом позову в цій справі є розірвання шлюбу, укладеного між сторонами.
Враховуючи зазначене вище, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року та постанова Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Переглядаючи справи в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі, підлягають касаційному оскарженню, якщо справа має виняткове значення для заявника.
Вказаний довід заявник обґрунтував тим, що суди не встановили дати фактичного припинення шлюбу сторін, тому, оскільки ОСОБА_1 є суддею Оболонського районного суду міста Києва, який з 01 березня 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України, не відображення судами такої обставини матиме негативні наслідки для заявника, як то кваліфікація порушення антикорупційного законодавства під час декларування доходів в частині відомостей про майно та фінансові операції колишньої дружини.
Проте, Верховний Суд визнає, що вказаний довід фактично є вимогою про ухвалення додаткового рішення або його роз'яснення в порядку статей 270, 271 ЦПК України про обставину щодо якої сторони давали пояснення.
Адже заявник, в цілому, погоджується із оскаржуваними судовими рішенням в частині розірвання шлюбу, що є єдиною позовною вимогою, тому доповнення судового рішення встановленою обставиною лише задля уникнення для заявника певних ризиків у майбутньому, не впливає на зміну мотивів та кінцевого результату остаточного судового рішення, що і не є предметом касаційного перегляду за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання заявника на положення підпункту в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України є необґрунтованими.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Навроцького Дмитра Миколайовича, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян